Рішення № 11810388, 13.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2010 р.Справа № 26/137-10-3385                     

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                         Никифорчука М.І.

при секретареві                     Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Златов Ф.М. –голова, Куцакова І.Т. за довіреністю від 17.07.2010р.;

від відповідача : Аракелян К.Г. - керівник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом : фермерського господарства „Бургас”

до відповідача : приватного підприємства „Саратабудком”

про визнання договору дійсним та зобов’язання виконати певні дії, -

у с т а н о в и в :

Фермерське господарство „Бургас” ( далі –Позивач) звернулось із позовом до приватного підприємства „Саратабудком” ( далі –Відповідач ) про визнання договору дійсним та зобов’язання виконати певні дії посилаючись на наступне.

18.06.2010 р. між сторонами у справі укладений договір купівлі –продажу нерухомого майна № 1 ( далі - Договір ), за умовами якого Відповідач зобов’язався передати у власність Позивача нежитлове нерухоме майно, загальною площею 593,3 кв.м, що знаходяться за адресою : Одеська область, Саратський район, селище міського типу Сарата, вул. Промзона, будинок 14, а Позивач зобов’язався прийняти зазначене майно сплатити за нього відповідачу покупну ціну.

Зазначене майно належало Відповідачеві на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на майно серії ЯЯЯ № 768477 від 11.02.2010 р., зареєстрованого у електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 03.03.2010 р., виданого Саратською селищною радою.

Згідно п. 2 Договору вказане майно складається з : адмінбудівлі (літ. А) - площею 121,6 кв.м., склад ( літ. Б) площею 39,9 кв.м., вагової (літ. В) –площею 13,2 кв.м., котельної (літ. ГГ1) площею 147 ,0 кв.м., операторної ( літ. Д) - площею 18 кв.м., склад бітума ( літ. Е) площею 253,6 кв.м, вбиральні ( літ. Ж), пропарочної ( літ. З), надвірні споруди №№ 1-2. інші споруди 1-УШ. В цілому площа складає 593,3 кв.м.

Пунктами 5, 6 Договору визначено, що Позивач зобов’язався сплатити на користь Відповідача покупну ціну в розмірі 115000,00 грн., протягом п’яти днів з моменту укладення Договору.

Покупна ціна сплачується в безготівковій формі шляхом банківського переказу на рахунок Відповідача.

Пунктом 13 Договору передбачено, що відповідач зобов’язаний протягом семи календарних днів з моменту укладання договору передати майно у власність Позивача на умовах, передбачених цим Договором, про що сторони мають підписати Акт прийому- передачі майна.

На виконання п.13 Договору , 25.06.2010 р. Відповідач передав, а Позивач прийняв обумовлене Договором майно, про що сторони склали акт приймання –передачі.

Таким чином, як зазначено Позивачем, свої зобов’язання по Договору сторони виконали в повному обсягу –нерухоме майно передано, грошові кошти за нього сплачені.

Листом від 29 червня 2010 р. № 7/1 Позивач письмово звертався до Відповідача з пропозицією посвідчити вказаний Договір нотаріально, на що Відповідач листом № 4/5 від 01 липня 2010 р. повідомив про неможливість його посвідчення у зв’язку із скрутним фінансовим становищем та відсутністю коштів.

З приведеного на думку Позивача випливає, що Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного Договору, що позбавляє Позивача можливості мати право власності на вказане майно.

Вказані обставини зумовлюють звернення до суду Позивача за захистом своїх майнових прав.

Частиною 2 статті 220 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частиною 2 статті 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

На підставі викладеного Позивач просить позов задовольнити та визнати вказаний Договір дійсним та зобов’язати Саратське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єкті нерухомості провести державну реєстрацію прав власності на вказане нерухоме майно за Позивачем.

Представник Позивача у засіданні суду вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Представник Відповідача у засіданні суду позов фактично визнав повністю відзив на позов не надав, тому суд розглянув справу за правилами ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як з’ясовано судом, сторонами укладений вищевказаний Договір відповідно до вимог чинного законодавства, позивач по договору сплатив усю суму придбаного майна але відповідач безпідставно ухиляється від нотаріального посвідчення вказаного договору.

Вказані обставини справи повністю підтверджуються наданими позивачем вищеперерахованими доказами –укладеним між сторонами у справі вищевказаним Договором, Актом приймання - передачі майна по вказаному Договору, платіжним дорученням № 230 від 22 червня 2010 р. про сплату Позивачем 115000,00 грн. за основні засоби, згідно рахунка № 1 від 21.06.2010 р. без ПДВ, банківською випискою по рахунку Позивача про перерахування коштів в сумі 115000,00 грн. на рахунок відповідача, вказаними вище листами сторін.

Разом з тим суд зазначає, що підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому судом не встановлено порушення позивачем прав та інтересів інших осіб при укладенні сторонами у справі вказаного договору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання позивача на приведені норми ЦК України суд вважає правильним.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги відповідають фактичним матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов фермерського господарства „Бургас” - задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі - продажу нерухомого майна № 1: адмінбудівлі (літ. А) - площею 121,6 кв.м., склад (літ. Б) площею 39,9 кв.м., вагову (літ. В) –площею 13,2 кв.м., котельну (літ. ГГ1) площею 147 ,0 кв.м., операторну ( літ. Д) - площею 18 кв.м., склад бітума ( літ. Е) площею 253,6 кв.м., вбиральню ( літ. Ж) пропарочну ( літ. З), надвірні споруди №№ 1-2, інші споруди 1-УШ, загальною площею 593,3 кв.м., що знаходяться за адресою : Одеська область, Саратський район, селище міського типу Сарата, вул. Промзона, будинок 14, укладений 18.06.2010 р. між Фермерським господарством „БУРГАС” ( 68251, Одеська область, Саратський район, село Зоря, вулиця Леніна, будинок 143; ідентифікаційний код 35623216 ) та приватним підприємством „САРАТАБУДКОМ” ( 68200, Одеська область, Саратський район, селище міського типу Сарата, вул. Промзона, будинок 9А, ідентифікаційний код 34505346 ) - дійсним.

Зобов’язати Саратське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єкті нерухомості провести державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно : адмінбудівлю (літ. А) - площею 121,6 кв.м., склад ( літ. Б) площею 39,9 кв.м., вагову (літ. В) –площею 13,2 кв.м., котельну (літ. ГГ1) площею 147 ,0 кв.м., операторну ( літ. Д) - площею 18 кв.м., склад бітума ( літ. Е) площею 253,6 кв.м., вбиральню ( літ. Ж), пропарочну ( літ. З), надвірні споруди №№ 1-2. інші споруди 1-УШ, загальною площею 593,3 кв.м., що знаходяться за адресою : Одеська область, Саратський район, селище міського типу Сарата, вул. Промзона, будинок, 14 за Фермерським господарством „БУРГАС” ( 68251, Одеська область, Саратський район, село Зоря, вулиця Леніна, будинок 143; ідентифікаційний код 35623216 ).

Стягнути з приватного підприємства „Саратабудком” (68200, Одеська область, Саратський район, селище міського типу Сарата, вул. Промзона, будинок 9А, ідентифікаційний код 34505346 ) на користь фермерського господарства „Бургас” ( 68251, Одеська область, Саратський район, село Зоря, вулиця Леніна, будинок 143; ідентифікаційний код 35623216 ) - державного мита в розмірі –1150 (одна тисяча сто п’ятдесят) грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Суддя Повне рішення складено 20 вересня 2010 року.