ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.10 Справа№ 21/68 (10)
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кінгпан-Львів”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар”, м. Городок Львівської області
про стягнення 764375,44 грн.
Суддя Масловська Л.З.
При секретарі М. Фарина
Представники сторін
Від позивача: Ярощук М.В. - представник
Від відповідача: Дашо А.Ю.- представник
Судом роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Кінгпан-Львів”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар”, м. Городок Львівської області про стягнення 764375,44 грн. боргу.
Ухвалою від 27.08.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.09.2010 року. Ухвалою суду від 28.09.10 р. у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 19.10.10 р.
19.10.10 р. представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 657311,88 грн., 92931,47 грн. пені, 14132,09 грн. 3% річних згідно договору поставки №29/09/09-SS від 29.09.2009 р. та судові витрати по справі.
Представник відповідача в судове засідання з’явився, позовні вимоги в частині основного боргу на суму 657311,88 грн. визнав в повному обсязі. Просить суд відмовити позивачу у стягненні 92931,47 грн. пені та відстрочити виконання рішення суду до 01.03.20011 р. з підств, викладених у відзиві на позовну заяву №439 від 18.10.2010 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив.
Між позивачем та відповідачем 29.09.2009 року було укладено договір поставки №29/09/09-SS. Відповідно до п.1.1 договору постачальник (позивач) зобов’язується передати в обумовлені строки покупцеві (відповідачу) панелі (далі-товар) назва, асортимент, кількість, технічні характеристики і якість якого зазначені у відповідному додатку (специфікації) до договору, в залежності від партії товару, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього встановлену ціну.
На виконання умов договору позивач протягом 2009 року здійснював поставки будівельних панелей та матеріалів, що підтверджується відповідними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи. Загальна вартість поставки станом на 16.03.10 р. склала 1687311,88 грн.
Відповідач в порушення умов договору в повному обсязі оплати не здійснив, в результаті чого утворився борг в сумі 657311,88 грн. Вказаний борг визнано відповідачем в судовому засіданні в повному обсязі.
Відповідно до п. 6.3 договору покупець, який своєчасно не заплатив за товари, зобов’язується оплатити постачальнику пеню в розмірі 0,2 % від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення. На підставі наведеного позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 92931, 47 грн.
Відповідач в судовому засіданні усно та у письмовому відзиві на позовну заяву №439 від 18.10.10 р. заперечує проти нарахування позивачем пені посилаючись на те, що згідно п. 3.4 договору оплата за кожну партію товару здійснюється шляхом передплати в розмірі 30% від ціни відповідної партії товару протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури покупцем. Остаточну суму, яка складає 70% відповідної партії товару проводиться покупцем протягом 60 (шістдесяти) банківських днів з моменту отримання покупцем письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження з заводу „Кінгспан”. Однак, зазначає відповідач, жодних повідомлень про готовність товару до відвантаження ТзОВ „Яблуневий дар” не отримувало. Позивачем вказане твердження відповідача не спростовано.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Враховуючи норми вказаної статті, встановити строк протягом якого нараховано пеню неможливо, оскільки точного моменту, коли зобов’язання мало бути виконано між сторонами не встановлено, письмових повідомлень на адресу відповідача про готовність товару до відвантаження не надходило, тому момент початку нарахування пені не можливо визначити.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що пеня в сумі 92931,47 грн. до задоволення не підлягає.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний, окрім суми основного боргу сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу правомірно нараховано 14132,09 грн. 3% річних.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 671443,97 грн. з яких 657311,88 грн. –сума основного боргу та 14132,09 грн. –3% річних.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання у встановлений строк належним чином не виконав. Заборгованість в сумі 671443,97 грн. підтверджується первинними документами та визнана відповідачем в судовому засіданні.
Проте, зазначає відповідач, погасити дану заборгованість ТзОВ „Яблуневий дар” не має жодної можливості, оскільки на даний час підприємство перебуває у важкому фінансовому становищі, що пов’язано з кредитними зобов’язаннями товариства. Тому, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду у даній справі до 01 березня 2011 року.
Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки у відповідності ст.121 ГПК України відстрочка виконання рішення можлива при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідач таких доказів суду не представив.
Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення.
Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526,610,611,612,625 Цивільного кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Яблуневий дар” (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 274-а; код ЄДРПОУ 32475074; р/р 2600401023919 в Самбірській філії ВАТ „Кредобанк”, МФО 325332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кінгспан-Львів” (79035, м. Львів, вул. Кримська, 28. оф. 404; код ЄДРПОУ 36182912; р/р 26000003127400 в АБ „ІНГ Банк Україна”, м. Київ, МФО 300539) –657311 грн. 88 коп. –основного боргу, 14132 грн. 09 коп. –3% річних, 6714 грн. 43 коп. - державного мита, 207 грн 30 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати позивачу довідку на повернення з державного бюджету 4590,25 грн. державного мита, як зайво сплаченого.
Суддя
Рішення складено 20.10.10 р.
Судове рішення № 11809537, Господарський суд Львівської області було прийнято 19.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/68 (10). Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: