Рішення № 11804128, 05.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.10 р. Справа № 9/148

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Маркетинг-Сервіс Україна”, м.Харків

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в розмірі 193277грн.19коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Стулень Н.О. представник (довіреність №1492 від 31.08.2010р.);

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство „Маркетинг-Сервіс Україна”, м.Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 193277грн.19коп., яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 192960грн.00коп. та 3% річних в розмірі 317грн.19коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №4600030932/501 від 22.11.2007р., специфікацію №1 від 28.11.2007р. до наведеного договору, рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2009р. по справі №23/177, лист вих.№4/03 від 15.03.2010р., видаткові накладні №РН-0000607, №РН-0000608 від 07.10.2008р., технічні паспорти №37, №38, сертифікати якості №37, №38, рахунки-фактури №СФ-0000654, №СФ-0000655 від 07.10.2008р., пакувальні сертифікати №129, №130, №131, №132, №133, №134, №135, №136, №137, №138, податкові накладні №603, №604 від 07.10.2008р., товарно-транспортну накладну 01 АА №040060 від 07.10.2008р., лист вих.№25-05 від 25.05.2010р., заяву №1-1728 від 26.08.2009р., трудову книжку ОСОБА_1

Відповідач відзив на позов не представив, в судових засіданнях проти позову заперечує, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2009р. по справі №23/177 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю „МАТРІКСБУД”, м.Горлівка до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь, про стягнення 192960грн.00коп. боргу та 24583грн.10коп. штрафних санкцій (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) відмовлено.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що: сторони уклали договір купівлі-продажу №4600030932/501 від 22.11.2007р., за умовами якого постачальник (позивач) зобовязався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію, зазначену у відповідних специфікаціях до даного договору; продукція постачається на умовах, викладених у договорі і (або) в специфікаціях до договору (п.1.1. договору).

Умовами цього договору було також встановлено, що:

- найменування (номенклатура, асортимент), кількість, якісні показники, ціна, строки та умови поставки вказуються у специфікаціях, які є невідємною частиною договору (п.2.1. договору);

- якість продукції повинна підтверджуватися сертифікатом якості виготовлювача або технічним паспортом, який направляється покупцю разом з продукцією (п.3.2. договору);

- оплата продукції здійснюється у порядку, визначеному до даного договору (п.6.3. договору);

- постачальник зобовязаний передати покупцю на продукцію, яка підлягає поставці, наступні оригінали документів - транспортні та супровідні документи, сертифікат якості, технічний паспорт, рахунок-фактуру, пакувальний сертифікат, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки; за погодженням сторін, якщо необхідний додатковий пакет документів або змінений пакет документів, це позначається у специфікаціях і документи повинні надаватися разом з продукцію; постачальник зобовязаний надіслати рекомендованим листом або передати під розписку покупцю податкову накладну. (п.7.1. договору);

- приймання продукції за кількістю здійснюється покупцем одним з нижченаведених способів на розсуд покупця: у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання № П-6, затвердженою Держарбітражем 15.06.1965р.; у відповідності до ДСТУ 3-038-2003 ”Маса господарських вантажів під час безтарного перевезення при торгово-комерційних операціях. Методика виконання вимірів... (п.7.3. договору);

- у разі не оплати покупцем поставленої постачальником продукції покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплаченої продукції, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.9.6. договору);

- договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2008р. (п.12.3. договору).

Сторони підписали специфікацію № 1 до договору від 22.11.2007р., в якій зазначили у т.ч. найменування, кількість продукції, яка підлягала поставці, ціну на неї та визначили умови оплати покупець здійснює оплату за фактом поставки продукції протягом 10 банківських днів з дати поставки і надання документів, наведених у п.7.1. договору.

Також з наведеного рішення вбачається, що відповідно до стверджень позивача, товар був переданий відповідачу згідно видаткових накладних №РН-0000607 та №РН-0000608 від 07.10.2008р., про що свідчить штемпель відповідача та підпис уповноваженої особи у графі „отримав” цих накладних.

За висновками суду у рішенні від 03.09.2009р. по справі №23/177, товар за накладними №РН-0000607 та №РН-0000608 від 07.10.2008р. був отриманий відповідачем у повному обсязі.

Згідно рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2009р. по справі №23/177, відповідач стверджує, що не отримував від позивача документи, перелічені у п.7.1. договору від 22.11.2007р. Позивач не подав суду доказів передачі (відсилки) відповідачу всіх документів, вказаних у цьому пункті договору. Посилання позивача на п.12 Інструкції № П-6 суд до уваги не приймає тому, що: його норми стосуються відсутності документів, з якими можна порівняти кількість продукції, яка повинна бути передана.

Оскільки позивач не надав доказів передачі відповідачу всіх документів, перелічених п.7.1. договору та строк оплати товару згідно умов специфікації № 1 до договору від 22.11.2007р. на момент подання позову до суду не настав, суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 05.10.2010р. представник позивача зазначив, що рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2009р. по справі №23/177 набрало законної сили, оскільки наведене рішення не оскаржене (протокол судового засідання від 05.10.2010р.), зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.

Згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи з вищенаведеного, 10.08.2010р. позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 193277грн.19коп., яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 192960грн.00коп. та 3% річних в розмірі 317грн.19коп.

Як зазначено вище, пунктом 7.1 договору купівлі-продажу №4600030932/501 від 22.11.2007р. сторони передбачили, що постачальник зобовязаний передати покупцю на продукцію, яка підлягає поставці, наступні оригінали документів - транспортні та супровідні документи, сертифікат якості, технічний паспорт, рахунок-фактуру, пакувальний сертифікат, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки; за погодженням сторін, якщо необхідний додатковий пакет документів або змінений пакет документів, це позначається у специфікаціях і документи повинні надаватися разом з продукцією; постачальник зобовязаний надіслати рекомендованим листом або передати під розписку покупцю податкову накладну.

Виходячи з матеріалів справи, 15.03.2010р. та 25.05.2010р. позивач листами вих.№4/03 від 15.03.2010р. та вих.№25-05 від 25.05.2010р., відповідно, направив на адресу відповідача оригінали транспортних документів, а саме оригінал товарно-транспортної накладної 01 АА №040060 від 07.10.2008р., оригінали видаткових накладних №РН-0000607, №РН-0000608 від 07.10.2008р.; оригінали сертифікатів якості №37, №38; оригінали технічних паспортів №37, №38; оригінали рахунків-фактур №СФ-0000654, №СФ-0000655 від 07.10.2008р.; оригінали пакувальних сертифікатів №129, №130, №131, №132, №133, №134, №135, №136, №137, №138; оригінали податкових накладних №603, №604 від 07.10.2008р., які відповідач отримав 19.03.2010р. та 27.05.2010р., що підтверджується наявними копіями відповідних повідомлень про вручення поштового відправлення.

Щодо умови п.7.1 договору стосовно направлення відповідачу сертифікату санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки, суд зазначає, що відповідно до видаткових накладних №РН-0000607, №РН-0000608 від 07.10.2008р., позивач поставив відповідачу коронку бурову у кількості 120шт. та штангу бурову у кількості 400шт.

Позивач посилається на те, що відповідно до ст.1 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, санітарно-епідеміологічний сертифікат (далі - гігієнічний сертифікат) - разовий документ суворої звітності, виданий органами, установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, що підтверджує безпеку для здоров'я та життя людини окремих видів товарів широкого вжитку (харчових продуктів і напоїв, парфумерно-косметичних виробів, товарів дитячого асортименту, виробів побутового призначення тощо) на підставі результатів проведених санітарно-хімічних, токсикологічних, фізико-хімічних, радіологічних, мікробіологічних та інших досліджень.

Виходячи з наведеного Закону та інших нормативно-правових актів, коронка бурова та штанга бурова не підлягають обовязковій санітарно-епідеміологічній (гігієнічній) та радіологічної сертифікації.

Крім того, ухвалою від 02.09.2010р. суд витребував у відповідача письмові пояснення з посиланням на норми чинного законодавства щодо обовязку надання постачальником продавцю сертифікату санітарно-гігієнічного висновку та сертифікату радіологічної безпеки на відповідну продукцію. Проте відповідачем наведені пояснення суду не представлено.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції та направивши документи передбачені п.7.1 договору

Специфікацією № 1 до договору від 22.11.2007р. сторони визначили умови оплати, а саме покупець здійснює оплату за фактом поставки продукції протягом 10 банківських днів з дати поставки і надання документів, наведених у п.7.1. договору.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з чого та оскільки повний комплект документів, передбачений п.7.1 договору, був отриманий відповідачем 27.05.2010р., кінцевим строком оплати отриманої на підставі договору купівлі-продажу №4600030932/501 від 22.11.2007р. продукції за видатковими накладними №РН-0000607, №РН-0000608 від 07.10.2008р. є 10.06.2010р.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Зобовязанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 192960грн.00коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 192960грн.00коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „Маркетинг-Сервіс Україна”, м.Харків в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 192960грн.00коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 317грн.19коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, 3% річних становлять суму в розмірі 317грн.19коп. за період прострочення з 10.06.2010р. по 30.06.2010р.

Розглянувши розрахунок позивача суми 3% річних, суд вважає що зазначені суми суперечать вимогам чинного законодавства, у звязку з чим суд вважає за необхідне перерахувати зазначені суми з огляду на наступне:

При встановлені моменту виникнення обов`язку відповідача щодо оплати отриманої продукції, позивач визначає дату 10.06.2010р. Однак, як вище встановлено судом, кінцевим строком оплати отриманої на підставі договору купівлі-продажу №4600030932/501 від 22.11.2007р. продукції за видатковими накладними №РН-0000607, №РН-0000608 від 07.10.2008р. є 10.06.2010р. Тобто момент виникнення обов`язку відповідача щодо оплати отриманої продукції виникає 11.06.2010р.

Виходячи з чого, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 317грн.19коп. за період прострочення з 10.06.2010р. по 30.06.2010р. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 301грн.33коп. за період прострочення з 11.06.2010р. по 30.06.2010р.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають пропорційному розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Маркетинг-Сервіс Україна”, м.Харків, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 193277грн.19коп., яка складається з суми основної заборгованості в розмірі 192960грн.00коп. та 3% річних в розмірі 317грн.19коп. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (за адресою: вул.Лепорського, 1, м.Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Приватного підприємства „Маркетинг-Сервіс Україна” (за адресою: пр.Московський, 94, 3 підїзд, оф.309, м.Харків, 61005, код ЄДРПОУ 32763148) суму основної заборгованості в розмірі 192960грн.00коп., 3% річних в розмірі 301грн.33коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1932грн.61коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.98коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 05.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя

Повне рішення складено 11.10.2010р.