Постанова № 11802980, 04.10.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 р. Справа № 2а-6258/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколов В.М.

за участю секретаря судового засідання-Шаповал Є.А.,

представник позивача - Гордієнко Л.В.,

предстаника позивача - Тиравський В.В.,

представник позивача - Василега Т.І.,

представник позивача - Братушко Н.А.,

предатсаника відповідача - Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо»до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфо»звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми) та Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.06.2010р. № 0001072306/0/45895 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо»(далі - ТОВ «Інфо») суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 351200,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

31.01.2008р. ТОВ «Інфо»уклало договір №97/08-ГДР з державним підприємством «ЗМКБ «Прогрес»ім. академіка О.Г. Івченка»(далі ДП «ЗМКБ «Прогрес») на виготовлення та поставку газотурбінних приводів та проведення випробування із деталей та складальних одиниць турбомашин замовника ТОВ «Інфо». Фактичне отримання послуг повністю підтверджено перевіркою. Попередню оплату за договором у безготівковій формі було здійснено в 2008р. Остаточний розрахунок в повному обсязі відбувся у 2010 році шляхом перерахування безготівкових коштів. За першою подією - попередньою оплатою ТОВ «Інфо»було отримано податкову накладну № 83 від 11.02.2008р. на суму 2107200,00 грн., в тому числі ПДВ 351200,00 грн. Зазначена податкова накладна засобами поштового звязку була отримана в 2008 році, і в цьому ж році її було внесено до реєстру отриманих податкових накладних. Але, помилково суми ПДВ за цією податковою накладною не було віднесено до складу податкового кредиту у 2008 році. Зазначену помилку було виправлено у 2010 році, шляхом зазначення уточнених показників у складі податкової декларації за лютий 2010 року. Проте, ДПІ в м. Суми у результаті проведеної перевірки не погодилася із сумою податкового кредиту та зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Позивач вважає, що ним виконано всі умови, передбачені чинним законодавством України для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 351200,00 грн., оскільки податок на додану вартість по вищезазначеним господарським операціям фактично був сплачений позивачем постачальником товарів (робіт, послуг) і підтверджений належним чином оформленими податковими накладними. Крім цього, позивач просить суд врахувати, що за наслідками перевірки відповідачем не було встановлено будь-яких порушень з боку позивача, які б могли бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування чи позбавлення позивача права на таке бюджетне відшкодування.

Крім цього, позивач заперечував проти доводів відповідача про безтоварність операцій, заснованих на договорі №97/08-ГДР, укладеному між ТОВ «Інфо»та державним підприємством «ЗМКБ «Прогрес», оскільки зобовязання за цим договором сторонами були виконані належним чином, що підтверджується первинними документами. Також позивач зазначив, що в подальшому газотурбінний привід був реалізований компанії «Классик-2»м. Баку. Подальша реалізація підтверджується вантажно-митною декларацією, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документи.

Представник відповідача, ДПІ в м. Суми, в судовому засіданні зазначив що повністю підтримує свою позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги не визнає в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідач наполягає, що отримання послуг ТОВ «Інфо»від ДП «ЗМКБ Прогрес»підтверджується актом виконаних робіт та актом здачі-прийняття продукції, але транспортування комплектуючих деталей силової турбіни не відбувалося, оскільки фактично дані ТМЦ знаходились на території ДП «ЗМКБ «Прогрес». В ході перевірки ДПІ в м. Суми встановлено, що платником включено до складу податкового кредиту в лютому 2010 року податкову накладну №83 від 11.02.2008р. на загальну суму 2107200,00 грн., в тому числі ПДВ 351200,00 грн., отриману від ДП «ЗМКБ «Прогрес».

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97р., датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 даного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань продавця.

У разі відмови з боку постачальника товарів (робіт, послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, одержувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Згідно вхідної кореспонденції ДПІ в м. Суми відповідної скарги від ТОВ «Інфо» не було. Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

На підставі викладеного ДПІ в м. Суми просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Другий відповідач, Головне управління Державного казначейства України в Сумській області, подав до суду відзив в якому зазначає, що для органів Державного казначейства законними підставами проведення відшкодування податку на додану вартість з бюджету на користь платників податку є висновки податкових органів, підтверджені реєстрами субєктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, або рішення суду. Протягом вказаного у позовній заяві звітного періоду висновки податкових органів або рішення суду для відшкодування податку на додану вартість, до Головного управління Державного казначейства в Сумській області не надходили, тому на даний час законні підстави для його відшкодування позивачу у Головного управління відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

31.01.2008р. між ТОВ «Інфо»та ДП «ЗМКБ «Пргрес»було укладено договір №97/08-ГДР на виготовлення та поставку газотурбінних приводів та проведення випробування із деталей та складальних одиниць турбомашин замовника ТОВ «Інфо».

Попередню оплату за наведеним вище договором було здійснено у безготівковій формі платіжним дорученням №35 від 10.02.2008р. на суму 2107200,00 грн., в тому числі ПДВ 351200,00 грн.

За датою зарахування коштів, ДП «ЗМКБ «Прогрес»було видано ТОВ «Інфо»податкову накладну №83 від 11.02.2008р. на суму 2107200,00 грн., в тому числі ПДВ 351200,00 грн. Зазначена податкова накладна рекомендованим листом № 6906800861420 від 06.03.2008р. була надіслана на адресу ТОВ «Інфо», що додатково підтверджується листом ДП «ЗМКБ «Прогрес»№312/35-ГДР від 16.07.2010р. (а.с. 79). Крім того, ДП «ЗМКБ «Прогрес»повідомляє, що суми податку на додану вартість за податковою накладною №83 від 11.02.2008р. в повному обсязі включені ним до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість за лютий 2008 року, декларація №1969 від 20.03.2008р.

В лютому 2008 року зазначена вище податкова накладна ТОВ «Інфо» була внесена до реєстру отриманих податкових накладних (а.с. 36). Але помилково суми ПДВ за цією податковою накладною не було враховано у складі податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань зі сплати податків.

Згідно п.п 7.2.6. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено право платника податків на самостійне виявлення помилок у показниках раніше поданої податкової декларації, шляхом надання уточнюючого розрахунку або зазначення таких уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період.

П.п. 4.4. Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»передбачено, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобовязаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону №2181, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок). Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених строків давності та положень пункту 17.2 Закону №2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Керуючись положеннями наведених нормативних актів, ТОВ «Інфо»в податковій декларації за лютий 2010 року було самостійно виправлено помилку, що містилася в декларації за лютий 2008 року шляхом заповнення рядку 16.1 «Самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації», а саме збільшено податковий кредит на суму 351200,00 грн. Крім того, в додатку №1 до такої податкової декларації було зазначено, що уточнюється податковий кредит на суму 351200,00 грн. за податковою накладною №83 від 11.02.2008р.

По декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року різниця між сумою податкового зобовязання та сумою кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду становила відємне значення 1103999,00 грн., яке було зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду березня 2010р. За результатами податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010р. №19128 від 20.04.2010р. підприємством було заявлено суму податку, що підлягала відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок суми 1102344,00 грн. (а.с. 49-55). Зазначені суми бюджетного відшкодування сформовано, в тому числі, за рахунок податку на додану вартість, що сплачені на розрахунковий рахунок ДП «ЗМКБ «Прогрес»на виконання договору №97/08-ГДР від 31.012008р. згідно платіжних доручень №35 від 11.02.08р., №38 від 09.02.10р.

Копія декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року з додатками супроводжувальним листом №25 від 23.04.10р. ТОВ «Інфо»було надано до Головного управління Державного казначейства України в м. Суми.

За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інфо»з питань достовірності нарахування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період лютий 2010 року, ДПІ в м. Суми було винесено податкове повідомлення-рішення №0001072306/0/45895 від 18.06.10р., яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 351200,00 грн. .

В результаті перевірки, ДПІ в м. Суми було зроблено висновок про те, що всупереч вимог п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, ТОВ «Інфо»не скористалось своїм правом на формування податкового кредиту з використанням зазначених сум податку, та не подало заяви зі скаргою на постачальника, який не надав своєчасно податкову накладну за вищевказаний період, тому право на податковий кредит у сумі 351200,00 грн. за лютий 2010 року перевіркою не підтверджено.

Перевіркою встановлено порушення вимог, передбачених пунктом 7.7 ст.7 Закону України N 168/97-ВР, яким встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та проведенню розрахунків.

З такими висновками посадових осіб ДПІ в м. Суми не можна погодитись з огляду на викладені вище обставини, а також з урахуванням наступного.

Згідно з пп.7.7.1 п. 7.7 Ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В розумінні п.1.5 ст.1 Закону №168/97ВР, звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97ВР, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, позивачем виконано всі умови, передбачені чинним законодавством України для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 351200,00 грн.

Таким чином, податок на додану вартість по вищевказаним господарським операціям фактично був сплачений позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) і підтверджений належним чином оформленими податковими накладними. Позивачем виконано вимоги п.7.7 ст.7 Закону №168/97ВР щодо подання, в установленому порядку, відповідачу податкових декларацій з податку на додану вартість разом з розрахунками сум бюджетного відшкодування та заявами про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ.

Згідно пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168/97ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97ВР).

За наслідками перевірки відповідачем не було встановлено будь-яких порушень з боку позивача, які могли б бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування чи позбавлення позивача права на таке бюджетне відшкодування, у зв'язку з чим відповідачем було підтверджено заявлену позивачем до відшкодування суму податку на додану вартість.

Але, незважаючи на вищевказані обставини (відсутність зі сторони позивача та контрагентів позивача порушень порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, фактичне підтвердження, за наслідками проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, включення сум ПДВ до податкових зобов'язань, які заявляються позивачем до бюджетного відшкодування), відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення -рішення.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача про те, що угоди які були укладені між ТОВ «Інфо»та ДП «ЗМКБ «Прогрес», укладені поза межами господарської діяльності та без мети настання правових наслідків. Такі твердження відповідача наведені без надання будь-яких доказів.

Стверджуючи те, що товар від продавця до покупця в обов'язковому порядку повинен фізично переміщуватися, відповідач не приймає до уваги те, що відповідно до вимог ст.67 Господарського кодексу України підприємства вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Під час перевірки ДПІ в м. Суми в повному обсязі було досліджено документи, що підтверджують реальність проведених операцій. Результати такого дослідження відображено в акті перевірки №4689/23-6/14013992 від 11.06.2010р. (а.с.7-19). Предметом договору про надання послуг № 97/08-ГДР від 31.01.2008р. є виготовлення та поставка газотурбінних приводів. Отже, враховуючи те, що ДП «ЗМКБ «Прогрес»є виробником газотурбінного приводу, то сплата податку на додану вартість для підтвердження права на бюджетне відшкодування ДПІ в м. Суми перевірено в ланцюгу до виробника і підтверджено у повному обсязі. При цьому, транспортування готового газотурбінного приводу здійснюється перевізником за рахунок замовника. В подальшому зазначений газотурбінний привод, ТОВ «Інфо»було експортовано в м. Баку, Азербайджан, компанії «Классик-2»згідно договору поставки №27/01.10 від 27.01.2010р. (а.с. 118-120).

Фактичне отримання послуг з виготовлення газотурбінного приводу підтверджується актом виконаних робіт від 12.02.2010 року по договору про надання послуг №97/08-ГДР від 31.01.2008 року (а.с. 115). Отримання від ДП «ЗМКБ «Прогрес»та подальше перевезення газотурбінного приводу організовувалось приватним підприємством «Кремавтотранс»згідно договору доручення на транспортно-експедиційне обслуговування з перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні та по Україні від 09.02.2010 року. Як зазначалося у договорі, ПП «Кремавтотранс»організовує на замовлення ТОВ «Інфо»перевезення вантажу шляхом укладання відповідних договорів з автотранспортними підприємствами. Відповідно до п. 3.2 договору, ПП «Кремавтотранс»для виконання цього договору надано право залучати на договірних засадах будь-яку третю сторону, що не тягне за собою зміни умов зазначеного договору. Отже, ПП «Кремавтотрнас»на виконання даного договору було організовано перевезення вантажу перевізником ТОВ «Інтранс» м. Дніпропетровськ, з яким було укладено відповідні договори. Так, ТОВ «Інфо»на імя водія транспортного засобу Дончу Івана Семеновича було видано довіреність № 18-10 від 09.02.2010р. на отримання газотурбінного приводу від ДП «ЗМКБ «Прогрес». Завантаження газотурбінного приводу на автомобільний транспорт відбулось 15.02.2010р., що підтверджується відповідною відміткою в полі 4 Міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) серія А№021599.

За межі митної території України газотурбінний привод було вивезено 19.02.2010р., про що свідчить відповідна відмітка в Митній декларації ЕК 10 №112000011/2010/000269 від 15.02.2010р.

ДПІ в м. Суми одним із доказів безтоварності вказаної операції вважає ту обставину, що придбана продукція від ДП «ЗМКБ «Прогрес»без фактичного надходження на адресу ТОВ «Інфо»була відправлена перевізником на Запорізьку митницю. З вантажно-митної декларації №112000011/2010/000269, наданої на перевірку, вбачається, на думку відповідача, що відправником/експортером газотурбінного приводу ГТП Д-336-1Т 1 шт. було ДП «ЗМКБ «Прогрес». При цьому ДПІ в м. Суми посилається на норми Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби від 07.11.2007р. № 933, згідно якої у графі 2 «Відправник/Експортер»зазначаються відомості про відправника відповідно до товаросупровідних документів. При декларуванні товарів за зовнішньоекономічними договорами, укладеними на підставі посередницьких договорів між резидентами, у графі зазначаються відомості про власника товарів. Якщо при цьому власник товарів не є відправником, то в графі зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про відправника товарів відповідно до товаросупровідних документів.

ТОВ «Інфо»заперечує ці доводи, посилаючись на Наказ Державної митної служби України від 16.12.2008р. №1414, яким було внесено зміни до вищезазначеної Інструкції,і які набули чинності з 01.03.2009р. Зокрема, Наказом №1414 було змінено порядок заповнення графи 2 «Відправник/Експортер»та графи 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання»вантажної митної декларації. Відповідно до змін, що відбулися, при декларуванні товарів за зовнішньоекономічними договорами, укладеними на підставі посередницьких договорів між резидентами:

- в графі 2 вантажної митної декларації з 01.03.2009 р. зазначаються відомості про відправника, якщо описом цієї графи не передбачено інше незалежно від того, чи є відправник власником товару чи ні.

Згідно з пунктом 4 даної Інструкції термін відправник означає особу, яка передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу.

Таким чином, графа 2 «Відправник/Експортер»заповнена у повній відповідності до змін внесених в Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації, так як саме ДП «ЗМКБ «Прогрес», як виконавець за договором №97/08-ГДР від 31.01.2008р., не являючись власником товару, здійснив його передачу перевізнику ТОВ «Інтранс»м. Дніпропетровськ. ТОВ «Інфо» листом від 12.02.2010 р. узгодило з контрагентом - ДП «ЗМКБ «Прогрес»можливість відвантаження виготовленого товару вказаному перевізнику. Крім того, вказану операцію взагалі не можна розглядати як безтоварну, оскільки право власності на товар, що експортувався, належним чином підтверджується договором №97/08-ГДР від 31.01.2008р. та актом виконаних робіт від 12.02.2010р.

Варто зазначити, що відповідно до порядку заповнення вантажно-митних декларацій визначеного Наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповненнявантажної митної декларації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. N 443/2247 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що в графі 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання», зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). Як вбачається з ВМД ЕК 10 №112000011/2010/000269 від 15.02.2010р. (а.с. 99-100), в графі № 9 зазначено саме ТОВ «Інфо», тобто резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) з компанією «Классик-2»м. Баку, Азербайджан (а.с. 118-120).

Дана обставина на переконання суду, спростовує твердження позивача, що право власності на газотурбінний привід не переходило позивачеві і він не мав жодного відношення до подальшої реалізації його на експорт. Дане твердження сформовано виключно внаслідок невірного трактування Інструкції про порядок заповненнявантажної митної декларації.

Крім того, факт продажу наведеного газотурбінного приводу підтверджується актом перевірки № 4689/23-6/14013992 від 11.06.2010р. ДПІ в м. Суми, в якому зазначається, що у лютому 2010 року було здійснено експортну операцію по відвантаженню газотурбінного приводу по Митній декларації ЕК 10 №112000011/2010/000269 від 15.02.2010р. одержувачу компанії «Классик2»м. Баку, Азербайджан, перевізник ТОВ «Інтранс»м. Дніпропетровськ.

Перевіркою не встановлено фактів заниження або завищення задекларованих ТОВ «Інфо»податкових зобовязань з податку на додану вартість. Отже, на думку позивача, в ході проведеної перевірки, ДПІ в м. Суми було повністю досліджено та встановлено реальність як операцій з виготовлення газотурбінного приводу, так і його подальшого використання в господарській діяльності ТОВ «Інфо», тому дійсність даних операцій не може ставитися під сумнів при визначенні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у звітному періоді.

Згідно з п.1.3 ст.1 Закону №168/97ВР, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п.10.1 ст.10,3акону №168/97ВР відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 ст.10 Закону).

У відповідності з пп. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168/97ВР, джерелом сплати бюджетного відшкодування (в т.ч. бюджетного боргу) є загальні доходи державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Головне управління Державного казначейства України в Сумській області зазначає, що відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, відшкодування податку на додану вартість за рішенням суду здійснюється Державним казначейством України.

Згідно п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005 року «Питання державного казначейства України», Наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 №332 було затверджено Типове положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до зазначеного положення, для виконання покладених на Головне управління завдань у районах, містах та районах у містах головою Державного казначейства України за погодженням з Міністерством фінансів можуть утворюватися управління (відділення), що є відокремленими структурними підрозділами Головного управління і не мають статусу юридичної особи.

Отже, управління Державного казначейства в м. Суми є відокремленим підрозділом Головного управління Державного казначейства України в Сумській області і входить до структури органів державного казначейства України. Таким чином, управління Державного казначейства України в м. Суми в межах покладених на нього Головним управлінням Державного казначейства України в Сумській області обовязків здійснює, зокрема, приймання копій декларацій з податку на додану вартість з заявами на бюджетне відшкодування, приймання на свій розрахунковий рахунок сум податку на додану вартість до бюджету та безспірне списання зі свого розрахункового рахунку коштів державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість»взагалі не ставить в залежність відшкодування податку на додану вартість від подання чи неподання податкових декларацій до органу державного казначейства України. Підставою для відшкодування, відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 даного закону, є висновок відповідного податкового органу.

Отже, посилання Головного управління Державного казначейства України в Сумській області на неможливість здійснення бюджетного відшкодування ПДВ у звязку з поданням копії декларації з ПДВ до управління Державного казначейства України в м. Суми, а не до іншого органу державного казначейства, є безпідставним та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідач правомірність винесеного ним Податкового повідомлення-рішення за №0001072306/0/45895 від 18 червня 2010 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 351200,00 грн., належним чином не довів, висновки, викладені в Акті перевірки не підтверджуються відповідними доказами, а тому мають характер субєктивних припущень. З огляду на вищевикладене, суд відхиляє заперечення відповідача як безпідставні і такі, що суперечать вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 18.06.2010р. №0001072306/0/45895 та стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 351200,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо»до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 0001072306/0/45895 Державної податкової інспекції в м. Суми щодо зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Інфо»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 351200,00 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інфо»(вул. Набережна р. Стрілки, 54, код 14013992, р/р 26000180000062 в ПАТ «ВіЕйБібанк»)суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 351200,00 грн.

За рахунок Державного бюджету відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю «Інфо»судові витрати, понесені у звязку із поданням позову до суду у розмірі 1700,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 08.10.2010 року.