Рішення № 11806019, 21.10.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 р. Справа № 27/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В.М.

при секретарі судового засідання Осудар І.Б.,

розглянувши матеріали справи,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій Л" вул. Сєдова, 12/45, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69044

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" вул. Яремчука, 17, с.Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422

про стягнення заборгованості в сумі 448 291, 31грн.,

За участю представників:

Від позивача: Тибінка В.Я., (довіреність б/н від 06.09.10р., паспорт серія КА № НОМЕР_1, виданий Галицьким РВ УМВС у Львівській області 08.06.98р.).

Від відповідача: представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Прибій Л” (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" (далі відповідач) про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі 448 291, 31 грн. за порушення господарського зобовязання, з яких 351 050, 36 грн. основного боргу, 78 284, 23 грн. інфляційних збитків та 18 956, 72 грн. 3% річних від простроченої суми.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "Соснина" відповідно до видаткової накладної № РН-0000006 від 11.09.2008 року та рахунку фактури № СФ-0000006 11.09.2008 року поставлено продукцію (напівфабрикат "Wet-blue") на суму 361 050, 36 грн., за яку відповідач розрахувався частково в сумі 10 000 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю “Прибій Л” і товариством з обмеженою відповідальністю "Соснина" за період з 01.09.2008 року по 27.05.2009 року. Вимога про оплату заборгованості надіслана відповідачу претензією № 1 від 17.09.2009 року, яка залишена ним без відповіді та задоволення.

Ухвалою суду від 01.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2010 року.

Позивачем подано заяву Вх. № 1869д від 25.08.10р. про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на майно та грошові суми, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "Соснина" як відповідача за позовом у розмірі передбаченим позовною заявою.

Суд залишив дане клопотання без задоволення, оскільки позивачем не були наведені обставини, які свідчать про наявність підстав для забезпечення позову, а також не подано доказів в їх обгрунтування.

Ухвалами суду від 15.09.2010 року, 23.09.2010 року та 12.10.2010 року відкладено розгляд справи на 23.09.2010 року, 12.10.2010 року та 21.10.2010 року відповідно, у звязку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Крім цього, подав суду клопотання про уточнення позовних вимог (про стягнення суми заборгованості) від 15.09.2010 року (вх. № 7399 від 23.09.2010 року), згідно з яким просить стягнути з відповідача основний борг з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі 381 332,05 грн. за порушення господарського зобовязання, з яких 351 050, 36 грн. основного боргу, 22 116, 17 грн. -- інфляційних збитків та 8 165, 52 грн. -- 3% річних від простроченої суми.

Відповідач в судове засідання з невідомих суду причин не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься у матеріалах справи. Водночас відповідачем не були виконані вимоги ухвал суду від 01.09.2010 року, від 15.09.2010 року, 23.09.2010 року та 12.10.2010 року.

За наведених обставин згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Згідно видаткової накладної № РН-0000006 від 11.09.2008 року та рахунку фактури № СФ-0000006 11.09.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Прибій Л” продало товариству з обмеженою відповідальністю "Соснина" продукцію (напівфабрикат "Wet-blue") на загальну суму 361 050, 36 грн.

Як передбачено ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Вимога про оплату заборгованості надіслана відповідачу претензією № 1 від 17.08.2010 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Відповідач зобов'язання щодо оплати товару виконав частково - сплатив 10 000 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між товариством з обмеженою відповідальністю “Прибій Л” і товариством з обмеженою відповідальністю "Соснина" за період з 01.09.2008 року по 27.05.2009 року. А тому заборгованість за отриману продукцію становить 351 050, 36 грн.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань позивачем, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за період з жовтня 2009 по червень 2010 року нараховано 22 116, 17 грн. -- інфляційних втрат та 8 165, 52 грн. -- 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань, що підтверджується розрахунками, які знаходяться в матеріалах справи.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу з врахуванням індексу інфляції в сумі 373 166, 53 грн. (351 050, 36 грн. основного боргу + 22 116, 17 грн. втрат від інфляції) та 8 165, 52 грн. -- 3% річних суд вважає обгрунтованими.

Враховуючи те, що позов заявлений, з урахуванням уточнених позовних вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 381 332,05 грн., а також те, що п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" зазначається зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, то він підлягає задоволенню в межах зменшених позовних вимог.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 11, 205, 509, 526, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, , суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Прибій Л” до товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" про стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі 381 332,05 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина" (вул. Яремчука, 17, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422, код ЄДРПОУ 30906118) в користь товариства з обмеженою відповідальністю “Прибій Л” (вул. Сєдова, 12/45, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69044, код ЄДРПОУ 33652491) - заборгованість за поставлену продукцію з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі 381 332,05 гривень (триста вісімдесять одну тисячу триста тридцять дві гривні пять копійок) за порушення господарського зобовязання, з яких 351 050, 36 грн. основного боргу, 22 116, 17 грн. інфляційних збитків та 8 165, 52 грн. 3% річних від простроченої суми, а також 3 813,32 гривень (три тисячі вісімсот тринадцять гривень тридцять дві копійки) державного мита та 201,60 гривень (двісті одну гривню шістдесять копійок) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

рішення підписане 21.10.10