Рішення № 11810498, 22.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2010 р.Справа № 26/113-10-2844 Господарський суд Одеської області у складі : судді Никифорчука М.І. при секретареві Черновій О.В.

за участю представників сторін :

від позивача : Бліжинська І.А.. за довіреністю від 22.09.2010 р.;

від відповідача : не зявився, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Алекта”;

до відповідача : фізичної особи - підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 4072,74 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Алекта” ( далі Позивач ) звернулось із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( далі - Відповідач ) про стягнення 4072,74 грн. посилаючись на наступне.

02 лютого 2010 р. між сторонами у справі укладений договір позики № 1/10 ( далі Договір ) відповідно до п.1.1 якого Позикодавець ( Позивач ) передає Позичальнику ( Відповідачу) у власність грошову позику у формі поверненої фінансової допомоги в сумі 4028,37 грн., а Позичальник, відповідно до п.1.2 Договору зобовязується забезпечити повернення повної суми позики Позикодавцю відповідно до цього Договору.

На виконання умов договору платіжним дорученням № 106 від 23.02.2010 р. позивач перерахував відповідачеві повну суму позики 4028,37 грн.

Відповідно до п.2.3 Договору, відповідач зобовязався повернути надану позику в строк до 01 березня 2010 року.

Станом на 12 липня 2010 р. ( день складання позову ) відповідач суму позики не повернув.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України відповідачеві на вказану суму боргу нараховано 3% річних в сумі 44 грн. 37 коп.

На підставі викладеного позивач просить позов задовольнити у повному обсягу.

Відповідач заперечуючи проти позову надав відзив у якому зазначила наступне.

Дійсно між сторонами у справі був укладений вищеприведений Договір відповідно до якого позивач зобовязався надати вказану суму позики у триденний термін з моменту підписання договору, тобто не пізніше 05 лютого 2010 р.

Фінансова допомога була надана з порушенням умов Договору - 02 лютого 2010 р.

Статтею 613 ЦК України визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Як зазначає відповідач у відзиві, щодо п.2.3 Договору, то термін, в який фінансова допомога має бути повернута, взагалі не визначений.

На підставі викладеного відповідач просить відмовити у позові.

Представник відповідача у судові засідання не зявився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, повідомлення у справі. Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав. Тому суд розглянув справу за правилами ст. 75 ГПК України.

Ухвалою суду від 13 вересня 2010 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 28 вересня 2010 р.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини, на думку суду підтверджуються вищеприведеними доказами : укладеним між сторонами у справі Договором, вказаним вище платіжним дорученням про перерахування суми позики відповідачеві.

Заперечення відповідача щодо прострочення кредитора ( позивача ) з приводу надання позики не в термін зазначений у п.2.1 Договору суд приймає до уваги виходячи з такого.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що позика надається відповідачеві протягом 3-х днів з моменту підписання цього Договору. Тобто не пізніше 05 лютого 2010 р. ( 02 лютого 2010 р. + 3 дні = 05 лютого 2010 р. )

Згідно вказаного платіжного доручення позика надана 23 лютого 2010 р., тобто лише 18 днів з моменту підписання договору. Отже, кредитор в особі позивача прострочив у надані позики на 18 днів.

При цьому суд зазначає, що ці доводи відповідача не є суттєвими у даному випадку та не впливають на суть спору.

Заперечення відповідача щодо не визначення Договором терміну повернення позики суд відхиляє як безпідставні виходячи з такого.

Дослідивши додану відповідачем до відзиву на позов копію Договору позики суд встановив, що з цієї копії дійсно не убачається зазначення у п.2.3 договору терміну повернення позики. При цьому суд зазначає, що ця копія Договору надана зацікавленою особою боржником по Договору.

З копії Договору доданого позивачем до позову, навпаки убачається, що п.2.3 Договору визначено, що відповідач зобовязався повернути надану позику в строк до 01 березня 2010 року.

Таким чином, з приведеного, на думку суду чітко убачається, що строк повернення відповідачем позики визначений сторонами у Договорі.

Крім того, пунктом 4.3 Договору визначено, що цей Договір складений у двох примірниках по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу.

З приведеного, на думку суду випливає, що відповідач упереджено надав суду копію Договору з метою ухилитись від цивільної відповідальності по справі не повернення позики.

Крім того, суд зазначає, що якщо сама позика була надана не своєчасно ( судячи з умовам договору та даті платіжного доручення ) то і строк повернення її також слід відтермінувати на дні прострочення. Тобто вона повинна була бути повернутою по договору 01.03.2010 р., а враховуючи прострочення кредитора на 18 днів днем повернення є 19.03.2010 р.

Аналізуючи приведене суд вважає, що позика повинна бути повернена відповідачем, а доводи відповідача в обґрунтування неповернення позики з підстав, викладених у відзиву на позов в цілому відхиляються як такі що не заслуговують уваги, про що зазначено вище та як такі що спрямовані на неповернення позики.

Таким чином, підсумовуючи викладене підстав для відмови у позові суд не убачає.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення сум господарський суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними, і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА АЛЕКТА» ( 65005, м. Одеса. вул. Прохорівська, 8 кв. 1; код ЄДРПОУ 33507379 ) - суму позики в розмірі 4028 (чотири тисячі двадцять вісім) грн. 37 коп., 3% річних в розмірі 44 (сорок чотири) грн. 37 коп., державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість)грн.

Суддя

Повне рішення складено 27 вересня 2010 р.