Рішення № 11810384, 16.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2010 р.Справа № 9/104-10-2157 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»(ТОВ «ТД «Євротрубпласт»;

До відповідачів: 1.Приватного підприємства «Водінвестмагістраль» (ПП «Водінвестмагстраль»);

                    2.Приватного підприємства «Одесатрубпласт» (ПП «Одесатрубпласт»);

про стягнення 241779,15 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Великойваненко А.Г. (за довіреністю);

Від відповідача (ПП «Водінвестмагістраль»): не з’явився;

Від відповідача (ПП «Одесатрубпласт»): не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: 17.05.2010 р. за вх. №3840 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»(далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Водінвестмагістраль»(далі –Відповідач-1) та Приватного підприємства «Одесатрубпласт»(далі –Відповідач-2) 241779,15 грн.

          Позивач на позовних вимогах наполягає.

          Представник відповідачів у судовому засіданні 13.08.2009 р. проти позовних вимог до відповідачів заперечував. Однак, письмовий відзив на позов відповідачі не надали, відтак справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

09.01.2007р. між ТОВ «ТД «Євротрубпласт»(постачальник) та ПП «Водінвестмагістраль»(покупець) було укладено договір №0901/2007/5-ТД, за умовами п.1.1. якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти і оплатити труби поліетиленові та комплектуючі (продукція), партіями, в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до п.4.4. договору поставка партії продукції повинна супроводжуватись передачею покупцю накладної постачальника та/або акта здавання-приймання вантажу до перевезення, підписання кожного з яких представником або експедитором буде свідчити про отримання покупцем продукції.

Датою поставки продукції вважається дата накладної постачальника, що передається покупцю та/або дата підписання акту здавання-приймання вантажу до перевезення (п.4.6. договору).

Покупець повинен оплатити вартість продукції не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі продукції, якщо інший термін не визначений рахунком-фактурою в порядку, передбаченому даним договором (п.5.1. договору).

Згідно з п.5.4. договору у випадку невиконання (прострочення) покупцем зобов’язання по сплаті продукції з моменту настання передбачених договором термінів, він за вимогою постачальника сплачує на користь постачальника крім неустойки, передбаченої даним договором, 3% річних за весь час прострочення (відповідно до ст.625 ЦК України).

За положеннями п.8.3. договору у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати продукції або термінів виконання обов’язків, передбачених п.п.4.5. та 4.6. договору, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 0,5% вартості узгодженої партії продукції за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №0901/2007/5-ТД від 09.01.2007 р. постачальником було поставлено, а покупцем прийнято товар на підставі довіреності серії ЯМС №946461 від 20.06.2007 р. за видатковими накладними №1104 від 30.04.2007 р. на суму 58297,28 грн., №1890 від 18.05.2007 р. на суму 60184,20 грн., №2149 від 31.05.2007 р. на суму 1353,26 грн., №2162/4 від 31.05.2007 р. на суму 41407,20 грн., №2662 від 20.06.2007 р. на суму 14242,79 грн., №2663 від 20.06.2007 р. на суму 8321,40 грн., №4212 від 22.08.2007 р. на суму 2323,52 грн. –на загальну суму 186129,65 грн.

09.01.2007 р. між ПП «Одесатрубпласт»(поручитель) та ТОВ «ТД «Євротрубпласт»(кредитор) було укладено договір поруки, за умовами п.п.1.1., 1.2. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов’язку ПП «Водінвестмагістраль»(боржник) щодо оплати продукції за договором №0901/2007/5-ТД від 09.01.2007 р., укладеним між кредитором та боржником. Порукою забезпечується виконання зобов’язань боржника в повному обсязі.

Відповідно до п.3.1. договору поруки поручитель зобов’язаний у разі порушення боржником обов’язку за основним договором, що передбачений п.1.1. цього договору, самостійно виконати зазначений обов’язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк не пізніше 2 банківських днів з моменту отримання вимоги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи оплату основного боргу, процентів, неустойки, стягнення збитків та інших виплат, передбачених основним договором.

Згідно з п.3.4. договору поруки поручитель та боржник відповідають за виконання обов’язку, забезпеченого порукою, перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель не може висувати проти вимог кредитора заперечення на підставі того, що кредитор попередньо не звернувся з вимогою оплати до боржника.

Пунктом 3.5. договору поруки ПП «Одесатрубпласт»та ТОВ «ТД «Євротрубпласт»погодили, що поручитель згоден з порядком та умовами узгодження партій продукції, передбачених основним договором, зобов’язується за цим договором в порядку поруки виконувати всі зобов’язання з оплати узгодженої боржником та кредитором продукції. Поручитель не може заперечувати проти збільшення обсягу його відповідальності, якщо воно відбувається внаслідок збільшення зобов’язань боржника в порядку, визначеному основним договором.

14.05.2008 р. між постачальником та покупцем за договором від 09.01.2007 р. було укладено угоду про встановлення порядку оплати продукції, за умовами п.1 якої сторони узгодили, що постачальник на протязі березня-серпня 2007 року передав, а покупець отримав продукцію за договором №0901/2007/5-ТД від 09.01.2007 р. (основний договір) відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних постачальника, на загальну суму 360091,67грн.

Вся продукція, визначена в п.1 цієї угоди, вважається узгодженою сторонами, була поставлена в межах взаємних домовленостей про поставку продукції за основним договором, та підлягає оплаті покупцем у визначеному в видаткових накладних розмірі (п.2 угоди).

Сторони після проведення звірки взаємних розрахунків узгодили, що заборгованість покупця перед постачальником за отриману за договором №0901/2007/5-ТД від 09.01.2007 р. продукцію станом на день укладання цієї угоди складає 269458,23грн. (п.3. угоди).

У пункті 4 угоди від 14.05.2008 р. сторони дійшли згоди щодо незастосування до покупця будь-яких штрафних санкцій за порушення умов здійснення розрахунків, передбачених умовами договору поставки, з моменту відвантаження продукції до дати складання даної угоди.

У пунктів 5 угоди від 14.05.2008 р. сторони встановили, що сума боргу погашається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі раніше виставлених ним рахунків, на протязі одного місяця, не пізніше 14 червня 2008 р.

Пунктом 6 угоди від 14.05.2008 р. сторони домовились про те, що у випадку порушення термінів або порядку оплати продукції, передбачених даною угодою, постачальник має право застосувати до покупця всі штрафні та оперативно-господарські санкції, передбачені Цивільним та Господарстьким кодексами України та основним договором за порушення зобов’язань з оплати продукції за договором поставки за весь термін прострочення, починаючи з наступного дня після поставки продукції за видатковими накладними постачальника, в тому числі штраф в розмірі 0,5 % від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення, пеню за використання чужих коштів в розмірі 17% річних, 3% річних та індекс інфляції.

В п.2.1. договору поруки визначено, що під основним договором в цьому договорі розуміють договір №0901/2007/5-ТД від 09.01.2007 р. , укладений між кредитором (в основному договорі –постачальник) та боржником (в основному договорі –покупець). Термін основний договір також включає всі рахунки-фактури, накладні, специфікації та додатки до договору, які були узгоджені в порядку, передбаченому договором постачання, та, відповідно, є підставою для виникнення обов’язку боржника зі сплати грошових коштів на користь кредитора, що були укладені на момент підписання даного договору або будуть узгоджені сторонами протягом дії основного договору.

При цьому, під поняттям «сторони»у договорі поруки визначено поручителя та кредитора (преамбула договору).

Отже, із аналізу положень договору поруки витікає, що положення угоди про встановлення порядку оплати продукції від 14.05.2008 р., укладеної між ТОВ «ТД «Євротрубпласт»та ПП «Водінвестмагістраль», на ПП «Одесатрубпласт»не розповсюджуються, зокрема, в частині погодження постачальником та покупцем порядку та розміру обчислення штрафних санкцій. В частині стягнення із ПП «Одесатрубпласт»штрафних санкцій солідарно слід застосовувати штрафні санкції, що не суперечать та/або визначені положеннями договору №0901/2007/5-ТД.

23.04.2010 р. Позивач надіслав Відповідачу-2 (який є солідарним поручителем за виконання обовязку Відповідача-1 перед позивачем) вимогу №2304 про сплату боргу в сумі 144458,23 грн. за договором №0901/2007/5-ТД від 09.01.2007 р.

Позивач у додаткових поясненнях, поданих до суду 10.08.2010 р., вказує на те, що Відповідач-1 здійснив часткову оплату заборгованості на суму 125000 грн., а саме: п/д №81 від 16.07.2009 р. - 5000 грн., п/д №75 від 08.07.2009 р. –5000 грн., п/д №61 від 02.07.2009 р. –5000 грн., п/д №49 від 25.06.2009 р. –5000 грн., п/д №35 від 18.06.2009 р. –5000 грн., п/д №45 від 04.07.2010 р. –100000 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку Позивача, сформованими станом на дату проведення платежу.

У зв`язку з неналежним виконанням ПП «Водінвестмагістраль»зобов`язань за договором №0901/2007/5-ТД, у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 144 458,23 грн., яка згідно положень договору поруки підлягає солідарному стягненню з обох відповідачів.

Розмір втрат від інфляційних процесів, розрахований Позивачем в сумі 43827,66 грн. у відповідності до договорів та угоди між сторонами із дотриманням чинного законодавства, підлягає стягненню солідарно з обох відповідачів.

Враховуючи викладене вище, з огляду на положення договору поруки, сплата процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 17% річних за весь період прострочення не належить до солідарного зобов`язання ПП «Одесатрубпласт», та нарахована Позивачем в сумі 53493,26 грн. має бути стягнута з ПП «Водінвестмагістраль».

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до положень ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.           За положеннями ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          За положеннями ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.2 ст.553 ЦК України).

          Згідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України).

Статті 541 ЦК України визначає, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно до ч.1 ст.543 у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

          Відповідно до ч.2 ст.543 ЦК України солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

          Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

          Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За положеннями ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до приписів ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до ч.1 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

          Відповідно до ч.3 ст.198 ГК України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

          За положеннями ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Положеннями ч.5 ст.694 ЦК України визначено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2 ст.536 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи та стягненню з відповідачів підлягають суми відповідно до обсягу їх відповідальності, встановленої укладеними між сторонами договорами.

          Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідачів пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути із Приватного підприємства «Водінвестмагістраль»(67400, Одеська область, м. Роздільна, пров. Газетний,1, код ЄДРПОУ 34302524, п/р 260006607002920 в філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»(93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова,1, код ЄДРПОУ 33090871, р/р 26004301014112 у ВАТ «ВТБ Банк»в м. Києві, МФО 321767) основний борг в сумі 72229,11 грн., збитки від інфляційних процесів в сумі 21913,83 грн., 17 % річних за користування чужими коштами в сумі 53493,26 грн., витрати по державному миту в сумі 1476,36 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

3.Стягнути із Приватного підприємства «Одесатрубпласт»(65000, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 20, кв.33, код ЄДРПОУ 33507096, п/р 26008310135201 в філії АБ «Південний», МФО 328964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Євротрубпласт»(93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова,1, код ЄДРПОУ 33090871, р/р 26004301014112 у ВАТ «ВТБ Банк»в м. Києві, МФО 321767) основний борг в сумі 72229,11 грн., збитки від інфляційних процесів в сумі 21913,83 грн., витрати по державному миту в сумі 941,43 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя