Постанова № 11807528, 07.10.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ П О С Т А Н О В А

Іменем України

07.10.10                                                                                 Справа № 4/291.

Суддя Рябцева О.В., за участю секретаря судового засідання Гаврілової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Алчевськ Луганської області

до Спільного агропромислового підприємства "Соя", м. Алчевськ Луганської області

про визнання суми податкового зобов’язання в сумі 143975 грн. 60 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Меркулова М.В. –предст. за дов. від 11.01.2010 № 000214/10;

від відповідача –не прибув.

в с т а н о в и в:

Позивачем 05.08.2004 заявлена вимога про визнання відповідно до п.п. 19.3.6 п. 19.3 ст. 19 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податкових зобов’язань, визначених за непрямим методом, з податку на прибуток в сумі 58410 грн. 00 коп. та штрафної санкції в сумі 28145 грн. 60 коп., з податку на додану вартість в сумі 38280 грн. 00 коп. та штрафної санкції у розмірі 19140 грн. 00 коп.

На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 05.09.2003 Алчевською ОДПІ прийнято рішення № 18757/231-24-7 про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов’язань САП "Соя". Підставою для застосування непрямих методів стали п.п. 4.3.1, 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181 "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181). В результаті документальної перевірки, проведеної з використанням непрямих методів, відповідачу визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток в сумі 58410 грн. Результати перевірки оформлені актом від 08.12.2003 № 919/231-24845268. На підставі акту прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.12.2003 № 0001212301/0, яким визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 38280 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 19140 грн., № 0001202301/0, яким визначені податкові зобов’язання з податку на прибуток в сумі 58410 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 28145 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 11.12.2003. Відповідач відмовився узгодити податкові зобов’язання, тому відповідно до п.п. 19.3.6 п. 19.3 ст. 19 Закону № 2181 контролюючий орган звернувся до суду з позовом про визнання податкових зобов’язань, визначених непрямими методами.

Відповідач відзивом від 26.10.2004 № 48 проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на незаконність проведення планової перевірки, відсутність підстав для визначення податкових зобов’язань за непрямими методами, оскільки заявлені позивачем до визнання суми визначені на підставі первинних документів САП “Соя”. Неподання деяких податкових декларацій обумовлено збоями у електронній системі та поновленням регістрів бухгалтерського обліку, про що податковий орган був повідомлений.

Ухвалою суду від 02.11.2004 провадження у справі було зупинено до вирішення спору у справі № 4/30пд за позовом Алчевської ОДПІ до САП "Соя" та ДП "Шахта Україна" про визнання угоди недійсною і набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі, оскільки результати цього господарського договору впливали на визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість і податку на прибуток за спірний період.

Ухвалою суду від 29.07.2010 у зв’язку з усуненням обставин, які явилися підставою для зупинення провадження у даній справі, провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 12.08.2010.

Після поновлення провадження у справі відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Із матеріалів справи вбачається, що САП "Соя" не пройшло перереєстрацію після 01.07.2004 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та не надає податкову звітність з податку на додану вартість з серпня 2008 року, а з податку на прибуток з ІІ кварталу 2008 року. За юридичною адресою підприємство не знаходиться.

У судові засідання повноважні представники відповідача не з’явились.

У судовому засіданні 12.08.2010 був присутній Хомусько А.В. –головний бухгалтер відповідача без довіреності.

Крім того, у судовому засіданні 12.08.2010 Алчевська ОДПІ надала пояснення від 11.08.2010 № 30058/10, в яких зазначила, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2008 постанову Луганського апеляційного господарського суду від 21.03.2005 у справі № 12/21пд(4/30пд) за позовом Алчевської ОДПІ до САП "Соя" та ДП "Шахта Україна" про визнання угоди недійсною скасовано, рішення господарського суду Луганської області від 04.01.2005 залишено в силі, тобто спірна угода є дійсною. За таких обставин не підлягають виключенню з валових витрат 26550 грн. та з податкового кредиту 5310 грн., тобто повідомлення-рішення від 10.12.2003 № 0001202301/0 в сумі 86555 грн. 60 коп. та № 0001212301/0 в сумі 57420 грн. 00 коп. підлягають коригуванню в бік зменшення. Остаточні зобов’язання перед бюджетом САП "Соя" складають: з податку на прибуток - 76598 грн. 60 коп., у тому числі: основний платіж - 51772 грн. 00 коп., штрафні санкції - 24826 грн. 60 коп., з податку на додану вартість - 49455 грн. 00 коп., у тому числі: основний платіж - 32970 грн. 00 коп., штрафні санкції - 16485 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 12.08.2010 за клопотанням позивача провадження у справі зупинено, а ухвалою від 24.09.2010 провадження у справі поновлено.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Закон № 2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Пунктом 4.2 статті 4 Закону № 2181 передбачено порядок визначення податкового зобов’язання контролюючим органом.

За змістом п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов’язання;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов’язкового платежу), є контролюючий орган.

Порядок визначення суми податкового зобов’язання за непрямими методами врегульовано пунктом 4.3 статті 4 Закону № 2181 та Методикою визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002р. № 697.

Згідно п.п. 4.3.1 Закону № 2181 (в редакції чинній на час звернення до суду) якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків згідно з пунктом “а” підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв’язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов’язань у зв’язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов’язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

У відповідності з п.п. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону № 2181 за непрямим методом податкове зобов’язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов’язання щодо конкретного податку, збору (обов’язкового платежу) відповідно до закону.

Підпунктом 19.3.6 пункту 19.3 статті 19 Закону № 2181 визначено, що до 1 січня 2005 року діє правило, за яким якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов’язання, нараховане податковим органом з використанням непрямого методу, податковий орган зобов’язаний звернутися до суду з позовом про визнання такої суми податкового зобов’язання. При цьому обов’язок доведення того, що таке нарахування було зроблено належним чином, покладається на податковий орган.

Судом встановлено, що Алчевська ОДПІ 01.08.2003 вручила головному бухгалтеру САП "Соя" повідомлення про проведення документальної перевірки, що підтверджено розпискою № 231-51/17012 (характер перевірки не визначено).

Розпорядженням Алчевської ОДПІ від 14.08.2003 № 214-р призначено планову комплексну документальну перевірку САП "Соя" з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2000 по 01.07.2003, початок перевірки призначено на 14.08.2003.

Відповідач заперечив проти законності планової перевірки, зазначивши, що в Національному плані перевірок не передбачалось планової перевірки САП "Соя", а зміни у планах-графіках можливі з об’єктивних обставин, як то ліквідація, банкрутство суб’єкта, припинення його діяльності. 01.10.2004 відповідач заявив клопотання про зобов’язання Алчевську ОДПІ надати витяг з плану-графіку планових перевірок на 2003 рік, стосовно планової перевірки САП "Соя".

Ухвалою суду від 01.10.2004 суд зобов’язав позивача надати пояснення щодо плановості перевірки та витяг з Національного плану перевірок.

02.11.2004 позивачем надані відповідні пояснення, однак документального підтвердження цих пояснень, а саме витягу з Національного плану перевірок, не надано.

Позивачем 03.10.2010 надані суду пояснення, з яких вбачається, що доповнення до Національного плану (плану-графіку документальних перевірок) за серпень 2003 року доведені Алчевській ОДПІ листом ДПА в Луганській області від 29.08.2003 № 9886/19-102, однак відповідних доказів також не надано.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб’єкта чи за місцем розташування об’єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, крім зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Позивач не довів суду плановий характер перевірки.

Таким чином, позивач повідомив 01.08.2003 платника податків про перевірку без визначення її характеру і в порушення вимог вищевказаного Указу.

За ствердженням податкового органу, на дату початку перевірки, тобто на 14.08.2003, документи податкового та бухгалтерського обліку підприємством не надані.

21.08.2003 головним бухгалтером підприємства були надані окремі документи за 2000-2001 роки, про що складено акт прийому-передачі документів від цієї ж дати. Однак надані документи виявились недостатніми для визначення податкових зобов’язань за перевіряємий період. Листом від 28.08.2003 № 18349/231-15 відповідач повідомлений, що у разі ненадання документів у термін до 01.09.2003, до нього будуть застосовані непрямі методи по визначенню податкового зобов’язання, але у зазначений термін документи так і не були надані. 02.09.2003 складений акт № 24 про ненадання документів відповідачем.

03.09.2003 головним бухгалтером підприємства надана розписка про те, що відповідно до актів прийому-передачі від 21.08.2003 № 1 та від 03.09.2003 № 2 підприємством надані всі документи, наявні у підприємства, за період 2000-2003 роки. Інших документів у підприємства немає. Однак надані відповідачем до перевірки документи виявились недостатніми, у зв’язку з чим виконуючим обов’язки начальника Алчевської ОДПІ Чайкою Д.М. прийнято рішення від 05.09.2003 № 18757/231-24-7 про застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов’язань САП "Соя". Правовою підставою для застосування непрямих методів стали п.п. 4.3.1, 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону № 2181, відповідно до яких податкові зобов’язання визначаються непрямими методами у випадку ухилення платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також у разі, якщо неможливо визначити суму податкових зобов’язань у зв’язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, а також якщо платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством. Рішенням визначені наступні методи проведення перевірки: метод розрахунку грошових надходжень за весь перевіряємий період з використанням інформації про надходження коштів на банківські рахунки та іншої інформації, що підтверджує одержання коштів платником податків; метод економічного аналізу, а саме метод оцінки валових доходи і валових витрат, які розраховуються з урахуванням інформації про провадження господарської діяльності платника податків, отриманої з інших джерел згідно з законодавством. Останній метод вирішено використовувати для визначення податкових зобов’язань за ІІ квартал 2002 року.

          Після прийняття вказаного рішення платником податку 29.09.2003 додатково передані ще первинні документи (том І, аркуші справи 19-23).

          За результатами перевірки Алчевською ОДПІ складено Акт від 08.12.2003 № 919/231-24845268 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.12.2003 № 0001202301/0 та № 0001212301/0, за якими платник податків відмовився визнати нараховані суми податку на прибуток і податку на додану вартість.

          В акті зазначено, що при перевірці використано первинні документи, надані відповідачем і податкові декларації (том І, аркуш справи 43), інформація комп’ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу (том І, аркуш справи 44) та інформація про зустрічні перевірки, проведені у ході документальної перевірки (здійснено 2 зустрічних перевірки) (том І, аркуш справи 43).

          Також позивач вказує, що 18.09.2003 направив запит до Алчевської філії АБ "АЖІО" стосовно надання відомостей про ліміт каси САП "Соя", 05.09.2003 до міського відділу статистики про надання копій статистичної звітності підприємства. Одержані відповіді свідчать, що з 2001 року ліміт каси не переглядався і становив в сумі 17 грн. 00 коп., а статистична звітність з 01.06.2001 не надавалась.

          Визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток і податку на додану вартість відображено в акті перевірки (том І, аркуші справи 46-131). При цьому суми валових доходів з податку на прибуток визначені на підставі первинних документів відповідача, за виключенням ІІІ кварталу 2000 року, де в вересні 2000 року визначено валовий дохів в сумі 881 грн. 43 коп. на підставі виписок банку "АЖІО" (вказані виписки суду не надані). Валові витрати з податку на прибуток визначені за первинними документами платника податку.

          При цьому до валових витрат за актом перевірки не були включені, зокрема, результати господарської діяльності за договором купівлі-продажу від 10.05.2002 № 4/у, укладеного між САП "Соя" та ДП "Шахта Україна" про придбання САП "Соя" гірничої маси на суму 26550 грн., ПДВ –5310 грн. (том І, аркуш справи 74), що була предметом спору у справі № 12/21пд(4/30пд).

          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.02.2008 у справі № 12/21пд(4/30пд) залишено в силі рішення господарського суду Луганської області від 04.01.2005 № 12/21пд(4/30пд), яким відмовлено у задоволенні позову Алчевської ОДПІ про визнання недійсною угоди, укладеної між САП "Соя" та ДП "Шахта Україна".

          Аналогічно податку на прибуток визначені суми податкових зобов’язань і податкового кредиту з податку на додану вартість.

          Таким чином, в ході перевірки позивач фактично не застосовував непрямі методи, а на підставі первинних документів платника податку відновив бухгалтерський і податковий облік, і таким чином, визначив суми заниження сум податкових зобов’язань з податку на прибуток і податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України та п.п. 19.3.6 п. 19.3 ст. 19 Закону № 2181 обов’язок доведення того, що таке нарахування було зроблено належним чином, покладається на податковий орган.

          Податковий орган не довів належними засобами доказування законність перевірки, а також застосування непрямих методів за її результатами.

          Крім того, за результатами розгляду справи № 12/21пд(4/30пд) слідує, що позивач неправильно визначив суму, заявлену до визнання на підставі податкових повідомлень-рішень від 10.12.2003 № 0001202301/0, № 0001212301/0.

          За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.

Питання про державне мито не вирішується, оскільки позивач згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" звільнений від його сплати.

          Згідно ст.ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3.Постанову складено у повному обсязі та підписано 11.10.2010.

          Суддя                                                                       О.В.Рябцева