Рішення № 11811311, 11.10.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2010 р.Справа № 10/36-10-830 за позовом Об'єднання підприємств «Український музичний альянс»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Промтекс»

про стягнення 10000 грн.

Головуючий суддя Смелянець Г. Є.

суддя Никифорчук М.І.

суддя Меденцев П.А.

за участю представників сторін

від позивача: Гайдей М.А. за довіреністю від 21.01.2010р.

від відповідача: Скоробогатова Т.В. за довіреністю від 01.11.2007р.

Суть спору: ОП «Український музичний альянс»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягання з ТОВ «АТ Промтекс» винагороди у вигляді відрахувань (відсотків), що виплачується суб’єктам авторського права і (або) суміжних прав виробниками або імпортерами обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах в сумі 10000 грн.

Під час розгляду справи суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів з Регіональної інформаційної митниці. Після одержання від Регіональної інформаційної митниці витребуваної судом інформації, яка надійшла до суду супровідним листом за вх. №10514 від 22.04.2010р. в електронному вигляді на магнітному носії №739-ДСК/ РІМ виявилося, що ця інформація є нечитаємою, а тому судом на підставі ст.38 ГПК України здійснений запит до Південної митниці з вимогою надання до суду необхідних для розгляду справи документів.

Супровідними листами Південної митниці за вх. №12586 від 17.05.2010р. та за вх. №13142 від 21.05.2010р. до суду надійшли витребувані документи, а саме електронні копії ВМД на паперових носіях та ВМД у належним чином засвідчених копіях.

Також під час розгляду справи позивач уточнив та збільшив розмір позовних вимог, про що надав до суду відповідну заяву за вх. №14572 від 07.06.2010р., згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача 371801,56 грн., з яких, 321542,32 грн. –винагорода у вигляді відрахувань (відсотків), що виплачується суб’єктам авторського права і (або) суміжних прав виробниками або імпортерами обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах; 10686,34 грн. –3% річних та 39572,87 грн. –індекс інфляції.

Окрім того, позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову від 05.05.2010р. за вх.№11468, згідно з яким, позивач просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на припинення останнього, а також заборонити Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов’язані з припиненням ТОВ «АТ Промтекс», з посиланням при цьому на те, що систематичне нез’явлення відповідача у судові засідання може свідчити про наміри останнього ухилитися від сплати відрахувань, що призведе до неможливості виконання рішення господарського суду у випадку його ухвалення на користь позивача.

Відповідач надав до суду заперечення проти позову, із врахуванням уточнення позовних вимог, які суд залучив до справи 07.07.2010р., та згідно з якими, відповідач вважає, що позов заявлений при відсутності на то законних підстав і просить суд відмовити у задоволені позову, з посланням при цьому на те, що відповідно до п.9 Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, який затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету з питань регуляторної політки та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003р. №780/123/561 та зареєстрований в Мінюсті України 12.12.2003р. за №1153/8474 виробники та імпортери обладнання і (або) матеріальних носіїв для перерахування сум відрахувань та надання необхідної інформації самостійно обирають уповноважену організацію із числа визначених Департаментом. Інформація щодо назв та місцезнаходження уповноважених організацій надається Департаментом. Між тим, спосіб надання Департаментом такої інформації імпортерам або виробникам та зобов’язання імпортера вишукувати таку інформацію Порядком або іншими нормативно –правовими актами не визначений, а офіційна інформація Державного департаменту інтелектуальної власності про те, що позивач являється єдиною організацією уповноваженою Департаментом на здійснювати збирання і розподіл між суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах одержана відповідачем у серпні 2009 року і тому до одержання цієї інформації у відповідач були відсутні підстави для здійснення позивачу відрахувань у розмірі 5% від вартості імпортованих носіїв для запису звука або аналогічних явищ під кодом 8523 УКТЗЕД.

Також відповідач посилається на те, що у розрахунку суми позову позивачем не визначено конкретне найменування товарів, які імпортовані відповідачем за кодом УКТЗЕД 8523, а у Постанові КМУ від 27.06.2003р. №992, якою затверджено розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, встановлений вичерпний перелік товару, за який імпортерами сплачуються відрахування, а саме згідно УКТЗЕД 8523 –носії для запису звуку або аналогічного запису інших явищ (зокрема, аудіокасети, відеокасети. диски ля лазерних систем зчитування), але не записані, крім виробів групи 37 (крім товарної під категорії 8523 30 00 00).

Окрім того, відповідач посилається на неправомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції на підставі ст.625 ЦК України, оскільки відрахування, які передбачені вимогами ч.4 ст.42 ЗУ «Про авторські і суміжні права»не являються угодою між імпортером товарів і одержувачем цих відрахувань та між позивачем і відповідачем відсутні будь-які господарські відносини, а той факт, що зобов’язання відраховувати 5% від контрактної вартості імпортованих носіїв для запису виникає на підставі актів цивільного законодавства тим більш обмежує позивача вимагати сплату суми грошових коштів, оскільки ані ч.4 ст.42 Закону України «Про авторські і суміжні права», ані Постановою КМУ №992 від 27.06.2003р., ані у наказі Міністерства освіти і науки України, Державного комітету з питань регуляторної політки та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003р. №780/123/561 не передбачено можливості і права уповноваженої організації, яка лише здійснює збір і розподіл грошових коштів від відповідних відрахувань змінювати (в тому числі збільшувати) суми таких відрахувань, стягувати додаткові проценти (річні, інфляційні).

Ухвалою голови суду від 19.04.2010р. строк розгляду справи продовжений до 17.05.2010р., а ухвалою голови суду від 17.05.2010р. справу передано на колегіальний розгляд у складі суддів: Смелянець Г.Є., Горячук Н.О., Панченко О.Л. і головуючим колегії призначено суддю Смелянець Г.Є. Ухвалою від 19.05.2010р. справу прийнято до колегіального розгляду у вищевказаному складі суду. Ухвалою суду від 19.07.2010р. строк розгляду справи продовжений до 17.08.2010р. у зв’язку із задоволенням відповідного клопотання сторін у справі, а розпорядженням голови суду від 10.08.2010р. №211-р «Про заміну судді у складі колегії»здійснено заміну суддів господарського суду Одеської області Пенченко О.Л. та Горячук Н.О. на суддів господарського суду Одеської області Меденцева П.А. та Никифорчука М.І. Ухвалою суду від 11.08.2010р. справу прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя Смелянець Г.Є., судді Никифорчук М.І., Меденцев П.А.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.07.2010р., 11.08.2010р., про що сторони у справі повідомлені належним чином.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач у справі є об’єднанням підприємств, створеним на підставі рішення установчих зборів засновників 03.09.2001р. з метою розвитку і підтримки законного обігу і використання об’єктів авторського та суміжного прав в Україні, в т.ч. шляхом здійснення колективного управління майновими правами суб’єктів авторського та суміжних прав, що підтверджується Статутом Об’єднання підприємств «Український музичний альянс»(нова редакція), який зареєстрований Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва від 19.12.2001р.

20.12.2007р. позивач одержав Свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності №2/У, згідно з яким, позивач уповноважений здійснювати збирання і розподіл між суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до постанови КМУ від 27.06.2003р. №992 «Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах». При цьому згідно з листом Державного департаменту інтелектуальної власності від 07.08.2009р. №16-07/4522, Держдепартаментом визначена одна уповноважена організація - Об’єднання підприємств «Український музичний альянс», яка уповноважена здійснювати збирання і розподіл між суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до постанови КМУ від 27.06.2003р. №992 «Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах».

Також судом встановлено, що у червні-жовтні 2008 року, березні, травні-вересні, грудні 2009 року та січні-лютому 2010 року на митну територію України ввезені товари народного споживання за кодом УКТЗЕД 85239000, 8523110090, що підтверджується вантажними митними деклараціями, які надані на запит суду Південною митницею, а саме: ВМД 3029, згідно з якою, ціна товару становить 230027,98 грн., а дата випуску товару –02.06.2008р.; ВМД 3966, згідно з якою, ціна товару становить 75794,55 грн., а дата випуску товару –09.06.2008р.; ВМД 7427, згідно з якою, ціна товару становить 213645,82 грн., а дата випуску товару –15.07.2008р.; ВМД 8017, згідно з якою, ціна товару становить 221643,48 грн., а дата випуску товару –19.07.2008р.; ВМД 10696, згідно з якою, ціна товару становить 244925,17 грн., а дата випуску товару –14.08.2008р.; ВМД 14868, згідно з якою, ціна товару становить 28751,17 грн., а дата випуску товару –12.09.2008р.; ВМД 15684, згідно з якою, ціна товару становить 223685,77 грн., а дата випуску товару –19.09.2008р.; ВМД 15685, згідно з якою, ціна товару становить 85555,94 грн., а дата випуску товару –22.09.2008р.; ВМД 18705, згідно з якою, ціна товару становить 222911,82 грн., а дата випуску товару –15.10.2008р.; ВМД 19953, згідно з якою, ціна товару становить 232931,28 грн., а дата випуску товару –23.10.2008р.; ВМД 2547, згідно з якою, ціна товару становить 224610,69 грн., а дата випуску товару –12.03.2009р.; ВМД 2740, згідно з якою, ціна товару становить 309095,40 грн., а дата випуску товару –20.03.2009р.; ВМД 769, згідно з якою, ціна товару становить 28483,84 грн., а дата випуску товару - 25.03.2009р.; ВМД 5053, згідно з якою, ціна товару становить 363392,34 грн., а дата випуску товару –25.05.2009р.; ВМД 5177, згідно з якою, ціна товару становить 422275,91 грн., а дата випуску товару –27.05.2009р.; ВМД 6711, згідно з якою, ціна товару становить 367684,16 грн., а дата випуску товару –03.06.2009р.; ВМД 6672, згідно з якою, ціна товару становить 371974,14 грн., а дата випуску товару –03.07.2009р.; ВМД 2058, згідно з якою, ціна товару становить 34646,11 грн., а дата випуску товару –15.07.2009р.; ВМД 7848, згідно з якою, ціна товару становить 366648,96 грн., а дата випуску товару –23.07.2009р.; ВМД 8682, згідно з якою, ціна товару становить 298090,65 грн., а дата випуску товару –31.07.2009р.; ВМД 10297, згідно з якою, ціна товару становить 449093,81 грн., а дата випуску товару –26.08.2009р.; ВМД 11763, згідно з якою, ціна товару становить 383235,93 грн., а дата випуску товару –18.09.2009р.; ВМД 11724, згідно з якою, ціна товару становить 280385,55 грн., а дата випуску товару - 18.09.2009р.; ВМД 2997, згідно з якою, ціна товару становить 42715,48 грн., а дата випуску товару –23.09.2009р.; ВМД 4153, згідно з якою, ціна товару становить 39940,09 грн., а дата випуску товару –10.12.2009р.; ВМД 16903, згідно з якою, ціна товару становить 348708,98 грн., а дата випуску товару –14.12.2009р.; ВМД 26, згідно з якою, ціна товару становить 89341,78 грн., а дата випуску товару –12.01.2010р.; ВМД 452, згідно з якою, ціна товару становить 144108,02 грн., а дата випуску товару –16.02.2010р.; ВМД 526, згідно з якою, ціна товару становить 86541,63 грн., а дата випуску товару –17.02.2010р.

При цьому вищеперелічені ВМД свідчать, що імпортером ввезеного товару являється відповідач у справі, за виключенням ВМД 14868, згідно з якою, ціна товару становить 28751,17 грн. та ВМД ВМД 15685, згідно з якою, ціна товару становить 85555,94 грн. Поряд з цим вищеперелічені ВМД свідчать, що товаром, який імпортований відповідачем, є компактні диски до систем лазерного зчитування без запису, за виключенням ВМД 769 (ціна товару 28483,84 грн.), ВМД 2058 (ціна товару 34646,11 грн.), ВМД 2997 (ціна товару 42715,48 грн.), ВМД 4153 (ціна товару 39940,09 грн.), ВМД 26 (ціна товару 89341,78 грн.), ВМД 526 (ціна товару 86541,63 грн.), згідно з якими, товаром, який імпортований відповідачем, є карти флеш - пам’яті.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених та збільшених позовних вимог, виходячи з наступного:

          Відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про авторські і суміжні права», яка мітить вимоги щодо обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення, допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

          У ч.ч.4,5,6,7 ст.42 вказаного Закону передбачено, що виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

          Розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

          Установа і визначені нею для збору коштів уповноважені організації мають право вимагати від виробників та імпортерів інформацію про виробництво, імпорт і реалізацію (продаж) зазначеного у частині четвертій цієї статті обладнання і матеріальних носіїв.

          Зібрані кошти, що зазначені у частинах другій і четвертій цієї статті, розподіляються між авторами, виконавцями, виробниками фонограм (відеограм). Якщо угодами між організаціями колективного управління не передбачено інше, то ці кошти розподіляються у таких пропорціях: авторам - 50 відсотків, виконавцям - 25 відсотків і виробникам фонограм (відеограм) - 25 відсотків.

          Аналогічні положення щодо виплати винагороди містяться і у Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, який затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету з питань регуляторної політки та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003р. №780/123/561 та зареєстрований в Мінюсті України 12.12.2003р. за №1153/8474 (надалі –Порядок).           Поряд з цим у п.п.5,7 вказаного Порядку передбачено, що розмір відрахувань застосовується до обладнання та матеріальних носіїв (без податку на додану вартість), зазначених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 N 992 «Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення у домашніх умовах творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах»: для імпортерів - у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті); для виробників - у відсотках їх відпускної ціни. Під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року N 992 перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

          Постановою КМУ від 27.06.2003р. №992, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №581 від 13.07.2005р. затверджено розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

          Відповідно до вимог цієї Постанови КМУ розмір відрахувань для товарів за кодом УКТЗЕД 8523 –носії для запису звуку або аналогічного запису інших явищ (зокрема аудіокасети, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування), але не записані, крім виробів групи 37 (крім товарної підкатегорії 8523 30 00 00) становить 5%.

          Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно з вимогами ч.3 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Вимогами ч.ч.2,4 ст.4 ЦК України передбачено, що актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції та цього Кодексу та постанови Кабінету Міністрів України.

Отже, виходячи із вимог вищевикладеного законодавства, господарський суд вважає, що відповідач зобов’язаний виплатити винагороду виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права за відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм) у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв шляхом їх перерахування позивачу у справі, як особі, що має відповідне Свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності №2/У, згідно з яким, позивач уповноважений здійснювати збирання і розподіл між суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до постанови КМУ від 27.06.2003р. №992 «Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах». При цьому згідно з листом Державного департаменту інтелектуальної власності від 07.08.2009р. №16-07/4522, Держдепартаментом визначена одна уповноважена організація - Об’єднання підприємств «Український музичний альянс», яка уповноважена здійснювати збирання і розподіл між суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до постанови КМУ від 27.06.2003р. №992 «Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах».

          Згідно з розрахунком, який наданий до заяви про уточнення та збільшення позовних вимог, та який здійснений позивачем на підставі наявних у справі ВМД, розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах становить 321 542,32 грн., виходячи із розміру 5% від вартості ввезеного відповідачем товару в сумі 6430846,45 грн.

          Між тим, господарський суд вважає, що із здійсненого позивачем розрахунку підлягають виключенню ВМД №14868 (вартість товару 28751,17 грн.) та ВМД №15685 (вартість товару 85555,94 грн.), оскільки відповідач не являється імпортером товару за вищевказаними ВМД, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відрахувань (винагороди) є обґрунтованими і правомірними в сумі 315826,96 грн. і саме в цій сумі задовольняються господарським судом.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з п.7 Порядку, сума відрахувань перераховується уповноваженим організаціям імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв під час їх ввезення на митну територію України.

Водночас в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з розрахунком позивача, розмір 3% річних становить 10686,34 грн., а індексу інфляції – 39572,87 грн. і нарахування 3% річних та індексу інфляції здійснено позивачем по кожній ВМД окремо з дати ввезення товарів на митну територію України. Вказаний розрахунок перевірений господарським судом і встановлено його відповідність вимогам вищевикладеного законодавства та обставинам справи щодо прострочення відповідача, за виключенням при цьому із розрахунку 3% річних в сумі 292,43 грн. та індексу інфляції в сумі 1363,81 грн., нарахування яких здійснено позивачем за порушення строків оплати відрахувань по ВМД №14868 (вартість товару 28751,17 грн.) та ВМД №15685 (вартість товару 85555,94 грн.), оскільки за цими ВМД відповідач не являється імпортером товару.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 10 393,91 грн. та індексу інфляції в сумі 38 209,06 грн.

Посилання відповідача на те, що у Постанові КМУ від 27.06.2003р. №992 встановлений вичерпний перелік товару, за ввезення якого імпортерами сплачуються відрахування, а саме згідно УКТЗЕД 8523 –носії для запису звуку або аналогічного запису інших явищ (зокрема, аудіокасети, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування), але не записані, крім виробів групи 37 (крім товарної під категорії 8523 30 00 00), господарський суд до уваги не приймає, з огляду на вимоги ст.42 Закону України «Про авторське право і суміжні права», в якій встановлено, що виплата винагороди (відрахувань) здійснюється імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах. Тобто, карти флеш - пам’яті, які імпортовані відповідачем за ВМД №769 (варіть товару 28483,84 грн.), №2058 (вартість товару 34646,11 грн.), №2997 (вартість товару 42715,48 грн.), №4153 (вартість товару 39940,09 грн.), №26 (вартість товару 89341,78 грн.), №526 (вартість товару 86541,63 грн.) входять до переліку матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах.

Більш того, у розділі ХVІ Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про митний тариф»від 05.04.2001р. №2371-ІІІ, наведено перелік товарів, які входять до товарної позиції з кодом 8523 (носії готові для запису звуку або аналогічного запису інших явищ, але не записані, крім товарів групи 37), яким передбачено позицію 8523900000 –інші, тобто інші носії, готові для запису звуку або інших явищ. Аналогічні обмеження щодо товарів з кодом УЕТЗЕД 8523300000 (картки з магнітною доріжкою) встановлені і у Постанові КМУ від 27.06.2003р. №992.

Посилання відповідача на неправомірність позовних вимог в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції господарський суд також до уваги не приймає, з огляду на вимоги ст.625 ЦК України, якими передбачено оплату 3% річних та індексу інфляції за невиконання грошового зобов’язання, а грошове зобов’язання відповідача по сплаті відрахувань виникло на підставі Закону України «Про авторське право та суміжні права», який в силу ч.2 ст.3 ЦК України є актом цивільного законодавства України, що в свою чергу відповідає вимогам ч.3 ст.11 ЦК України, згідно з якою, цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на припинення останнього, а також заборони Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов’язані з припиненням ТОВ «АТ Промтекс» відхилено господарським судом, оскільки позивач не надав до суду жодних доказів, які свідчать про намір відповідача здійснювати ліквідацію свого підприємства.

На підставі ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Об’єднання підприємств «Український музичний альянс»задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Промтекс» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.15, код ЄДРПОУ 13911051) на користь Об’єднання підприємств «Український музичний альянс»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд.1-5, приміщення 814, код ЄДРПОУ 31815383, р/р 26007014254001 в АТ «Український інноваційний банк», МФО 300142) винагороду у вигляді відрахувань (відсотків), що виплачується суб’єктам авторського права і (або) суміжних прав виробниками або імпортерами обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах в сумі 315826 (триста п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 96 коп., 3% річних в сумі 10393 (десять тисяч триста дев’яносто три) грн. 91 коп., індекс інфляції в сумі 38209 (тридцять вісім тисяч двісті дев’ять) грн. 06 коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Промтекс» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.15, код ЄДРПОУ 13911051) до державного бюджету України (одержувач: ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, р/р 31114095700008, МФО 828011, код платежу за бюджетною класифікацією 22090200) державне мито в сумі 3644 (три тисячі шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

4.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Промтекс» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.15, код ЄДРПОУ 13911051) до державного бюджету України (одержувач: ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, р/р 31213264700008, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя

суддя Никифорчук М.І.

суддя Меденцев П.А.