Рішення № 11808267, 14.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.10                                                                                 Справа № 19/260

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Автопромпідшипник”, м.Харків

до Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський желатиновий завод”, м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 4337 грн. 27 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 3545 грн. 56 коп., інфляційних нарахувань в сумі 38 грн. 29 коп., 3% річних у сумі 47 грн. 86 коп., пені у сумі 351 грн. 01 коп., штрафу у сумі 354 грн. 55 коп.

Сторони не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 6105217260467 і № 9310900093880, та відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

В позовній заяві позивач звернувся до господарського суду з клопотанням зобов”язати відповідача надати інформацію про відкриті рахунки в банківських установах.

Дане клопотання було розглянуто у судовому засіданні 29.09.2010 та відхилено судом за безпідставністю.

Позивач 21.09.2010 надіслав на адресу господарського суду Луганської області заяву № 21 від 21.09.2010, в якій повідомив про сплату відповідачем на його користь суми основного боргу в розмірі 3545 грн. 56 коп., у підтвердження чого додав до заяви копію платіжного документа від 13.09.2010 № 2900.

Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Автопромпідшипник” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Лисичанський желатиновий завод” (покупець) 04.08.2009 був укладений договір поставки № 1651, за умовами якого постачальник зобов’язався передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору підшипники, ремені привідні, кільця стопорні, цепи привідні, манжети та іншу продукцію виробничо-технічного призначення (товар) партіями, в асортименті, кількості і за ціною, зазначених в узгоджених рахунках.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Автопромпідшипнік” (позивач) 01.03.2010 та 18.03.2010 згідно рахункам-фактури № 2502101 від 25.02.2010 та № 1703129 від 17.03.2010 відвантажило Відкритому акціонерному товариству „Лисичанський желатиновий завод” (відповідач) за накладними № 0103015 від 01.03.2010 та № 1803034 від 18.03.2010 продукцію на суму 3545 грн. 56 коп. (а.с.10, 11).

Згідно п.3.1 покупець здійснює оплату кожної партії товару по відповідному рахунку шляхом перерахування грошових коштів та поточний рахунок постачальника протягом строку дії рахунку або протягом 5 банківських днів з моменту передачі товару.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманого товару в установлений договором строк не виконав, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 3545 грн. 56 коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

04.08.2010 позивач звернувся до відповідача листом №241 з вимогою оплатити суму боргу, який відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.8.5 договору за порушення зобов’язань по оплаті товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.

Позивачем обґрунтовано нарахована пеня за період з 26.03.2010 по 06.09.2010, але її сума буде складати 258,73 грн., оскільки при розрахунку позивач не взяв до уваги зміну облікової ставки НБУ.

Початок розрахункового періодуКінець розрахункового періодуКількість днів простроченняСума заборгованостіОблікова ставка НБУРозмір пені

26.03.201007.06.2010743545,5610,25%147,36

08.06.201007.07.2010303545,569,5%55,37

08.07.201009.08.2010333545,568,5%54,49

10.08.201006.09.2010283545,567,75%1,51

258,73

В решті вимог щодо стягнення пені (у розмірі 92,28 грн.) слід відмовити.

Пунктом 8.6 договору сторони передбачили, що за порушення зобов’язань по оплаті товару більше 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику додатково штраф в розмірі 10% від неоплаченої суми шляхом перерахування грошових коштів постачальнику на поточний рахунок постачальника.

Тобто позивачем обґрунтовано нарахований штраф у розмірі 354 грн. 55 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Тобто позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 26.03.2010 по 06.09.2010 в сумі 47 грн. 86 коп.

Стосовно стягнення інфляційних нарахувань за період з березня 2010 по вересень 2010 в сумі 38 грн. 29 коп. слід відмовити, оскільки листом Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 надані рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, згідно яких при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума заборгованості, яка виникла на період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Тобто у даному випадку розрахунок інфляційних нарахувань буде здійснюватися з квітня по серпень 2010 року включно: 3545,56 х 0,997 х 0,994 х 0,996 х 0,998 х 1,012 –3545,56 = -10,99, з чого вбачається, що інфляція за відповідний період відсутня.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період відсутня, оскільки після звернення позивача до суду з позовом (06.09.2010 згідно поштового штемпелю) відповідач сплатив йому суму боргу у повному обсязі, а саме сумі 3545,56 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2900 від 13.09.2010, і є підставою для припинення провадження у справі в цій частині, згідно п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, з віднесенням судових витрат на відповідача.          

          За вказаних обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зайві кошти, сплачені позивачем на витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп. підлягають поверненню.

У судовому засіданні 14.10.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, п.11 ст.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити часткового.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Лисичанський желатиновий завод”, Луганська область, м.Лисичанськ-9, код 00418030 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автопромпідшипник”, м.Харків, вул.Дмитрівська, б.20, код 31151565 пеню у сумі 258 грн. 73 коп., штраф у сумі 354 грн. 55 коп., 3% річних у сумі 47 грн. 86 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 98 грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 228 грн. 90 коп., видати наказ позивачу.

3. Провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 3545 грн. 56 коп. припинити.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автопромпідшипник”, м.Харків, вул.Дмитрівська, б.20, код 31151565 зайве сплачені 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені за квитанцією №45301/з61 від 03.09.2010.

Повернення коштів здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду Луганської області та оригіналу квитанції № 45301/з61 від 03.09.2010, який видати з матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 19.10.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова