Рішення № 11808142, 18.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.10                                                                                 Справа № 9/264

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ

про стягнення 9 666 550 грн. 35 коп.

в присутності представників:

від позивача –Багрівський А.А., дов. № 354 від 03.02.10,

від відповідача – Булана О.С., дов. № 281 від 05.05.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача:

- 8 186 936 грн. 22 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію,

- 561 773 грн. 16 коп. пені,

- 294 297 грн. 11 коп. інфляційних нарахувань,

- 185 595 грн. 48 коп. 3% річних за договором № 8143 від 01.08.08 на постачання електричної енергії з додатковими угодами до нього.

У судовому засіданні представник позивача звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, в якій пояснив, що при друкуванні тексту позову сума пені, яка заявлена до стягнення, помилково визначена у розмірі 561773,54 грн., тому правильним розміром пені є 999721,54 грн., що відповідає розрахунку, наданому до позовної заяви.

Суд приймає заяву позивача, оскільки вона відповідає господарському процесуальному кодексу.

Відповідач, ТОВ "Луганськвода", відзивом на позовну заяву за № 21 не заперечує проти нарахування сум заборгованості за активну електроенергію, однак з урахуванням фінансового стану клопотанням просить зменшити розмір пені на 50% відсотків.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем в особі відокремленого підрозділу "Алчевське управління" було укладено договір № 8143 від 01.08.08 про постачання електричної енергії, до якого 11 листопада 2008 року була укладена додаткова угода з додатком Обсяги постачання електричної енергії на 2009 рік та 22 вересня 2009 року –додаткова угода з додатком Обсяги постачання електричної енергії на 2010 рік, за яким позивач постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п.п. 7 та 9 додатку Порядок розрахунків до вказаного договору та п. 6.11 Правил користування електричною енергією розрахунки за спожиту активну електроенергію відповідач повинен був здійснювати плановими платежами кожного місяця з кінцевим розрахунком за фактично використану у розрахунковому періоді електроенергію та інші платежі на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідно до пп. 2.3.3 договору відповідач надав позивачу акти про використану електроенергію у 2009 році за період з червня 2009 року по лютий 2010 року, згідно з якими позивачем була нарахована сума до сплати та вручені відповідні рахунки на загальну суму 16 052 515,34 грн.

Відповідач порушив грошове зобов'язання та не в повному обсязі сплатив за спожиту електроенергію (7 865 579,12 грн.), у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за активну електроенергію за вказаний період сумі 8 186 936,22 грн.

На підставі пп. 4.4.1 договору позивачем нарахована пеня за спірний період за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 999 721,54 грн. відповідно до кожного рахунку, який був вручений відповідачу.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 294 297,11 грн. та 3% річних у розмірі 185 595,48 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за активну електроенергію з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За правилами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи цей спір, суд врахував й таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково. Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 8 186 936,22 грн. і це визнання викладене у письмовій формі у наданому відзиві на позовну заяву, суд приймає цю обставину до уваги.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач нарахував відповідачу за весь період прострочення платежів 3% річних у розмірі 185 595,48 грн. та інфляційні втрати у розмірі 294 297,11 грн. відповідно до наданого розрахунку, з яким суд погоджується, оскільки ці суми відповідають фактичним обставинам.

На підставі пп. 4.4.1 договору позивачем нарахована пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно з первинними документами, яка за розрахунком позивача складає 999 721,54 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги:

·          ступінь виконання зобов'язання боржником,

·          майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,

·          не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Суд приймає до уваги:

Ш          штрафні санкції, заявлені позивачем за цим позовом, надмірно великі порівняно з його збитками, крім того, позивач скористався своїм правом нарахування 3% річних та інфляційних втрат, частково компенсувавши свої збитки,

Ш          значна частина існуючих водопровідних мереж фізично зношені та технологічно застаріли,

Ш          відповідач є нерентабельним підприємством, отримуючи субвенцію з державного бюджету для покриття різниці в тарифах, оскільки собівартість води значно вище, ніж її випускна ціна,

Ш          постановою КМУ № 1741 від 22.09.99 про внесення змін до постанови КМУ від 24.03.99 № 441 з метою задоволення потреб населення у житлово-комунальних послугах та поліпшення фінансового становища підприємств і організацій ЖКГ рекомендовано енергопостачальним організаціям не застосовувати до підприємств та організацій, що надають житлово-комунальні послуги населенню з водопостачання і водовідведення стягнення пені за несвоєчасні розрахунки за використану електроенергію.

За таких обставин суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені за весь період нарахування та стягнути з відповідача пеню у розмірі 500 000,0 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Луганськвода", 91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість за активну електроенергію у розмірі 8 186 936,22 грн. на рахунок 260313059060 у філії ЛОУ ВАТ "Державний ощадбанк України", МФО 304665.

3. Стягнути з відповідача, ТОВ "Луганськвода", 91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- інфляційні втрати у розмірі 294 297,11 грн., 3% річних –185 595,48 грн., пеню –500 000,0 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 25500,0 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 236,0 грн. на рахунок 2600218961 в ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

4. В решті позову –відмовити.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 19.10.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов