Рішення № 11808273, 14.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.10                                                                                 Справа № 19/229

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Приватного підприємства „БВР-Ресурс”, м.Луганськ

до Публічного акціонерного товариства „Трест Луганськшахтопроходка”, м.Луганськ

про стягнення 234174 грн. 56 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Кізіма М.В., довіреність № б/н від 06.09.2010;

від відповідача –Вальчук Б.Н., довіреність № 13/38 від 11.01.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 211041 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 3000 грн. 83 коп., пені у сумі 20132 грн. 73 коп.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 07.09.2010, у зв”язку з виходом судді Косенко Т.В. з відпустки, справа № 19/229, що призначалась до розгляду суддею Ворожцовим А.Г., передана їй на розгляд.

У судовому засіданні 23.09.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.

Відповідач відзивом №13/1334 від 14.10.2010 визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 211041 грн. 00 коп., а вимоги про стягнення пені та 3% річних просить не задовольняти у зв”язку з фінансовою кризою в державі. Також відповідач повідомив, що платіжним дорученням №20030 від 11.10.2010 він перерахував позивачу 10000 грн. 00 коп.

Також відповідач подав клопотання №13/1333 від 14.10.2010, де просить суд розстрочити виконання рішення згідно доданого графіку, а саме з листопада 2010 року по лютий 2011 року.

У судовому засіданні 14.10.2010 позивач подав заяву, в якій повідомив, що він не заперечує щодо стягнення заборгованості з відповідача з розстрочкою платежу, але строком не більш трьох місяців в рівних долях. В цій самій заяві позивач відмовився від стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3000,83 грн., з наслідками відмови ознайомлений. Усно позивач заперечив щодо клопотання відповідача про не стягнення пені, оскільки посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан, у зв”язку з фінансовою кризою у державі, не є поважною причиною, фінансова криза у державі відобразилася і на діяльності підприємства позивача, також зазначив, що така відповідальність передбачена п.6.4 договору.

Дана заява була розглянута у судовому засіданні, встановлено, що вона не суперечить чинному законодавству, на підставі чого заява прийнята судом до розгляду.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення задовольняється судом частково, з урахуванням заяви позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між приватним підприємством „БВР-Ресурс” (підрядник, позивач) та публічним акціонерним товариством „Трест Луганськшахтопроходка” (замовник, відповідач) 20.07.2009 укладений договір підряду №05/2009, за яким замовник доручає, а підрядник виконує вибухові роботи при проведенні очисних та підготовчих забоїв для замовника, з урахуванням усіх вимог, передбачених ПБ, ЕПБ та іншими нормативними документами (п.1.1 договору).

На виконання умов договору позивач за період з 22.08.2009 по 18.01.2010 виконав вибухові роботи на суму 516222 грн. 50 коп., що підтверджується актами виконаних робіт від 22.08.2009, від 31.08.2009, від 30.09.2009, від 16.10.2009, від 16.11.2009, від 30.11.2009, від 30.11.2009, від 16.12.2009, від 18.01.2010.

Згідно п.1.3 договору замовник приймає та оплачує виконані роботи на умовах, передбачених договором згідно акта виконаних робіт.

Відповідно до п.4.1 здача та приймання виконаних робіт здійснюється сторонами в день здійснення вибухових робіт шляхом підписання акта виконаних робіт, а оплата за виконані роботи здійснюється замовником з відстрочкою виконання платежу в 10 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт (п.4.2 договору).

Відповідач оплатив виконані роботи частково в сумі 305181 грн. 50 коп., у зв”язку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 211041 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.01.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією №41 (а.с.25-26), відповіддю на яку відповідач визнав заборгованість в сумі 205931 грн. 00 коп.(а.с.27).

Після цього позивач звертався до відповідача ще декілька разів з вимогами сплатити заборгованість, але ці вимоги залишені відповідачем без задоволення.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що прострочення оплати за виконані роботи тягне за собою право на стягнення пені підрядником в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Тобто позивачем обґрунтовано нарахована пеня за період з 29.01.2010 по 20.07.2010 у сумі 20132 грн. 73 коп.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період змінилась та складає 201041,00 грн., оскільки після звернення позивача до суду з позовом відповідач сплатив йому заборгованість у сумі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20030 від 11.10.2010, і є підставою для припинення провадження у справі в цій частині, згідно п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, з віднесенням судових витрат на відповідача.

Провадження по справі стосовно стягнення 3% річних у сумі 3000,83 грн. підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, з віднесенням судових витрат на позивача.

Вимоги позову про стягнення боргу в частині 201041 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Враховуючи важкий фінансовий стан відповідача та відсутність заперечень з боку позивача, господарський суд, керуючись ч.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, частково задовольняє клопотання відповідача стосовно розстрочення виконання рішення, в частині розстрочення строком на 3 місяці рівними частинами.          

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зайві кошти, сплачені позивачем на витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. підлягають поверненню.

У судовому засіданні 14.10.2010 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, п.11 ст.80, п.4 ст.80, ст.ст.82- 85, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Трест Луганськшахтопроходка”, м.Луганськ, вул.Новоселова, 2-а, код 00181668 на користь Приватного підприємства „БВР-Ресурс”, м.Луганськ, вул.Газети Луганська Правда, б.86а, код 32690803 заборгованість у сумі 201041 грн. 00 коп., пеню у сумі 20132 грн. 73 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 2311 грн. 74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232 грн. 98 коп., видати наказ позивачу.

3. Провадження у справі в частині стягнення боргу у сумі 10000 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 3000,83 грн. припинити.

4. Розстрочити виконання рішення за графіком погашення заборгованості:

Листопад 2010 року - 73724 грн. 58 коп.

Грудень 2010 року –73724 грн. 58 коп.

Січень 2011 року –73724 грн. 57 коп.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „БВР-Ресурс”, м.Луганськ, вул.Газети Луганська Правда, б.86а, код 32690803 зайве сплачені 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені за платіжним дорученням № 957 від 29.07.2010.

Повернення коштів здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду та оригіналу платіжного доручення № 957 від 29.07.2010, який видати з матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 19.10.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова