Рішення № 11806085, 13.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 р. Справа № 27/2

Господарський суд Івано-Франківської області у складі

розглянувши матеріали

за позовом ПП "Прикарпатбудтранс" вул. Б. Хмельницького, 49, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500

до відповідача ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" вул. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76004

про стягнення індексу інфляції в сумі 7 266,55 грн., 3 % річних в сумі 2 984,43 грн., нарахування відсотків на непогашену суму кредиту - в сумі 45 459,63 грн., всього на суму 55 710,58 грн.,

За участі представників сторін:

Від позивача: Андрійович Я.Ф., (довіреність № 56 від 30.08.10, паспорт серія № СС НОМЕР_1 від 12.03.97р., виданий Долинським РВ УМВС)

Боднар О.І., (довіреність № 80 від 12.10.10, паспорт серія № СС НОМЕР_2 від 18.09.97р., виданий Калуським МВ УМВС)

Від відповідача: ОСОБА_1-адвокат (посвідчення адвоката № 528 від 16.09.2005 року; довіреність №804/01-ю від 21.09.2009 року)

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Прикарпатбудтранс" (надалі позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ДП "Івано-Франківський облавтодор" (надалі відповідач) 55 710,58 грн. основної заборгованості, з яких 7 266,55 грн. -- інфляційні втрати, 2 984,43 грн. -- 3 % річних та 45 459,63 грн. нарахування відсотків на непогашену суму кредиту. В обґрунтування своїх вимог, як видно із змісту позовної заяви позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом в повному обсязі не оплатив надані йому позивачем послуги, що спричинило виникнення боргу в сумі 171 276 грн 49 коп., який стягнуто з відповідача за рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2010 року (а. с. 12-13). Також, даним рішенням з відповідача стягнуто інфляційні втрати та три відсотки річних за період до 30 листопада 2009 року. У зв'язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 266 грн 55 коп. інфляційних втрат та 2 984 грн 43 коп. три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання у період з 01 грудня 2009 року по 30 червня 2010 року. Крім того, позивач посилаючись на кредитний договір № LOK-KC-060 від 14.06.2007 року та додаткову угоду № 2 від 20 лютого 2008 року, укладений між ПП "Прикарпатбудтранс" та ЗАТ КБ "ПриватБанк" та статті 224, 225 ГК України, просить суд стягнути з відповідача 45 459 грн 63 коп. понесених ним збитків у зв'язку із простроченням сплати кредитних коштів за даним договором, через неналежне виконання своїх зобов'язань відповідачем за договором на перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Ухвалою від 18 серпня 2010 року господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 27/2.

01, 17 та 28 вересня 2010 року розгляд справи судом відкладався згідно ст. 77 ГПК України. 05 жовтня 2010 року в судоваому засіданні оголошувалась перерва до 13 жовтня 2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

В засіданні 05 жовтня 2010 року представником відповідача подано відзив на позов, із змісту даних якого вбачається, що відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та просить суд у його задовленні відмовити. В підтвердження своїх доводів посилається на те, що кредитний договір та додаткову угоду, укладені позивачем та ЗАТ КБ "ПриватБанк" за рік та пять місяців до укладення договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом з ДП "Івано-Франківський облавтодор". Таким чином, спростовує твердження позивача про те, що беручи кредит, він розраховував на те, що вчасно одержить кошти від відповідача і буде вчасно його погашати. В цей же час, вказує на те, що розмір відсотків і строки їх сплати по кредиту обумовлені в п. 4.3 додаткової угоди № 2 до кредитного договору. Тому вважає, що позивачем неправомірно визначено нарахування ввідсотків по кредиту, як збитки підприємства, а так само, неправомірно визначено неналежне виконання ДП "Івано-Франківський облавтодор" своїх зобовязань, як причину настання збитків.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01 серпня 2008 року між ДП "Івано-Франківський облавтодор" (замовник) та ПП "Прикарпатбудтранс" (перевізник) укладено договір № 19п-08 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (а. с. 36).

Відповідно до умов даного Договору протягом 2008 року позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 893 864 грн 76 коп., однак відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань в повному обсязі не оплатив надані йому позивачем послуги внаслідок чого утворився борг в сумі 171 276 грн 49 коп.

Дана заборгованість, а також інфляційні втрати та три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання у період до 30 листопада 2009 року були стягнуті з відповідача за рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2010 року (суддя Фрич М. М.).

Згідно даних банківської виписки з розрахункового рахунка позивача кошти від відповідача по сплаті заборгованості в сумі 197 770 грн. поступили 01 липня 2010 року.

Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження, а також враховуючи, що відповідач належним чином не виконав своє зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг та, що фактично зобов'язання припинилось 01 липня 2010 р., згідно приписів ст. 625 ЦК України, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 7 266 грн 55 коп. інфляційних втрат та 2 984 грн 43 коп. трьох процентів річних за період з 01 грудня 2009 року по 30 червня 2010 року обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 45 459 грн 63 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, згідно ст. 22 ЦК України, має право на їх відшкодування. Відповідно до положень ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена чи втрачена вигода).

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються поряд із іншими і неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною.

Згідно вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Викладені положення чинного законодавства позивач залишив без уваги та не надав суду належних доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин стосовно стягнення з відповідача 45 459 грн. 63 коп. Тому, в даному випадку, суд погоджується із доводами відповідача наведеними у відзиві на позов та не вбачає підстав для задоволення даної вимоги позивача з огляду на те, що сплата відсотків по кредитному договору є договірним зобов'язанням позивача та в розумінні статей 22 ЦК України та 225 ГК України не є збитками.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 22, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" (76004, м. Івано-Франківськ, вул. Петрушевича, 1; ідентифікаційний код 31790584) на користь приватного підприємства "Прикарпатбудтранс" (77500, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Б. Хмельницького, 49; ідентифікаційний код 32330665) -- 7 266, 55 гривень (сім тисяч двісті шістдесят шість гривень пятдесять пять копійок) інфляційних втрат, 2 984,43 гривень (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні сорок три копійки) три проценти річних, 102,51 гривень (сто дві гривні пятдесять одну копійку) державного мита, 43,42 гривень (сорок три гривні сорок дві копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В. В. Михайлишин

рішення підписане 13.10.10