Рішення № 11806105, 08.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2010 р. Справа № 21/80 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

при секретарі судового засідання Чверенчук Р.Р.

за участю:

представника позивача - Тарнавської І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018, і.к. № 04054346.

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський автошлях", вул. Польова, 8, м. Івано-Франківськ, 76018, і.к. № 05393211.

про стягнення з ТОВ "Івано-Франківський Автошлях" правонаступника Івано-Франківського орендного управління "Автошлях" на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради орендну плату в розмірі 43154,64 грн. та пеню в розмірі 4386,69 грн., та з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ "Івано-Франківський Автошлях" правонаступника Івано-Франківського орендного управління "Автошлях", судові витрати покласти на відповідача.

встановив, що Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради подав до господарського суду позовну заяву про стягнення з ТОВ "Івано-Франківський Автошлях" правонаступника Івано-Франківського орендного управління "Автошлях" на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради орендну плату в розмірі 43154,64 грн. та пеню в розмірі 4386,69 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі. В обгрунтування позову посилається на невиконання відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати за користування приміщенням в розмірі та в строки обумовлені договором а також на те, що невиконання відповідачем зобов"язань щодо сплати порушує приписи норм чинного законодавства України, зокрема Закон України «Про оренду державного та комунального майна», Конституцію України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні", приписи Господарського кодексу України, якими передбачено, що зобов"язання повинно виконуватись належним чином.

Відповідач в засідання суду не з"явився, ухвала суду від 18.08.10 повернута відділенням поштового зв"язку, хоча вона були направлена відповідачу за фактчною адресою, що вказана в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців. Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухав пояснення позивача та вважає, що позовні вимоги позивача слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача , відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд врахував наступне.

01.10.1992р. між Івано-Франківським міськвиконкомом (орендодавач) та організацією орендарів Івано-Франківським виробничого управління "Автошлях" (орендатор) було укладено договір оренди № 11/12-03 цілісного майнового комплексу Івано-Франківського виробничого управління "Автошлях" за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Польова, 8.

На підставі угоди №У0-11/12-03-02 від 26.12.02, №УО-11/12-03-03 від 16.12.03, №У О-11/12-03-04 від 19.02.05, №УО-11/12-03-05 від 16.08.05, №УО-11/12-03-06 від 22.12.05 та №УО-11/12-03-07 від 17.11.06 встановлено кінцевий термін дії Договору - 31 жовтня 2007 року.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.07.2010р. №11-15/487 Івано-Франківське орендну управління "Автошлях" реорганізовано в ТзОВ "Івано-Франківський автошлях" є його правонаступником.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.10.2007р. у справі № 7/211 за позовом Івано-Франківського орендного управління "Автошлях" до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради визнано недійсним договір №11/12-03 про оренду з послідуючим викупом майна між Івано-Франківським міськвиконкомом і організацією орендарів виробничого управління "Автошлях" від 01 жовтня 1992 року.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Станом на 22.10.2009р. за відповідачем залишається не сплаченою орендна плата за користування приміщеннями за період з 01.01.07р. по 07.12.07р. в розмірі 43 154,64 грн.

Позивач також зазначає, що Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.

Згідно з ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належать територіальній громаді.

Відповідно до п. 10 ст. 69 Бюджетного кодексу України плата за оренду комунальної власності належить до доходів місцевих бюджетів. Виходячи з наведеного, невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати та пені завдає збитків територіальній громаді міста.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по орендній платі за орендоване приміщення в сумі 43 154,64 грн., підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Угодою № УО-11/12-03-01 від 12.12.2000р. про внесення змін до п.2.1 Договору №11/12-03 від 01 жовтня 1992р. передбачено, що за прострочення сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі, орендар сплачує на рахунок Фонду комунальної власності міста Івано-Франківська пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості.

Як вбачається із приписів, які втановлено пунктом 2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За невиконання умов договору, щодо своєчасної оплати за орендоване відповідачем приміщення, згідно зазначеного Договору (п. 2.1), позивачем нараховано пеню в розмірі 4386,69 грн. за період 21.01.2010року по 20.07.2010року.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, позивачем правомірно нараховано пеню, оскільки відповідач не виконав своєчасно зобов"язання щодо сплати орендної плати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з п.5 частини першої ст.3 Цивільного кодексу України однією з основних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

Частина перша ст.16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідачем позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростовано.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати, слід стягнути з відповідача на користь позива.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивача слід зобов"язати доплатити державне мито у відповідності до п.а. ч.2ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" враховуючи, що позивач не виконав вимоги суду та не доплатив д державне мито врозмірі 43,86 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 3,11, 15, 16, 190, 216, 327, 759, 762 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст. 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський автошлях", вул. Польова, 8, м. Івано-Франківськ, 76018, (код 05393211) на користь виконавчого комітету Івано-Франківськоі міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 04054346): 43154,64 грн. (сорок три тисячі сто п"ятдесят чотири гривні 64 коп.) - заборгованості з орендної плати; 4386,69 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят шість 69 коп.) -пені; 475,46 грн. (чотириста тридцять одну гривню 60 коп.)- витрат по сплаті державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з позивача - Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000 (код 04054346) в дохід державного бюджету (отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 43, 86 грн (сорок три гривні 86 коп.) державного мита .

Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.