Рішення № 11810561, 29.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2010 р.Справа № 16/82-10-2388 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Бочкур-Краснянський Ю.В. за довіреністю від 19.07.2010р.

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” до товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” про стягнення заборгованості в розмірі 199374,52 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації України „Одесагаз” (далі по тексту ВАТ „Одесагаз”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” (далі по тексту ТОВ „Надія”) про стягнення 169729,32 грн. основного боргу за спожитий газ.

Під час розгляду даної справи ВАТ „Одесагаз” позовні вимоги неодноразово уточнювалися та доповнювалися. Так, згідно з остаточною редакцією позовних вимог, викладеної у доповненнях до позовної заяви, наданої представником позивача 10.09.2010р., останній просить суд стягнути з ТОВ „Надія” основний борг в сумі 169729,32 грн., пеню в розмірі 17254,73 грн., 3% річних в сумі 2524,95 грн, витрати від інфляції в розмірі 9865,52 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов’язань в частині оплати спожитого газу за договорами на постачання, транспортування природного газу та технічне обслуговування газового обладнання госпрозрахункових комунально-побутових об’єктів № 001227 від 01.01.2005р. та від 01.01.2010р., укладених між сторонами по справі.

В свою чергу, відповідач визнав суму основного боргу в розмірі 30178,47 грн., водночас проти задоволення позову в іншій частині заперечував, посилаючись, передусім, на неправомірність нарахування іншої частини заборгованості по максимальній потужності газовикористовуючого обладнання у літній період, коли газ відповідачем не споживається.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ВАТ „Одесагаз” (Газозбутова організація) та ТОВ „Надія” (Споживач) було укладено договір на постачання, транспортування природного газу та технічне обслуговування газового обладнання госпрозрахункових комунально-побутових об’єктів № 001227 від 01.01.2005р., відповідно до умов якого предметом договору є умови споживання, постачання, транспортування природного газу та технічне обслуговування газового обладнання Споживача у пунктах споживання, розташованих за адресами: м. Одеса, вул.. Балківська, 120, а також вул.. Дальницька, 43 (останній об’єкт був внесений до договору 29.12.2006р.).

При цьому, відповідно до п. 11.1 договору № 001227 від 01.01.2005р., сторонами було передбачено, що даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків за послуги –до їх повного здійснення.

В подальшому, після закінчення строку дії вказаної угоди, 01.01.2010р. між ВАТ „Одесагаз” та ТОВ „Надія” (Споживач) було укладено новий договір на постачання, транспортування природного газу та технічне обслуговування газового обладнання госпрозрахункових комунально-побутових об’єктів № 001227, предметом якого були ті ж самі правовідносини що і за договором № 001227 від 01.01.2005р.

Враховуючи, що позовні вимоги ВАТ „Одесагаз” ґрунтуються на доводах про неналежне виконання відповідачем умов обох зазначених угод, суд вважає доцільним дослідити умови та обставини виконання зазначених угод послідовно.

Відповідно до п. 3.1 договору № 001227 від 01.01.2005р.. Газозбутова організація зобов’язалася поставити та транспортувати від ГРС до Споживача природний газ в обсягах, зазначених у п. 2.1 даного договору, здійснювати оперативний контроль за споживанням газу Споживачем та вести щомісячний облік спожитого газу, щомісячно в період з 20 по 30 число поточного місяця складати акт приймання-передачі природного газу (показання лічильника). Аналогічні положення містяться і в п. 4.6 договору № 001227 від 01.01.2005р., за змістом яких приймання-передача газу у відповідному місяці оформлюється актами приймання-передачі між Газозбутовою організацією та Споживачем. При цьому, відповідно до п. 3.2.1 договору № 001227 від 01.01.2005р. Газозбутова організація має право перевіряти роботу контрольно-вимірювальних приладів Споживача. В свою чергу, Споживач зобов’язаний щомісяця з 20 по 30 число прийняти представника ВАТ „Одесагаз” для підписання акту приймання-передачі природного газу (показання лічильника) та в будь-який час допускати працівників Газозбутової організації на територію підприємства для вільного огляду газопроводів, газоспоживчого устаткування, приладів обліку та контролю за споживанням газу (п. 3.3.2 договору № 001227 від 01.01.2005р).

При цьому, відповідно до п. 4.2 договору № 001227 від 01.01.2005р. кількість газу, яка передається Газозбутовою організацією споживачу після транспортування, визначається по контрольно-вимірювальних приладах, що встановлені у Споживача. Згідно з п. 4.5 договору облік поданого газу Споживачу за допомогою лічильників вважається дійсним за умови, якщо лічильники повірені в порядку, встановленому Держстандартом та опломбовані Газозбутовою організацією в місцях, передбачених заводом-виготовлювачем.

Як вбачається з п. 10.1 паспорту газового лічильника GMS.407273.001.ПС, заводський номер 061657, встановленого у приміщеннях за адресою: м. Одеса, вул.. Балківська, 120, даний лічильник підлягає державній повірці не рідше, як один раз у два роки. За змістом цього ж паспорту, а також акту приймання госпрозрахункового вузлу обліку газу від 25.12.2003р., даний лічильник газу був придбаний та використовувався відповідачем з грудня 2003 року, тобто наступна державна повірка мала бути виконана ще у 2005 році.

          16.04.2009р. під час проведення обстеження вузлу обліку газу № 061657 та встановленого газового обладнання, було встановлено, що відповідачем використовується лічильник газа GMS, заводський номер 061657, строк державної повірки якого сплив, про що представниками Газозбутової організації було складено відповідний акт, який був підписаний і представником Споживача.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність визнання записів даного газового лічильника недостовірними та недійсними.

Відповідно до п. 5.9 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 р. N 618, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 р. за N 67/11941 власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку газу та порушення правил його експлуатації, а також за використання ЗВТ з вичерпаним терміном повірки.

В свою чергу, згідно з п. 3.2.2 договору № 001227 від 01.01.2005р. при відсутності у Споживача газового лічильника, при їх неатестованості або знаходженні в ремонті, при визнані записів приладів недійсними, кількість поданого газу визначається по паспорту і потужності газовикористовуючого обладнання з розрахунку його цілодобової роботи відповідно до розрахунків Газозбутової організації. При цьому, розрахунок робиться з початку поточного місяця, в якому виявлена несправність.

На державну повірку газовий лічильник GMS.407273.001.ПС, заводський номер 061657, встановлений у приміщеннях відповідача за адресою: м. Одеса, вул.. Балківська, 120, був переданий лише 13.07.2009р., про що свідчить акт зняття та передачі газового лічильника на повірку, наданий представником позивача у судовому засіданні 29.09.2010р. та власне подача газу до даного об’єкту, розташованого по вул.. Балківській, 120 була припинена, що підтверджується актом на відключення від 13.07.2009р.

На виконання приведених умов п.п. 3.2.2 договору № 001227 від 01.01.2005р., позивачем за період з місяця виявлення порушення - квітня 2009р. по червень 2009р. кількість спожитого відповідачем газу була визначена на підставі паспорту і потужності газовикористовуючого обладнання ТОВ „Надія” з розрахунку його цілодобової роботи у розмірі 56,76 тис. куб м., загальна вартість якого становить 150255,74 грн.

При цьому, судом не приймаються до уваги як недоведені доводи відповідача про затримку проведення повірки саме з вини позивача, службою якого здійснюється державна повірка, через невчасне прийняття лічильника на державну повірку. З цього приводу слід зазначити, що газовий лічильник GMS.407273.001.ПС, заводський номер 061657 був переданий відповідачем на державну повірку лише у липні 2009 року, той час, як термін чергової після введення в експлуатацію лічильника державної повірки настав ще у 2005 році, при цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, якими б підтверджувався взагалі факт звернення у період до липня 2009р. відповідача до ВАТ „Одесагаз” з проханням виконати державну повірку даного лічильника, та відмови останнього від її проведення. Крім того, судом критично оцінюються і твердження відповідача про неправомірність нарахування кількості спожитого газу по максимальній потужності газовикористовуючого обладнання у літній період, коли газ відповідачем не споживався, з огляду на наступне. Особливість методики розрахунку кількості спожитого газу, передбаченої п 3.2.2 договору № 001227 від 01.01.2005р., яка була застосована ВАТ „Одесагаз” за період з квітня 2009р. по червень 2009р., саме і полягає у тому, що дані розрахунки не залежать від фактичної кількості спожитого газу, оскільки передбачає негативні наслідки для Споживача у разі нездійснення державної повірки. Крім того, доводи відповідача про неспоживання ним газу у вказаний проміжок часу жодними доказами не підтверджені.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 6.1 договору № 001227 від 01.01.2005р. оплата за транспортування та постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Газозбутової організації 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку поставки газу. У разі перебору Споживачем договірних обсягів газу, що зазначені в реєстрі, без попереднього узгодження з Газозбутовою організацією, Споживач проводить оплату за перебраний обсяг газу до 10 числа наступного за звітним.

15.06.2009р. ВАТ „Одесагаз” було направлено відповідачу перерахунок за спожитий газ за період з 01.10.2005р. по 01.06.2009р. виходячи з максимальної потужності газовикористовуючого обладнання, відповідно до якого заборгованість Споживача була визначена у сумі 965341,1 грн. В подальшому, зважаючи на те, що даний розрахунок обсягу газу був виконаний без врахування положень п. 3.2.2 договору № 001227 від 01.01.2005р., за якими розрахунок робиться з початку поточного місяця, в якому виявлена несправність, а не за весь період після настання строку чергової повірки, позивачем було здійснено відповідний перерахунок та сума заборгованості була визначена вже у вірному розмірі 150255,74 грн, про що свідчить наявний у матеріалах справи розрахунок вартості послуг поставки та транспортування природного газу за адресою: Балківська, 120 від 03.07.2009р. Наведене підтверджується власне і відповідачем.

З урахуванням встановлення під час розгляду даної справи факту використання відповідачем газового лічильника GMS.407273.001.ПС, заводський номер 061657, встановленого у приміщеннях за адресою: м. Одеса, вул.. Балківська, 120, з вичерпаним терміном повірки, суд доходить висновку про правомірність застосування ВАТ „Одесагаз” умов п. 3.2.2 договору № 001227 від 01.01.2005р. при розрахунку кількості поставленого відповідачу газу за період з квітня 2009р. по червень 2009р. та, як наслідок, про обґрунтованість розрахунку заборгованості за даний період в сумі 150255,74 грн. та правомірність вимог позивача щодо стягнення даної частини основного боргу.

Водночас з наявних у матеріалах справи документів не можливо чітко визначити дату, коли відповідач був повідомлений про вірну розрахункову величину обсягу газу, спожитого за період з 01.10.2005р. по 01.06.2009р. та його вартість та пред’явлена вимога про його оплату, а відтак і чітко визначитися з моментом виникнення прострочення його оплати. Наведене, в свою чергу, позбавляє суд можливості визначитися із питанням правомірності або неправомірності здійсненого позивачем розрахунку пені, 3% річних та витрат від інфляції, розмір яких залежить від часу прострочення даних платежів, у зв’язку з чим у задоволенні позову ВАТ „Одесагаз” в частині вимог про стягнення пені, 3% річних та витрат від інфляції, які повинні нараховуватися на суму основного боргу в розмірі 150255,74 грн., слід відмовити.

Крім того, ВАТ „Одесагаз” в межах даної справи також заявлено до стягнення основний борг за постачання, транспортування природного газу по договору № 001227 від 01.01.2005р. за період з липня 2009р. по грудень 2009р., а також основний борг по договору № 001227 від 01.01.2010р. за період з січня 2010р. по квітень 2010р., на загальну суму 19473,58 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним позовним вимогам з точки зору їх доведеності, суд вважає за необхідне звернутися до умов договорів № 001227 від 01.01.2005р. та від 01.10.2010р.

У відповідності до умов статті 6 договору № 001227 від 01.01.2005р. та від 01.01.2010р. відповідач зобов’язався здійснити оплату за споживання газу шляхом перерахування позивачу 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше 7 календарних днів до початку поставки газу. При цьому, у випадку сплати Споживачем суми, що перевищує вартість фактично спожитого обсягу газу, ВАТ „Одесагаз” зараховує її як передоплату наступного періоду споживання газу. Аналіз наведених умов статті 6 договору № 001227 від 01.01.2005р. від 01.01.2010р., якими визначається порядок та умови проведення розрахунків, дозволяє суду дійти висновку, що вказаними договорами обумовлений обов’язок Споживача оплачувати вартість лише фактично спожитого ним газу.

Відповідно до п. 3.1 договору № 001227 від 01.01.2005р. та від 01.01.2010р.. Газозбутова організація зобов’язалася поставити та транспортувати від ГРС до Споживача природний газ в обсягах, зазначених у п. 2.1 даного договору, здійснювати оперативний контроль за споживанням газу Споживачем та вести щомісячний облік спожитого газу. При цьому, згідно з п. 3.1.3 договору № 001227 від 01.01.2005р. позивач зобов’язався щомісячно в період з 20 по 30 число поточного місяця складати акт приймання-передачі природного газу (показання лічильника). Водночас у договорі № 001227 від 01.01.2010р. приведені положення були дещо змінені та за умовами п. 3.3.1 зазначеної угоди саме на Споживача був покладений обов’язок з 20 по 25 числа з’явитися на газову дільницю з журналом обліку для складання актів приймання-передачі природного газу.

При цьому, за змістом п. 4.6 договору № 001227 від 01.01.2005р. приймання-передача газу у відповідному місяці оформлюється актами приймання-передачі між Газозбутовою організацією та Споживачем. Аналогічні умови визначені і у п. 4.13 договору № 001227 від 01.01.2010р., відповідно до якого прийом-передача газу у відповідному місяці оформлюється актами прийому-передачі між Облгазом та Споживачем. Акт прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Водночас на підтвердження вимог про стягнення основного боргу за постачання, транспортування природного газу по договору № 001227 від 01.01.2005р. за період з липня 2009р. по грудень 2009р., а також основного боргу по договору № 001227 від 01.01.2010р. за період з січня 2010р. по квітень 2010р., на загальну суму 19473,58 грн., позивачем суду не було надано жодного акту приймання-передачі газу у зазначені періоди. Крім того, як вбачається з акту на відключення від 23.09.2009р., об’єкт за адресою: м. Одеса, вул.. Балківська, 120 взагалі з 23.09.2009р. був відключений від мережі газопостачання. При цьому, слід зауважити, що нараховані позивачем суми відрізняються від даних відповідача. Наведене у сукупності позбавляє суд можливості визначитися із правомірністю розрахунку позивачем вищевказаної суми.

З огляду на викладене, суд вважає за правомірне у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з ТОВ „Надія” основного боргу за постачання, транспортування природного газу по договору № 001227 від 01.01.2005р. за період з липня 2009р. по грудень 2009р., а також основного боргу по договору № 001227 від 01.01.2010р. за період з січня 2010р. по квітень 2010р., на загальну суму 19473,58 грн. відмовити з підстав їх недоведеності.

          При цьому, зважаючи на зазначені висновки суду про необґрунтованість та безпідставність вимоги про стягнення основного боргу за постачання, транспортування природного газу по договору № 001227 від 01.01.2005р. за період з липня 2009р. по грудень 2009р., а також основного боргу по договору № 001227 від 01.01.2010р. за період з січня 2010р. по квітень 2010р., на загальну суму 19473,58 грн., не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення з відповідача пені, витрат від інфляції, 3% річних, що відповідають вказаній сумі, які за своєю сутністю є похідними від вимоги про стягнення зазначеної частини основного боргу в сумі 19473,58 грн. При цьому, суду не вбачається за доцільне надавати правову оцінку розміру зазначених нарахувань з огляду на вищенаведені висновки суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявленого ВАТ „Одесагаз” позову в частині вимог про стягнення з відповідача 150255,74 грн заборгованості та наявності підстав для його задоволення відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 611, 615, 617, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, у зв’язку з чим з відповідача слід стягнути на користь ВАТ „Одесагаз” 150255,74 грн. основного боргу за поставлений у період з квітня 2009р. по червень 2009р. відповідачу газ на підставі договору № 001227 від 01.01.2005р. В задоволенні позову в іншій частині вимог слід відмовити.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 611, 615, 617, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” /65005, м. Одеса, вул.. Балківська, 120, код ЄДРПОУ 25049639 / на користь відкритого акціонерного товариства по постачанню та газифікації „Одесагаз” /65003, м. Одеса, вул.. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 003351208/ заборгованість в сумі 150255 грн. 74 коп. /сто п’ятдесят тисяч двісті п’ятдесят п’ять грн.. 74 коп./, державне мито в сумі 1502 грн. 56 коп. /одна тисяча п’ятсот дві грн.. 56 коп./, витрати та ІТЗ судового процесу в сумі 177 грн. 86 коп. /сто сімдесят сім грн.. 86 коп. /. Наказ видати.

3.          В іншій частині вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 04.10.2010р.

Суддя