Рішення № 11804435, 13.07.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.10 Справа № 12/103/10

Позивач - Обласне комунальне підприємство “Аптечне об’єднання “Фармація”, м. Запоріжжя, 69050, вул. Складська, 4

Відповідач - Комунальне підприємство “Центральна районна аптека № 69”, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Морська, буд.54 (код ЄДРПОУ –01977458)

про стягнення 20 800,49 грн.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача –Кононенко Є.А., дов. № б/н, від 14.06.10р.

від відповідача –не з’явився

          Розглядається позовна заява Обласного комунального підприємства “Аптечне об’єднання “Фармація” до Комунального підприємства “Центральна районна аптека № 69” за договором № 23 від 01.01.2009р. поставки про стягнення 21 277,49 грн., з яких 19 132,74 грн. –основного боргу, 1131,57 грн. –втрат від інфляції, 196,01 грн. –3% річних, 817,17 грн. –пені.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.10р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/103/10 з призначенням судового засідання на 01.06.2010р.

Ухвалою суду від 01.06.2010р., з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України судом було прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи до 14.06.2010 р.

Ухвалою в.о голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. від 14.06.2010р. у справі № 12/103/10, згідно п. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць, до 27.07.2010р.

Ухвалою господарського судуд Запорізької області від 14.06.2010р., з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено до 13.07.2010 р.

          Представник позивача 13.07.2010р. позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві № 01-089 від 24.03.2010р. та надав заяву в якій зазначив про часткову сплату відповідачем до заявлення позову основного боргу у розмірі 477,00 грн. та зазначив, що сума основного боргу на момент розгляду справи складає 18 655,74 грн., та в іншій частині позову сума залишається без змін.

          Відповідач у судові засідання не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

          Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За вказаними позивачем адресами відповідачу направлено ухвалу суду про порушення провадження у справі від 30.04.2010р. та ухвали суду про відкладення розгляду справи від 01.06.2010р., від 14.06.2010 р.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду про порушення провадження у справі отримана відповідачем 07.05.2010р.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередній ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 13.07.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.01.2009 року між Обласним комунальним підприємством “Аптечне об’єднання “Фармація” (надалі позивач) та Комунальним підприємством “Центральна районна аптека № 69” (надалі відповідач) укладено договір № 23 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору бере на себе зобов'язання передати у власність Відповідачу обумовлений товар, а Відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити Позивачеві його вартість в строки та в порядку, що передбачені даним Договором.

Згідно п. 4.1. Договору ціна договору складається з сукупної вартості всіх партій товару, згідно накладних на засаді яких було поставлено товар.

Відповідно п. 4.2. Договору оплата по договору здійснюється за фактично поставлений товар по кожній накладній на протязі 5 (п'яти) банківських днів на розрахунковий рахунок постачальника.

В період з 15.07.2009р. по 14.12.2009р. на користь Відповідача по Договору № 23 від 01.01.2009р. було поставлено товар на загальну суму 19 132,74. Поставка товару, його загальна вартість підтверджуються наступними видатковими накладними:

На виконання умов договору позивачем, на підставі накладних, здійснювалась поставка товару на загальну сума 19 132,74 грн., що підтверджується видатковими накладними № ОФ-0001636 від 15.07.09р. на суму 2892,00 грн., № ОФ-0001637 від 15.07.09р. на суму 188,23 грн., № ОФ-0001951 від 06.08.09р. на суму 748,30 грн., № ОФ-0001952 від 06.08.09р. на суму 2428,80 грн., № ОФ-0002292 від 26.08.09р. на суму 3788,70 грн., № ОФ-0002293 від 26.08.09р. на суму 485,60 грн., № ОФ-0002583 від 10.09.09р. на суму 157,80 грн., № ОФ-0002584 від 10.09.09р., на суму 489,45 грн., № ОФ-0002773 від 18.09.09р., на суму 707,00 грн., № ОФ-0003037 від 06.10.09р., на суму 1692,64грн., № ОФ-0003038 від 06.10.09р., на суму 283,95 грн., № ОФ-0003039 від 06.10.09р., на суму 80,00 грн., № ОФ-0003282 від 20.10.09р. на суму 1498,40 грн., № ОФ-0003503 від 03.11.09р., на суму 919,47 грн., № ОФ-0003521 від 03.11.09р. на суму 177,60 грн., № ОФ-0003817 від 18.11.09р. на суму 896,70 грн., № ОФ-0004068 від 03.12.09р. на суму 1341,60 грн., № ОФ-0004236 від 14.12.09р. на суму 356,50 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що факт поставлення товару позивачем доведений зібраними в матеріалах справи документами.

Крім того, з наданої позивачем заяви та доданого до неї акту звірки взаєморозрахунків, підписаний обома сторонами та скріплений печатками, судом встановлено, що заборгованість у розмірі 477,00 грн. погашена відповідачем до моменту звернення позивача до суду за захистом порушених прав та встановлено, що заборгованість основного боргу на день розгляду справи складає 18 655,74 грн..

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення 477,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки заявлені безпідставно, а тому судові витрати в цій частині покласти на позивача.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання вважається його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов’язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 18 655,74 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 817,17 грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2. Договору - за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі 0,1 % вартості несплаченого в строк товару за кожний день затримки, але не менше однієї облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

В судовому засіданні судом перевірено правильність нарахування позивачем пені. Таким чином, вимоги про стягнення пені у розмірі 817,17 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції у сумі 1 131,57 грн. та сума трьох процентів річних у розмірі 196,01 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних, втрат від інфляції грошових коштів та встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства “Центральна районна аптека № 69” основного боргу у розмірі 18 655,74 грн.; 3% річних –196,01 грн., втрат від інфляції у сумі 1 131,57 грн. та пені у сумі 817,17 грн. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

          Стягнути з Комунального підприємства “Центральна районна аптека № 69” (Запорізька область, м. Приморськ, вул. Морська, буд.54, р/р 2600675012 у Райффайзен Банк Аваль, МФО 313827, код ЄДРПОУ 01977458) на користь Обласного комунального підприємства “Аптечне об’єднання “Фармація”, м. Запоріжжя, 69050, вул. Складська, 4, р/р 26003234482100 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 02124953) 18 655 (вісімнадцять тисяч шістсот п’ятдесят п’ять) грн.. 74 коп. - основного боргу, пені - 817 (вісімсот сімнадцять) грн..17 коп.; втрат від інфляції –1 131 (одна тисяча сто тридцять одна) грн.. 57 коп.; 3% річних у розмірі 196 (сто дев’яносто шість) грн.. 01 коп.; 208 (двісті вісім) грн..00 коп. - державного мита, 230 (двісті тридцять) грн. 71 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В частині стягнення 477,00 грн. основного боргу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 19.07.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко

Суддя