Рішення № 11807547, 07.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.10 Справа № 11/222

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БАЙЄРСДОРФ УКРАЇНА”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Східна Торгівельна Компанія”, м. Луганськ

про стягнення 2956 857 грн. 23 коп.

суддя Москаленко М.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Федорчук Д.Є., довіреність № 1500 від 28.06.2010, паспорт серії ВК НОМЕР_1 виданий Ворошиловським РВ ГУ МВС в м. Донецьку 28.02.2008; Богданова Г.Ю., довіреність від 16.06.2010;

від відповідача не прибув;

за письмовим клопотанням представника позивачів від 23.09.2010 судом на підставі приписів ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно набуту суму в розмірі 2 921 362 грн. 67 коп. та нараховані на цю суму проценти за весь час неповернення у розмірі 37 017 грн. 26 коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 23.09.2010 (том справи 2, а.с. 2-4).

В судове засідання представник відповідача не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Від відповідача на адресу суду надійшло письмове клопотання від 06.10.2010 про відкладення судового розгляду справи у звязку з необхідністю надання додаткових доказів та пояснень, а також про продовження строку розгляду справи.

Ані нормативного обґрунтування, ані документального підтвердження клопотання про відкладення судового розгляду справи відповідач не надав, причин, з яких в судове засідання не може прибути представник відповідача, а також причин неподання суду витребуваних документів відповідач не зазначив.

З урахуванням думки присутніх в судовому засіданні представників позивача, а також з урахуванням відсутності будь-яких доказів в обгрунутвання викладених у клопотанні доводів, закінчення строків розгляду даного спору, встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача судом відхиляється за необгрунтованістю.

В судовому засіданні 07.10.2010 позивачем подано письмову заяву від 07.10.2010 про збільшення позовних вимог, в якій викладено вимоги про стягнення з відповідача 2921362 грн. 67 коп. безпідставно набутих відповідачем грошових коштів та 81459 грн. 95 коп. процентів за весь час неповернення грошових коштів.

В даному ж судовому засіданні позивачем суду надано письмову заяву про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

З урахуванням останньої заяви заява позивача про збільшення позовних вимог судом залишається без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

Платіжними дорученнями № 933 від 08.06.2010 на суму 840000 грн. 00 коп., № 939 від 08.06.2010 на суму 720000 грн. 00 коп., № 942 від 08.06.2010 на суму 690000 грн. 00 коп., № 945 від 08.06.2010 на суму 671362 грн. 67 коп. (том справи 1, а.с. 10 -13) позивачем відповідачеві перераховано грошові кошти у загальному розмірі 2921362 грн. 67 коп.

Як зазначено у рядках «призначення платежу»вказаних платіжних доручень, перераховані грошові кошти є платою за косметичну продукцію згідно рахунку № 00001 від 08.06.2010.

Рахунок фактура № СФ-00001 від 08.06.2010 на суму 3005362 грн. 65 коп. наданий позивачем до матеріалів справи (том справи 1, а.с. 129) та містить вказівку на те, що грошові кошти повинні бути перераховані як оплата за косметичні товари ТМ NIVEA та FLORENA.

Факт отримання вказаних грошових коштів відповідач у справі не заперечує.

За доводами позивача угоди щодо поставки продукції (косметичних товарів) за вказаним рахунком фактурою фактично сторонами у справі укладені не були. У матеріалах справи наявні «протокол зустрічі»від 04.06.2010 (том справи 1, а.с. 121 128 у рукописному та друкованому варіанті), який з боку позивача підписаний не уповноваженою на це особою - керівником відділу збуту ТОВ «Байєрсдорф Україна»О. Кременецьким. З боку відповідача на протоколі зустрічі маються реквізити підпису директора ТОВ «Східна торгівельна компанія»С. Думіна, проте сам підпис вказаної особи відсутній (том справи 1, а.с. 128).

В обґрунтування заперечень проти позову та у підтвердження доводів про наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем з приводу поставки косметичної продукції до матеріалів справи відповідачем надано проект договору № 2805 на поставку косметичної продукції (том справи 2, а.с. 5 8), який, за доводами відповідача, був надісланий ним на адресу позивача з метою укладення.

Як доказ направлення позивачеві проекту договору відповідачем надано копію повідомлення від 04.06.2010 про вручення поштового відправлення (том справи 2, а.с. 9).

Оригінал вказаного повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем не був наданий, незважаючи на вимогу суду.

Опису вкладення до поштового відправлення, що було отримане за вказаним вище повідомленням, відповідач не надав.

Позивач факт отримання проекту договору від відповідача заперечує.

Судом встановлено, що договір, на наявність проекту якого посилається відповідач, сторонами у справі укладений не був.

Підстави для видачі позивачеві рахунку фактури № СФ 00001 від 08.06.2010 відповідачем не зазначені.

На адресу відповідача позивачем надісланий лист № 067-06/10 від 10.06.2010 (том справи 1, а.с. 130) з вимогою про повернення перерахованих позивачем вказаними вище платіжними дорученнями грошових коштів у розмірі 2921362 грн. 67 коп.

Факт отримання вказаного листа вимоги відповідач під час судового розгляду справи не заперечував.

Грошові кошти, перераховані позивачем, останньому відповідачем повернуті не були, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім грошових кошті у розмірі 2921362 грн. 67 коп. позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 37017 грн. 26 коп. Вимогу про стягнення процентів позивач обґрунтував приписами ст.ст. 536, 1048, 1214 Цивільного кодексу України. Розмір процентів позивач обчислив виходячи з встановленого законом розміру облікової ставки Національного банку України.

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено відсутність між сторонами у справі господарських правовідносин, наслідком яких могло бути перерахування грошових коштів, які є предметом спору, та доведено помилковість перерахування позивачем і безпідставність отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 2921362 грн. 67 коп.

Доводи відповідача щодо укладення з позивачем договору поставки косметичної продукції не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Рахунок фактуру № СФ-0001 від 08.06.2010 на суму 3005362 грн. 65 коп. виданий відповідачем безпідставно.

Сам по собі вказаний рахунок фактура не може бути угодою про поставку відповідачем позивачеві товару, оскільки у ньому відсутній перелік косметичних засобів, що повинні поставлятися, та інші суттєві умови, які свідчили б про факт укладення угоди. Косметична продукція відповідачем позивачеві не поставлялася, домовленості про її поставку сторони у справі не досягли.

У відповідності з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) буз достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Положення вказаної норми застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно перерахованих грошових коштів у розмірі 2921362 грн. 67 коп.

У задоволенні вимог про стягнення нарахованих позивачем процентів у розмірі 37017 грн. 26 коп. слід відмовити з таких підстав.

Вказані вимоги обґрунтовані позивачем посиланням на приписи ст.ст. 536, 1048, 1214 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 Цивільного кодексу України).

Разом з цим ст. 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено під час судового розгляду справи, сторони у даній справі не домовлялися про розмір процентів за користування відповідачем грошовими коштами позивача у справі.

Приписами ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів також не встановлений.

Застосовуючи до правовідносин сторін у справі також і приписи ст. 1048 Цивільного кодексу України, позивач послався на наявність викладеної у постанові Верхового Суду України правової позиції стосовно питання нарахування процентів у випадку застосування реституції як наслідку визнання недійсним договору кредиту (том справи 1, а.с. 14 16).

Посилання позивача на вказану вище правову позицію Верховного Суду України не є обґрунтованим, оскільки правовідносини з нарахування процентів за договором кредиту, який надається виключно на умовах строковості та платності, суттєво відрізняється від правової природи нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами за іншими договорами і позадоговірними відносинами.

За таких обставин застосування позивачем в односторонньому порядку за власною ініціативою для нарахування процентів подвійної облікової ставки Національного банку України не ґрунтується ані на домовленості сторін у справі, ані на приписах будь-якого нормативного акту.

З урахуванням викладеного вище у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 37017 грн. 26 коп. слід відмовити за необгрунтованістю.

Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Східна торгівельна компанія», м. Луганськ, вул. Лутугинська, буд. 89, код 32371413, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БАЙЄРСДОРФ Україна», м. Київ, вул.. Дегтярівська, буд. 27-Т, 7-й поверх, код 32073111, грошові кошти у розмірі 2921362 грн. 67 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 25193 грн. 90 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 233 грн. 17 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 07.10.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення повного 12.10.2010.

Суддя М.О. Москаленко