Рішення № 11809836, 20.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.10                                                                                           Справа№ 11/58

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничого підприємства «Укрзахідавтоспецмаш», м.Дубляни Жовківського району Львівської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький машинобудівний завод –ЛТД», м.Дрогобич Львівської області

Про зобов»язання до вчинення дій

Представники:

Від позивача –Гулін Ю.О.-предст. доручення б/н від 03.06.2009року

Від відповідача - Римар А.Р. –предст.доручення б/н від 19.05.2010року, Ліндоренко О.А.-д-р

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничого підприємства «Укрзахідавтоспецмаш»про зобов»язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький машинобудівний завод –ЛТД»повернути дизельний навантажувач Львівського виробництва моделі 41030 в кількості 1 одиниці.

Ухвалою господарського суду від 30.03.2009року порушено провадження у справі на призначено до розгляду на 15.04.2010року.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах господарського суду.

Позивач позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечує та просить суд дати йому можливість укласти графік погашення заборгованості.

Позивач заперечує проти відкладення чи зупинення розгляду справи та просить суд винести рішення.

Від здійснення звукозапису удового процесу сторони відмовились.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 01.09.2008року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємствоо «Укрзахідавтоспецмаш», та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький машинобудівний завод - ЛТД»була укладена Угода №08-09/01, відповідно до якої позивач продав, а відповідач купив дизельний автонавантажувач Львівського виробництва моделі 41030 за ціною 100000,00грн.

26.10.2009року між сторонами був укладений Додаток № 3 до угоди №08-09/01 від 1.09.2008р., яким були внесені зміни в п. 1.1. Угоди №08-09/01 від 01 вересня 2008року, зокрема щодо вартості автонавантажувача, що склала 172000,00грн.

27.10.2009року позивач передав, а відповідач прийняв дизельний навантажувач Львівського виробництва моделі 41030, в кількості однієї одиниці, що підтверджується:

- актом №09-10/27-1 прийому-передачі від 27 жовтня 2009року;

- видатковою накладною №РН-1982 від 27 жовтня 2009року на загальну суму 172000,00грн.;

- довіреністю серії ЯОР №791813 від 27 жовтня 2009року.

Порядок розрахунків встановлений пунктами 2, 3 Додатку №3 від 26 жовтня 2009року до угоди №08-09/01, якою внесені зміни у п.3.1. та п.6.2. Угоди №08-09/01 від 01 вересня 2008року, а саме: п.3.1 Угоди №08-09/01 від 01 вересня 2008року викладений у наступній редакції - Відвантаження Товару проводиться протягом 2 (двох) робочих днів після отримання попередньої оплати на р/р Продавця у poзмірі 68000,00грн. в тому числі ПДВ-20%. Датою поставки вважається дата на акті приймання-передачі.

П.6.2. Угоди №08-09/01 від 1 вересня 2008року викладений у наступній редакції:

Протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання Додатку №3 до угоди №08-09\01, Покупець зобов'язаний здійснити оплату у розмірі 30000,00грн. в тому числі ПДВ-20%, на розрахунковий рахунок Продавця.

Решту суми угоди, а саме 104000,00грн. в т.ч. ПДВ-20%, покупець оплачує рівними платежами протягом 7 (семи) місяців після передачі товару покупцеві, не пізніше 20-го числа кожного наступного місяця від дати, що вказана в акті приймання-передачі товару. На суму 104000грн. нараховуєься щомісячний відсоток з розрахунку 25% річних.

На виконання умов договору відповідачаем здійснено оплату у poзмірі 68000,00грн. наступним чином: 02.10.2008р. - 30000,00грн.; 24.10.2008р.- 8000,00грн.; 27.10.2009р. - 30000,00грн., тому відповідно до умов Угоди, 27 жовтня 2009року, відповідачу був переданий навантажувач.

Із суми 104000,00грн.яку відповідач зобов'язався оплатити після передачі навантажувача, було оплачено лише 32241,52гривень (04.12.2009р. - 16120,76 гривень; 11.01.2010р. - 16120,76 грн.). Чергові платежі у лютому та березні не були здійснені.

Відповідно до п.6.3. Угоди №08-09/01 у разі не проведения кінцевої оплати Покупцем згідно п.5.3. угоди та Додатку від 23 березня 2009р., або за затримки платежів у відповідності до графіку (п.6.2) Додатку №3 до угоди №08-09/01, більш як на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, з причин інших ніж форс-мажор, вважається що Товар переданий Покупцю в оплатне користування. На термін прострочення платежу нараховуеться пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування, але не більше вартості невиконаних зобов'язань. Bci попередні платежі здійснені Покупцем після отримання Товару не повертаються. В даному випадку Покупець зобов'язаний повернути зазначений в п. 1.1. Товар Продавцю протягом двох календарних дтв з дня отримання вимоги про повернення.

Також, Угодою №08-09/01 в1д «01»вересня 2008 року, визначено, що Товар переходить у власність Покупця після оплати всієї суми, а саме: згідно п.5 Додатку №3 від «26»жовтня 2009 року до угоди №08-09/01 від 01 вересня 2008р. пункт 6.4 угоди №08-09/01 від 1 вересня 2008р. викладено у наступній редакції: Товар переходить у власніть Покупця після сплати всієї суми, згідно пункту 5.3. даної угоди та Додатку від 23 березня 2009р.

Згідно частиною 1 ст.697 ЦК України, Договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому paзі покупець не має права на перехід до нього права власності, розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливае із призначення та властивостей товару.

Оскільки відповідач прострочив оплату Товару, то відповідно до ст.697 ЦК України та п.6.4. Угоди №08-09/01 в1д 01 вересня 2008 року право власності на цей товар до Покупця не перейшло.

Власником Товару залишився позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче тдприемство «Укрзахщавтоспецмаш», а товар переданий покупцю в оплатне користування як зазначено у п. 6.3. Угоди №08-09/01.

В даному випадку Покупець зобов'язаний повернути зазначений в п. 1.1. Товар Продавцю протягом двох календарних днів з дня отримання вимоги про повернення.

12 лютого 2010року відповідачу було надіслано Вимогу вих. №10-02/11-1 про повернення Товару (дизельного автонавантажувача Львівського виробництва моделі 41030). Дана вимога залишена без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду із позовом про зобов»язання відповідача до повернення переданого йому товару(дизельного автонавантажувача Львівського виробництва моделі 41030 в кількості однієї одиниці).

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов»язання які мають ознаки договору купівлі-продажу Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір купівлі-продажу є консенсуальним, двохстороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна у грошовому вираженні.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

У відповідності до вимог частини 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В силу частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 173, 193 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення вчасного розрахунку за товар, на підставі чого позивач відповідно до умов укладеного між сторонами договору набув права вимоги повернення поставленого ним товару.

Частиною 2 ст.697 ЦК України, визначено, якщо покупець прострочив оплату товару, продавець мае право вимагати від нього повернення товару.

Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у paзі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності iз ст. 193 Господарського кодексу Украши суб'екти господарювання та інші учасники господарських вщносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частиною 1 ст.697 ЦК України, Договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому paзі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливае із призначення та властивостей товару.

Відповідно до п.6.3 договору товар переходить у власність покупця після сплати 100% суми угоди згідно з пунктом 5.3. договору (з узгодженими змінами).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами укладеного сторонами договору передбачено, умови попередньої оплати та визначено терміни проведення подальшого розрахунку.

Таким чином, підписавши договір без будь-яких зауважень, відповідач у відповідності з п.3 ст.181 ГК України, погодився з його умовами.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1.Позов задоволити повністю.

2.Зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький машинобудівний завод –ЛТД»повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничого підприємства «Укрзахідавтоспецмаш»дизельний навантажувач Львівського виробництва моделі 41030 в кількості 1 одиниці в 10-ти денний термін з дня набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрогобицький машинобудівний завод –ЛТД», вул. Бориславська, 51/1, м.Дрогобич Львівської області (код ЄДРПОУ 35490954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничого підприємства «Укрзахідавтоспецмаш»,вул. Львівська, 16, м.Дубляни Жовківського району Львівської області (код ЄДРПОУ 33169349) 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя