Рішення № 11808343, 18.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.10                                                                                 Справа № 17/281

За позовом Спільного підприємства у формі приватного акціонерного товариства «Софрахім», м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» м. Попасна Луганська область

про стягнення 45464 грн. 95 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь суми боргу 36306 грн. 71 коп., інфляційних нарахувань за період з 17.11.2008 по 07.09.2010 в сумі 7188 грн. 73 коп., 3 % річних за період з 17.11.2008 по 07.09.2010 в сумі 1969 грн. 51 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 28.09.2010 № 273-ю позов визнав в повному обсязі.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Сторони у судове засідання 18.10.2010 не прибули. Однак, неприбуття сторін не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд

встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами по справі 08.01.2008 договору № ПВРЗ/ВТП/0810/Ю (далі –Договір) позивач поставив відповідачу у період з 15.01.2008 по 06.10.2008 емаль в асортименті на загальну суму 327247 грн. 76 коп. Факт постачання емалі підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно п. 7.2 Договору відповідач був зобов’язаний оплатити кожну поставку товару не пізніше 30 банківських днів з дати поставки, тобто не пізніше 17.11.2008.

Відповідач оплатив одержаний товар частково в сумі 290941 грн. 05 коп. Таким чином, відповідач не виконав грошове зобов’язання в сумі 36306 грн. 71 коп. Розмір боргу підтверджується, зокрема, актом звірення розрахунків від 22.09.2010.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу 36306 грн. 71 коп., та нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування за період з 17.11.2008 по 07.09.2010 в сумі 7188 грн. 73 коп., 3 % річних за період з 17.11.2008 по 07.09.2010 в сумі 1969 грн. 51 коп.

Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 327247 грн. 76 коп., що підтверджено матеріалами справи, зокрема, накладними, підписаними обома сторонами та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с.28-46).

Відповідач за отриманий товар розрахувався з позивачем частково, сплативши лише 290941 грн. 05 коп., що підтсверджується виписками по рахунку позивача (а.с.47-54).

Отже, судом встановлено факт невиконання відповідачем грошового зобов’язання з оплати одержаного товару в сумі 36306 грн. 71 коп., зазначена вимога є обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення інфляційних нарахувань за період з 17.11.2008 по 07.09.2010 в сумі 7188 грн. 73 коп., 3 % річних за період з 17.11.2008 по 07.09.2010 в сумі 1969 грн. 51 коп.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Вимога щодо стягнення нарахувань відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є обґрунтованою, підтверджена розрахунком, та підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Попаснянський вагоноремонтний завод» Луганська область, м. Попасна, вул. Залізнична, 1, ідентифікаційний код 34502350 на користь Спільного підприємства у формі приватного акціонерного товариства «Софрахім», Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44, ідентифікаційний код 00393703, борг 36306 грн. 71 коп., інфляційні нарахування в сумі 7188 грн. 73 коп., 3 % річних в сумі 1969 грн. 51 коп., державне мито 454 грн. 65 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн. 00 коп., наказ видати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       О.С. Фонова