Постанова № 11803582, 27.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2010 року 17:13 № 2а-12741/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря ХижнякІ.В. та представників:

позивача: не зявились;

відповідача: Кириленка М.Є.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства “Енеїда”

доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити дії

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15 жовтня 2009 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Дочірнє підприємство “Енеїда” (далі по тексту позивач, ДП “Енеїда”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва), в якому просить: 1) скасувати податкове повідомлення-рішення №0007951503/0/37083 від 20 серпня 2009 року на суму 10 807,40 гривень у повному обсязі; 2) визнати акт №3917/1503/32348578 від 07 серпня 2009 року ДПІ у Дарницькому районі м.Києва недійсним; 3) зобовязати ДПІ у Дарницькому районі м. Києва зарахувати в рахунок майбутніх платежів суму зайвої переплати орендної плати в розмірі 4 037,75 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2009року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-12741/09/2670 та призначено підготовче засідання на 04 грудня 2009 року.

В судовому засіданні 04 грудня 2009 року оголошено ухвалу про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду на 25 грудня 2009року. В судовому засіданні 05 лютого 2010 року оголошувалась перерва до 23 березня 2010року. Розгляд справи, призначений на 25 грудня 2009 року, відкладено на 10 лютого 2010року за клопотанням представника відповідача. 10 лютого 2009 року, враховуючи першу неявку представника позивача, розгляд справи відкладено на 13 квітня 2010 року. Всудовому засіданні 13 квітня 2010 року розгляд справи відкладено, в звязку неявкою представника відповідача на 28 травня 2010 року. 28 травня 2010 року судом оголошено перерву до 25 червня 2010 року.

21 червня 2010 року позивач подав клопотання про відмову від позовної вимоги щодо визнання недійсним акта камеральної перевірки №3917/1503/32348578 від 07 серпня 2009року.

В судовому засіданні 25 червня 2010 року судом оголошено перерву до 03 серпня 2010 року. 03 серпня 2010 року судом оголошено перерву до 12 серпня 2010 року. Всудовому засіданні 12 серпня 2010 року оголошено перерву до 27 вересня 2010року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 20серпня 2009 року №0007951503/0/37083 згідно з підпунктом “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та за порушення статті 14 Закону України “Про плату за землю” ДП “Енеїда” визначено суму податкового зобовязання за платежем орендна плата за землю у розмірі 11 347,81 гривень, в тому числі за основним платежем 10807,44 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями 540,37 гривень.

За результатами адміністративного оскарження на вказане рішення відповідач залишив без розгляду первинну скаргу позивача внаслідок порушення строку для подання скарги.

Податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2009 року №0007951503/0/37083 прийнято на підставі Акта від 07 серпня 2009 року №3917/1503/32348578 “Про результати камеральної перевірки податкових декларацій по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності Дочірнього підприємства “Енеїда” (код за ЄДРПОУ 32348578) за період з 01.01.2008р. по 31.07.2009р.” (далі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлено, що розмір податкового зобовязання по орендній платі за земельну ділянку, зазначений у податковій декларації за 2008 та 2009 роки, є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки підприємством при складанні податкової уточнюючої декларації за 2008 рік не враховано Рішення Київської міської ради від 26 липня 2007 року №43/1877 “Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення”, згідно якого встановлена нова базова вартість землі у місті Києві, при складанні податкової декларації за 2009 рік не враховано коефіцієнт індексації 1,152 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року №873 “Про проведення індексації грошової оцінки земель” та листа Держкомзему від 09 січня 2009 року №14-22-6/87.

В Акті перевірки при визначенні податкового зобовязання відповідач враховував розмір орендної плати за договором оренди земельної ділянки, нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а за 2009 рік також враховував коефіцієнт індексації 1,152.

Враховуючи викладене, відповідачем в Акті перевірки визначено податкове зобовязання ДП “Енеїда” за 2008 рік у розмірі 16 323,52 гривні, за січень-червень 2009 року у розмірі 11 320,71 гривень, та зроблено висновок про заниження орендної плати за землю на 10 807,44 гривень.

На думку позивача, при розрахунку розміру орендної плати відповідачем не враховувалися коефіцієнти на функціональне використання землі, що призвело до невірного визначення податкового зобовязання.

Окружний адміністративний суд міста Києва частково погоджується з висновками Акту перевірки, що стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступних мотивів.

Як встановлено судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів, 12 квітня 2006року між позивачем та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач приймає в оренду земельну ділянку по проспекту М. Бажана в Дарницькому районі міста Києва розміром 0,1393 га для будівництва та обслуговування закладу громадського харчування. Договір укладено на один рік. Орендна плата за земельну ділянку становить 2,5% від її нормативної грошової оцінки. Договір зареєстровано 13 квітня 2006 року.

Згідно з пунктом 4.6 цього договору зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору та у випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до договору про поновлення договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього від 26 грудня 2008 року, укладеного між позивачем та Київською міською радою, поновлено на 2 роки з 14 квітня 2007 року вище вказаний договір оренди земельної ділянки; площа земельної ділянки змінена на 0,1400 га.

За пунктом 4 цього договору відповідно до витягу з технічної документації №Ю-23766/2008 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради від 04грудня 2008 року №810 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 655133,63гривні.

Річна орендна плата за земельну ділянку, за умовами договору про поновлення договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього від 26 грудня 2008 року, встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з врахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

За умовами договору підпункт 4.9 договору оренди викладено в редакції: “Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік”.

Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації, яку здійснено 29 грудня 2008 року.

Згідно зі статтею 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до статті 5 цього Закону обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

За умовами статті 13 Закону України “Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

З аналізу наведених норм випливає, що позивач є платником плати за землю у вигляді орендної плати за землю, підставою для нарахування якої за перевірений період є договір оренди земельної ділянки від 12 квітня 2006 року та договір про поновлення договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього від 26 грудня 2008 року.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про плату за землю”, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обовязку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обовязку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяцянаступного за звітним.

ДП “Енеїда” подало до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2008 рік, згідно якої річний розмір орендної плати визначений у розмірі 7 009,75 гривень; та податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009рік, згідно якої річний розмір орендної плати визначений у розмірі 19 654,08 гривні, за період січень-червень 2009 року (що входить до перевіреного періоду) орендна плата становить 9 827,04 гривень.

При цьому, визначаючи розмір орендної плати за 2008 та 2009 роки, позивач враховував нормативну грошову оцінку землі та коефіцієнт на функціональне використання землі та не брав до уваги розмір орендної плати, визначений в договорі оренди земельної ділянки від 12 квітня 2006 року та договорі про поновлення договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього від 26 грудня 2008 року.

На думку суду, такий розрахунок орендної плати, здійснений позивачем, є помилковим.

Так, відповідно до статті 19 Закону України “Про плату за землю” розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Як встановлено вище, за умовами договору оренди земельної ділянки від 12 квітня 2006 року річна орендна плата за земельну ділянку встановлена на рівні 2,5% від її нормативної грошової оцінки, за договором про поновлення договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього від 26 грудня 2008 року річна орендна плата за земельну ділянку визначена на рівні 3% від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з частиною другою статті 20 Закону України “Про оцінку земель” дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

В матеріалах справи знаходяться витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №Ю-23766/2008 від 04 грудня 2008 року №810, згідно якого нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки становить 655133,63 гривні, при цьому така нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена з врахуванням, зокрема, коефіцієнту на функціональне використання землі та коефіцієнту індексації грошової оцінки.

Суд звертає увагу, що нормативна грошова оцінка землі відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №Ю-23766/2008 від 04 грудня 2008 року №810 визначена на площу 1400 кв.м., разом з цим, до 28 грудня 2008року включно позивач мав у користуванні 1393 кв.м., отже, до 28 грудня 2008 року включно застосовується нормативна грошова оцінка землі у розмірі 651 857,96 гривень (655133,63/1400х1393).

Враховуючи, що розмір орендної плати визначається залежно від грошової оцінки земельної ділянки та те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається з врахуванням, коефіцієнту на функціональне використання землі та коефіцієнту індексації грошової оцінки, то орендна плата за використання земельної ділянки ДП “Енеїда” розраховується наступним чином:

за 2008 рік:

1)за січень-листопад: 651 857,96 х 2,5% / 12 х11 = 14 938,41 гривень;

2)за 28 днів грудня: 651 857,96 х 2,5% / 12 / 31 х 28 = 1 226, 61 гривень;

3)за 29, 30 та 31 грудня: 655 133,63 х 3% /12 / 31 х 3 = 158,50 гривень;

Всього: 16 323, 52 гривні.

Орендна плата за 2009 рік розраховується наступним чином:

за січень-червень: 655 133, 63 х 3% / 12 х 6 = 9 827 гривень.

Враховуючи дані податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності позивача за 2008 та 2009 роки та розмір орендної плати, визначений судом, встановлено заниження позивачем орендної плати за землю за 2008 рік у розмірі 9 313,77 гривень, та завищення за 2009 рік - у розмірі 0,04 гривні, всього занижено на суму 9 313,73 гривень.

Таким чином, сума податкового зобовязання з орендної плати за основним платежем у розмірі 9 313,73 гривні визначена позивачу правомірно.

Відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, визначеними у підпункті “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі пяти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином правомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 456,59 грн. (9 313,73 грн. х 5%).

Суд також враховує, що застосування відповідачем при визначенні орендної плати коефіцієнта індексації 1,152 є помилковим, однак дана обставина не є підставою для скасування спірного рішення, оскільки суд самостійно встановив факт заниження позивачем розміру орендної плати.

Враховуючи викладене, не підлягають також задоволенню позовні вимоги про зобовязання ДПІ у Дарницькому районі м. Києва зарахувати в рахунок майбутніх платежів суму зайвої переплати орендної плати в розмірі 4 037,75 гривень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що ДПІ у Дарницькому районі міста Києва доведена правомірність прийняття податкового повідомлення рішення від 20 серпня 2009 року №0007951503/0/37083 в частині визначення податкового зобовязання у розмірі 9 770,32 гривень, тому адміністративний позов ДП “Енеїда” підлягає задоволенню частково, а податкове повідомлення рішення від 20 серпня 2009 року №0007951503/0/37083 має бути скасоване в частині визначення податкового зобовязання у розмірі 1 577,49 гривень, в тому числі за основним платежем 1493,71гривні, штрафними (фінансовими) санкціями 83,78 гривні.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Дочірнього підприємства “Енеїда” задовольнити частково.

2.Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 20 серпня 2009 року №0007951503/0/37083 в частині визначення податкового зобовязання у розмірі 1 577,49 гривень, в тому числі за основним платежем 1 493,71 гривні, штрафними (фінансовими) санкціями 83,78 гривні.

3.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4.Присудити з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства “Енеїда” судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одну гривню сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко