Рішення № 11795503, 12.10.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" жовтня 2010 р.Справа № 14/1186

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача Мойсієнко С.Ю. - дов. №387 від 27.09.2010р.

від відповідача Лип'янець Г.М. - виконуюча обов'язки директора (розпорядження №44 від 21.06.2010р.)

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Підприємства облспоживспілки "Коростенське виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство" (м.Коростень Житомирська область)

до Володарсько-Волинського комбінату громадського харчування Володарсько-Волинського райспоживтовариства (смт. Володарськ-Волинський Житомирська область)

про стягнення 8773,12 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 8773,12 грн. заборгованості за поставлену продукцію.

В засіданні суду представник позивача надав заяву (а.с.32), в якій повідомив про часткову сплату відповідачем боргу в розмірі 3880,00 грн., в підтвердження чого надав банківські виписки (а.с.34-35) та підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 4893,12 грн.

Представник відповідача в засіданні суду підтвердила факт часткової сплати заборгованості у сумі 3880,00 грн., в підтвердження чого надала платіжне доручення №581 від 11.10.2010р. (а.с.33), крім того, надала заяву (а.с.37) про визнання суми боргу у розмірі 4893,12 грн. в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, між Підприємством облспоживспілки "Коростенське виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство" (позивач у справі) та Володарсько-Волинським комбінатом громадського харчування Володарсько-Волинського райспоживтовариства (відповідач у справі) було укладено договір поставки товару за №13 від 04.01.2010р. з додатком №1 до нього (а.с.9-10).

Згідно з п. 1.1. вищезазначеного договору, позивач зобов'язався виготовляти та систематично постачати і передавати у власність відповідача певний товар, а відповідач зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Асортимент товару зазначався у специфікації, яка додається до договору (додаток №1) (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 6.1 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався проводити розрахунки за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку протягом 30 днів з моменту передачі товару від позивача відповідачу.

На виконання умов договору поставки №13 від 04.01.2010р. та додатку №1 до нього, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8859,49 грн., що підтверджується товарними накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей: №57 від 15.03.2010р., №105 від 15.03.2010р., №107 від 15.03.2010р., №156 від 15.03.2010р., №456 від 15.03.2010р., №457 від 15.03.2010р., №458 від 15.03.2010р., №526 від 15.03.2010р. та довіреністю серія ААА №860807 від 05.03.2010р. (а.с.8, 14-21).

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 8773,12 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи 17.09.2010р., 11.10.2010р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позовна заява була зареєстрована в суді 10.09.2010р.), відповідач згідно платіжного доручення №581 від 11.10.2010р. та банківської виписки (а.с.32,34) сплатив позивачу 3180,00 грн. боргу.

Крім того, 09.09.2010р. відповідач згідно банківської виписки (а.с.35) сплатив позивачу 700,00 грн. боргу. Суд розцінює даний платіж, як такий, що був здійснений після пред'явлення позову до суду, з врахуванням періоду зарахування коштів на рахунок позивача згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976. Судом також береться до уваги той факт, що позовна заява та додані до неї матеріали були направлені позивачем на адресу відповідача саме 09.09.2010р. (а.с. 6,7).

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 4893,12 грн. (з урахуванням заяви позивача (а.с.32)).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач позов визнав (заява від 12.10.2010р., а.с.37).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4893,12 грн.

В частині стягнення 3880,00 грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору.

Судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки часткове погашення відповідачем суми заборгованості відбулося після пред'явлення позову до суду.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Володарсько-Волинського комбінату громадського харчування Володарсько-Волинського райспоживтовариства, 12101, Житомирська область, смт.Володарськ-Волинський, вул. Карла Маркса, 13а, ідентифікаційний код 01748864 на користь Підприємства облспоживспілки "Коростенське виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство", 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Жовтнева,10, ідентифікаційний код 01783263 - 4893,12 грн. основного боргу, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3880,00 грн. заборгованості за відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяКостриця О.О. Дата підписання: 13.10.2010р.