Рішення № 11806134, 05.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 р. Справа № 6/93 Господарський суд Івано-Франківської області у складі

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом ВАТ "Дятьківці" вул. Заводська,3, м.Коломия,78200

до відповідача підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у сумі 5027 грн. 98 коп., з яких основний борг - 4111 грн. 44 коп., пеня - 20 грн. 14 коп., штраф - 896 грн. 00 коп.,

за участю представників сторін:

Від позивача: юрисконсульт Мокляк Г.Я., (довіреність № 1 (05) від 06.01.10)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі : основний борг - 4111 грн. 44 коп., пеня - 20 грн. 14 коп., штраф - 896 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 23.09.10 оголошувалася перерва до 05.10.10

Представник позивача заявлений позов підтримав.В обгрунтування заявлених вимог послався на те, що підприємцем ОСОБА_1 порушено умови договору купівлі-продажу укладеного між сторонами в частині оплати за отриманий товар в зв"язку з чим виникла заборгованість в сумі 4111грн.44коп., яку позивач просить стягнути з відповідача з врахуванням штрафних санкцій.

Відповідач в судове засідання не з"явився, причини свого неприбуття не повідомив, письмового відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи ухвалою суду від 31.08.10. В попередньому судовому засіданні позов визнав.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі повноважного представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 05.05.10 між сторонами укладено договір купівлі- продажу №158/05/10, згідно умов якого сторони домовилися про наступне: продавець(позивач) зобов"язаний продавати покупцю товар (продукцію виробництва "Оболонь") , а покупець (відповідач) - своєчасно приймати продукцію, оплачувати її вартість на умовах договору та повертати тару в строк і на умовах передбачених договором.

Розділом 2 договору визначено вартість тари та порядок її повернення. Розділом 3 порядок розрахунків. Розділо5 договором визначено та погоджено сторонами порядок та підстави відповідальності сторін.

Як зазначив позивач, за період співпраці з відповідачем, останньому поставлено на умовах договору продукцію в асортименті обумовленому сторонами, що підтверджується поданими в матеріали справи видатковими накладними.

Однак, відповідач не провів повної оплати за придбану продукцію та неповернув зворотну тару багаторазового користування в зв"язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 4111грн.44коп.

У відповідності до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу дії ст.629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 цього ж Кодексу, якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Як зазначалося вище строк виконання зобов"язання покупця по оплаті придбаної продукції визначено розділом 3 Договору і він складає 7 календарних днів.

Проте, як свідчать обставини справи відповідач прострочив виконання зобов2язання взяті на себе згідно укладеного між сторонами договору.

В силу дії ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема у вигляді сплати неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. . Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.1 розділу 5 договору за порушення терміну оплати продукції покупець має сплатити пеню від простроченої суми за кожен день прострочення в розмірі 0,1% за кожен день прострочення платежу. Проте, з поданого суду розрахунку вбачається, що відповідачу нараховано пеню виходячи з розміру пені встановленого законом - який не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ. Таким чином, розмір пені склав 20грн.14коп.

Крім того, згідно п.3 розділу5 договору за прострочення повернення зворотної тари відповідачу нараховано штраф в розмірі 300% , що згідно поданого розрахунку становить 896грн.40коп.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, згідно ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509,526, 530, 549,611, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33,49, 75,82-84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( ідент код НОМЕР_1) на користь ВАТ "Дятьківці", вул. Заводська, 3, м.Коломия, 78200 ( код ЄДРПОУ 13640534, р/р 260088388в ІФОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 336462) кошти в сумі у сумі 5027 грн. 98 коп., з яких основний борг - 4111 грн. 44 коп., пеня - 20 грн. 14 коп., штраф - 896 грн. 00 коп., 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

рішення підписане 11.10.10