Рішення № 11808132, 18.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.10                                                                                 Справа № 8/239

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевське автотранспортне підприємство 10967», м. Алчевськ Луганської області,

до Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області, -

про стягнення 39134 грн. 66 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Олійник Т.В. –юрисконсульт, - довіреність №6 від 01.09.10 року;

від відповідача –Рудковська І.В. –юрисконсульт юридичного відділу, - довіреність №01-026-21 від 04.01.10 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 39134,66 грн. за надання автомобільних послуг з перевезення вантажу за період з 02.07.10 року по 07.07.10 року та з 15.07.10 року по 16.07.10 року, нарахованого ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договорів про надання послуг №030/680 та №063/679, укладених між сторонами 09.07.10 року.

          До початку судового засідання від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

          У судовому засіданні позивач позов підтримав, а відповідач –визнав його у повному обсязі (відзив на позов від 18.10.10 року за вих. №026-97исх/10).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

          09.07.10 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг №030/680, відповідно до якого виконавець зобов’язується надавати замовнику послуги автомобілями з перевезення вантажів замовника, а останній зобов’язується сплатити вартість цих послуг відповідно до умов договору та згідно акту виконаних робіт (п.1.1).

Замовник зобов’язався здійснювати оплату послуг виконавця відповідно до умов цього договору (п.3.3), вартість яких визначена відповідно до Додатку №1 до договору, який є невід’ємною частиною останнього (4.1).

Розрахунок замовника з виконавцем здійснюється за фактом виконаних робіт після підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (форма Р-2) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця впродовж 14-ти банківських днів (п.4.2).

У випадку невиконання або неналежного виконання кожною із сторін взятих на себе зобов’язань за цим договором вони несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України (п.5.1) (а.с.8).

Згідно Додатку №1 до договору вартість послуг з перевезення вантажу на відстань 4,0 км становить 9,30 грн. (а.с.9).

09.07.10 року ті ж сторони уклали між собою аналогічний за змістом договір №063/679 (а.с.10), згідно Додатку №1 до якого вартість перевезення вантажу на відстань 2,5 км становить 5,74 грн. (а.с.11).

На підтвердження належного виконання своїх зобов’язань за обома договорами та на обґрунтування позовних вимог позивач надав до справи:

1)акти виконаних робіт, підписані обома сторонами та скріплені їх печатками:

№8 за липень 2010 року на суму 279,00 грн. та №9 за липень 2010 року на суму 38855,66 грн. (а.с.13 та 15);

2)рахунки про сплату вартості автопослуг з перевезення вантажу (шламів) автомобілями КАМАЗ за період:

з 15.07.10 року по 16.07.10 року на суму 279,00 грн. та з 02.07.10 року по 07.07.10 року на суму 38855,66 грн., - а разом на суму 39134,66 грн. (а.с.12 та 14).

          Оскільки замовник не сплатив вартість наданих послуг, 26.08.10 року за вих.№74 позивач спрямував на його адресу претензію на вказану суму боргу та запропонував сплатити його відповідно до умов договору (а.с.17), - однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не вчинив таких дій, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ), який є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Згідно приписам ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до договору про надання автотранспортних послуг з перевезення вантажу.

          Згідно ст.908 ЦКУ перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.           Статтею 909 ЦКУ встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

          Згідно частинам 1 та 2 ст.916 ЦКУ за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

          Що стосується транспортного експедирування, то згідно ст. 929 ЦКУ за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.           Закон (стаття 931 ЦКУ) визначає, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату. Статтею 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а відповідач не спростував цей висновок, з огляду на що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Таким чином, позовні вимоги суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Судові витрати, керуючись ст.ст.44,45,47-1 та 49 ГПК України, суд покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведеного до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 908,909,916,917,919,921,929,931,932,934 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34,36,43,44,45,47-1,49,75,п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», ідентифікаційний код 05441447, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Шмідта, 4 Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевське автотранспортне підприємство 10967», ідентифікаційний код 37011683, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Кірова, 136, Луганської області, - основний борг за послуги з автомобільного перевезення вантажів у сумі 39134 (тридцять дев’ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 66 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 391 (триста дев’яносто одна) грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 18.10.10 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Суддя                                                   А.П.Середа

Рішення складено у повному обсязі та підписано – 19 жовтня 2010 року.