Рішення № 11808071, 11.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.10                                                                                 Справа № 17/260

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об’єднання”, м. Луганськ

до Комунального підприємства „Свердловськтеплозабезпечення”, м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 39655 грн. 71 коп.

                     Суддя Фонова О.С.

                                                  Представники:

від позивача –Лавриненко В.С., довіреність № 10 від 01.01.2010;

від відповідача –Ладикін Д.В., представник, довіреність № 86 від 15.06.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 26237,40 грн., за послуги з перетікання реактивної електроенергії у сумі 1573,36 грн. та пені у сумі 11844,95 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, зданим у судовому засіданні 11.10.2010 позов визнав у сумі основного боргу –27810,76 грн. та подав клопотання про зменшення розміру пені, яке обґрунтоване складним фінансовим становищем підприємства.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» (позивач у справі), як Постачальник, та ТОВ «Луганськвода» (відповідач у справі) було укладено договір № 152с від 03.10.2007 на постачання електричної енергії (далі –Договір), за яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 4769,0 кВт, а Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику її вартість.

Відповідно до п. 2.3.3 Договору відповідач зобов’язується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 29 числа згідно з Додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку „Форма „Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку”, та направляти уповноваженого представника до позивача для подання вказаного акту за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію.

У відповідності з п. 8 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено електричну енергію відповідачеві належним чином.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію та надані послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії за період з квітня по червень 2010 року на загальну суму 26237,40 грн. на сплату якої позивачем було виставлено відповідні рахунки (а.с.38-40). Вручення зазначених рахунків відповідачу підтверджується матеріалами справи.

Також в процесі використання електричних мереж та споживання електроенергії відповідач генерує реактивну електроенергію і потужності, що спричиняє додаткові технологічні втрати активної електроенергії та погіршує показники якості останньої. Таким чином, згідно умов договору відповідач має сплачувати вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, яка за листопад 2008 року складає 1573,36 грн. Відповідачу було вручено рахунки (а.с.34-37), але оплату не було здійснено у зв’язку з чим за ним також утворилась заборгованість.

У зв’язку з тим, що відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість у судовому порядку.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 11844,95 грн. за період, згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідач позов визнав в частині основного боргу, відносно пені подав клопотання про зменшення її розміру, яке обґрунтоване складним фінансовим становищем підприємства.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення платіжних доручень на їх оплату. Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті боргу у сумі 26237,40 грн. – за спожиту активну електроенергію, у сумі 1573,36 грн. –за спожиту реактивну електроенергію.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 11844,95 грн. за період, згідно наданого позивачем розрахунку, яка є вірно нарахованою та обґрунтовано заявленою.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Суд враховує, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з теплопостачання, а споживачі несвоєчасно та не в повному обсязі сплачують послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати електроенергії.

Відповідачем подано звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість, з якого вбачається, що станом на 01.10.2010 відповідач відпрацював зі збитком на значну суму.

Крім того, стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг з теплозабезпечення, що надаються споживачам.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача, застосувавши ст. 233 ГК України, та зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, на 50% - до 5922,47 грн. У стягненні решти пені слід відмовити.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 26237,40 грн., за реактивну електроенергію –1573,36 грн., пеню у сумі 5922,47 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Комунального підприємства „Свердловськтеплозабезпечення”, м. Свердловськ Луганської області, кв. 60 років СРСР, буд.5, ідентифікаційний код 35015995, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937:

–борг за активну електроенергію у сумі 26237,40 грн. на р/рахунок зі спеціальним режимом використання № 260313169060 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, видати наказ;

– борг за послуги з перетікання реактивної електроенергію у сумі 1573,36 грн., пеню у сумі 5922,47 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 396,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. на р/рахунок № 2600418644 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 18.10.2010.

Суддя                                                                                 О.С. Фонова