Рішення № 11806136, 07.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 р. Справа № 21/86

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.

при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.

За участю:

Представника позивача - Мелимуки В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ВАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці Прикарпатського управління бурових робіт вул. Степана Бандери, 1, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500

до відповідача: ТОВ "Захід-Сталь" вул. Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення з ТОВ " Захід -Сталь" в користь ВАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці "Прикарпатського УБР - 22480, 44 грн.- основного боргу, 3898,57 грн. - штрафу (неустойки) за недопоставку, 87, 59 грн. - 3% річних, 1065, 61 грн. - інфляційних витрат за час прострочення виконання Боржником зобов'язання, 275, 32 грн. - державного мита, 236 грн. - ІТЗ судового процесу, всього 28043, 53 грн.

встановив, що ВАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці Прикарпатського управління бурових робіт подало до господарського суду позовну заяву про стягнення з ТОВ " Захід -Сталь" в користь ВАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці "Прикарпатського УБР - 22480, 44 грн. - основного боргу, 3898,57 грн. - штрафу (неустойки) за недопоставку, 87, 59 грн. - 3% річних, 1065, 61 грн. - інфляційних витрат за час прострочення виконання Боржником зобов'язання, 275, 32 грн. - державного мита, 236 грн. - ІТЗ судового процесу, всього 28043, 53 грн.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі. В обгрунтування позову посилається на невиконання відповідачем умов договорів в частині поставки товару, в строки обумовлені договорами, а також на те, що невиконання відповідачем зобов"язань порушує приписи норм чинного законодавства України, зокрема Конституції України, приписи Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов"язання повинно виконуватись належним чином.

Відповідач в судове засідання не з"явився, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи(а.с. 2;28) Відзиву на позов суду також не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу у випадку неподання відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення позивача та вважає, що позовні вимоги позивача слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд врахував наступне.

18.05.2010р. між ВАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці Прикарпатського УБР та ТзОВ "Захід-Сталь" укладено Договір купівлі-продажу №10-206-МТР на загальну суму 23840, 04 грн. та Договір купівлі-продажу №10-207-МТР на загальну суму 4317,60 грн.

Згідно п.2.1. вищевказаних договорів термін поставки товару становить 25 календарних дів після 100% попередньої оплати .

28.05.10 р. позивач згідно п.4.2 договору № 10-207-МТР від 18.05.10 р. провів оплату 23840, 04 грн. ( платіжне доручення від 28.05.10 р. № 1975) згідно п. 4.2 договору № 10-206-МТР від 18.05.10 р. провів оплату 4317,60 грн. ( платіжне доручення від 28.05.10 р. № 1974), отже гранична дата поставки товару повинна бути 22.06.2010р. Тільки 23.06.10 р. по договору № 10-207-МТР від 18.05.10 р. Відповідач по видатковій накладній №ЦС-0000085 від 23.06.2010 р. поставив дріт ОЦ 3,0мм т/о на суму 2167,20 грн.

Претензією № 14 юр-2513 від 29.06.10 р. позивач просив відповідача поставити товар, згідно умов вищевказаних договорів на загальну суму 25990,44 грн. та сплатити 3898,57 грн. неустойки передбаченої п.6.5.тап.6.6. вищевказаних договорів.

Відповідач не надав позивачу відповідь на претензію та не виконав вимоги позивача.

23.07.2010р. на виконання умов договору № 10-206-МТР від 18.05.10 р. по видатковій накладній № ЦС-0000109 від 23.07.2010 р. відповідач відпустив, а позивач отримав по довіреності ПУБР № 01552 від 23.07.2010 р. катанку 6,5 мм. вагою 500,00 кг на суму 3510,00 грн.

Решту товару Відповідач відмовився відпустити. Акт звірки розрахунків з 01.01.2010р . по 30.06.2010р. не надав.

У відповідності до ч.1. ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).          |

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. В договорах № 10-206 -МТР та 10-207-МТР термін поставки товару визначено - 25 календарних дів після 100% попередньої оплати.

п.6.5. та п.6.6.договорів № 10-206-МТР від 18.05.10 p., № 10-207-МТР від 18.05.10 р. передбачено відповідальність відповідача(продавця), а саме, в разі порушення терміну поставки або недопоставки товару, передачі продавцем покупцеві меншої кількості товару, ніж це встановлено договором купівлі - продажу, продавець сплачує покупцю штраф (неустойку) у розмірі 15 % від суми недопоставленого товару.Відповідачу нараховано штраф (неустойку) в сумі 3898,57 грн.

Згідно ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, язі виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відноснії повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 230 ГК України передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції - господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки штрафу, пені).

У відповідності до ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 4 ст. 232 Господарського кодексу України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати цих сум коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачу по договору №10-206-МТР від 18.05.10 р. нараховано 3 % річних за період з 22.06.2010р. по 23.07.2010 р. за період з 23.07.2010 р.по 03.08.2010 р. в сумі 80,34 грн., відсотки за користування коштами з розрахунку 0,1% від суми заборгованості за період з 22.06.2010р. по 23.07.2010 р. за період з 23.07.2010 р.по 03.08.2010р. в сумі 977,44 грн. по договору №10-207-МТР від 18.05.10 р. нараховано 3% річних за період з 23.06.2010р. по 03.08.2010р. в сумі 7,25 грн., відсотки за користування коштами з розрахунку 0,1% від суми заборгованості за період з 23.06.2010р. по 03.08.2010р. в сумі 88,17 грн.

Таким чином, до стягнення підлягають 22480,44 грн. сума основного боргу; 3898,57 грн. - штраф (неустойка) у розмірі 15 % від суми недопоставленого товару; 87,59 грн. - 3 % річних; 1065,61 -інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з п.5 частини першої ст.3 Цивільного кодексу України однією з основних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

Частина перша ст.16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідачем позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростовано.

У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 3, 15, 16, 530, 625 ЦК України, ст. 175, 193, 230, 231, 232 ГК України, ст. 22, 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Сталь" вул. Микитинецька, 7, м.Івано-Франківськ, 76018, (код 32873535) на користь ВАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці Прикарпатського управління бурових робіт вул. Степана Бандери, 1, м. Долина, Івано-Франківська область, 77500, (код 26429551) - 22480, 44 грн.- основного боргу; 3898,57 грн. - штрафу (неустойки) за недопоставку товару; 87, 59 грн. - 3% річних; 1065, 61 грн. - інфляційних витрат за час прострочення виконання Боржником зобов'язання; 275, 32 грн. - витрат по сплаті державного мита; 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.