Рішення № 11809805, 06.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.10                                                                                           Справа № 31/102-2010

Господарський суд Львівської області у складі судді Артимович В.М.

при секретарі Митник М.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів

до відповідача: Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту “Львівагропроект”, м. Львів

про: стягнення 227 801,41 грн.

Представники:

Від прокурора: не з’явився

Від позивача: Іващук О.В. –начальник юридично-претензійної служби (Довіреність б/н від 08.01.2009р.)

Від відповідача: Тивонюк С.І. –гол. бухгалтер (Довіреність № 1/78 від 30.08.2010р.)

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду надійшла позовна заява Заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів, до відповідача –Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту “Львівагропроект”, м. Львів, про стягнення 227801,41 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.09.2010р.

02.09.2010 р. відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву № 1/78 від 30.08.2010р., відповідно до якого основний борг в сумі 199 314,16 грн. відповідач визнає та просить суд розтермінувати сплату боргу на 5 місяців, а також не стягувати з інституту пеню та інші штрафні нарахування.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 02.09.2010р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 06.10.2010р. представник позивача подав клопотання, в якому зазначається, що під час розгляду справи відповідач сплатив частину суми основного боргу. Відповідно до поданого клопотання позивач просить суд стягнути з відповідача 162 314,16 грн. основного боргу, 4 737,16 грн. пені, 21 630,31 грн. інфляційних та 6 187,29 грн. 3 % річних.

Представник відповідача надав суду пояснення по справі, у яких відповідач повторно просить суд розстрочити сплату заборгованості, а також відмовити позивачу у стягненні пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних. На обгрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає, що підприємство перебуває у важкому фінансовому становищі. По балансу фінансово-господарської діяльності видно, що доходи, одержані від виготовлення проектно-кошторисної документації для об’єктів будівництва не перекривають витрат на оплату заробітної плати, комунальних послуг. Станом на 01.10.2010р. інститут має заборгованість по заробітній платі перед працівниками в сумі 73,0 тис.грн., а також заборгованість перед УПФ Шевченківського району м. Львова в сумі 23,0 тис.грн.

В судовому засіданні 06.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 11.10.2010 р.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

11.10.2002р. між сторонами у справі укладено договір № 196/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобов’язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Відповідно до п. 10.1 договору термін його дії встановлено до 01.10.2003р. Як вбачається із матеріалів справи дію Договору було пролонговано.

У п. 6.3. договору сторони погодили, що вартість фактично спожитої теплової енергії відповідач сплачує до 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Як зазначається у позовній заяві договірних зобов’язаннь щодо оплати теплової енергії Кооперативно-державний проектно-вишукувальний інститут “Львівагропроект” належно не виконав. За період з грудня 2008р. по квітень 2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 199 314,16 грн. основного боргу.

Однак, як встановлено судом частину заявленої прокурором до стягнення суми боргу в сумі 23 000,00 грн. відповідачем сплачено ще до моменту подання позовної заяви, а саме: 15000,00 грн. –09.06.2010р. та 8 000,00 грн. –30.06.2010р. Таким чином станом на день подання позову сума основного боргу Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту “Львівагропроект” перед ЛМКП “Львівтеплоенерго” становила 176 314,16 грн.

Під час розгляду справи у господарському суді відповідач на погашення заборгованості за спожиту теплову енергію сплатив ще 14 000,00 грн.

Станом на 04.10.2010р. залишок несплаченого боргу становить 162 314,16 грн., про що всідчить підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за теплову енергію від 05.10.2010р.

За порушення строків оплати теплової енергії позивач, на підставі п. 7.2.3. договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позовних вимог становить 4 737,16 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 21 630,31 грн. інфляційних втрат та 6 187,29 грн. 3% річних (згідно клопотання від 06.10.2010р.).

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 196/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 11.10.2002р.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що договірних зобов’язань щодо оплати спожитої теплової енергії відповідач належно не виконав.

Однак, судом встановлено, що частину заявленої до стягнення прокурором суми основного боргу в розмірі 23 000,00 грн. відповідач сплатив ще до моменту подання позову, відтак в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

У зв’язку із сплатою частини боргу після подання позову в частині стягнення 14000,00 грн. основного боргу провадження у справі належить припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В частині 162 314,16 грн. основного боргу суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 7.2.3. Договору № 196/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 11.10.2002р. передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вищенаведених правових норм, суд перевіривши розрахунок позовних вимог прийшов до висновку, що позивачем підставно заявлено до стягнення 4 737,16 грн. пені, 21 630,31 грн. інфляційних та 6 187,29 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі відповідач зазначає, що на даний час Інститут перебуває у важкому фінансовому становищі, що підтверджується балансом та звітом про фінансові результати. Просить суд розстрочити виконання рішення суду терміном на 5 місяців та відмовити у стягнення штрафних нарахувань.

Розглянувши вищевказані клопотання відповідача та дослідивши подані ним документи, суд вважає за доцільне скористатися правом, наданим йому ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, та зменшити розмір пені що підлягає стягненню з відповідача 37,16 грн. В частині стягнення 4 700,00 грн. пені в позові відмовити.

Щодо клопотання про розстрочку виконання рішення, суд відхиляє дане клопотання та зазначає, що у відповідності до положень ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим сторона вправі звернутися господарського суду, який видав виконавчий документ із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів оплати спожитої теплової енергії суду не надав.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У разі, коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216, 233 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.          Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

2.          Стягнути з Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту “Львівагропроект” (79058, м. Львів, пр-т. Чорновола, 67. Код ЄДРПОУ 05454384) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 Код ЄДРПОУ 05506460) 162 314,16 грн. основного боргу, 37,16 грн. пені, 21 630,31 грн. інфляційних та 6 187,29 грн. 3 % річних, всього –190 168,92 грн.

3.          В частині стягнення 14000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4.          В решті частині вимог у позові відмовити.

5.          Стягнути з Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту “Львівагропроект” (79058, м. Львів, пр-т. Чорновола, 67. Код ЄДРПОУ 05454384) в доход державного бюджету (отримувач –УДК у Личаківському р-ні м. Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 2 088, 69 грн. державного мита та 216,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя