Рішення № 11795456, 05.10.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" жовтня 2010 р. Справа № 3/955

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Машевської О.П.

судді

судді

за участю представників сторін

від позивача Блюменталь Б.Р. - предст. за дор. від 09.09.10р. за №19

від відповідача не з'явився

В засіданні суду 01.10.10р. оголошувалась перерва до 12:45 год. 05.10.10р. згідно ст. 77 ГПК України.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою вдповідальністю "Інтеграл" (м.Коростень Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" (м.Олевськ)

про стягнення 33656,00 грн.

Позивач ТОВ "Інтеграл" звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ "Промбудспортіндустрія" (смт. Олевськ) про стягнення на його користь 33656, 00 грн. боргу за проданий товар ( технічні масла) з врахуванням пені за прострочку в його оплаті.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, свого представника в засідання суду не направив, про причини неявки господарський суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, зокрема, ухвалу про порушення провадження у справі від 20.07.10р. було надіслано на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (а.с. 1 зв.), поштову повідомлення було отримано відповідачем 27.07.10р. через уповноваженого представника Вербельчук ( а с. 19).

На запит господарського суду Головне управління статистики у Житомирській області витягом за №14/10/740 від 17.09.10р. підтвердило статус відповідача як юридичної особи та його юридичну адресу: м. Олевськ, пров. 3-й Московський, буд. 3., за якою було надіслано кореспонденцію суду.

У відповідності до ч.3 статті 69 ГПК України строк вирішення спору за клопотанням позивача продовжено до 05.10.10р.

В засіданні суду 14.09.10р. та 01.10.10р. представник позивача вимоги позову підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити. Враховуючи той факт, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, господарський суд прийшов до висновку розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Після оголошення перерви в судовому засіданні 01.10.10р. господарський суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

На початок 2008 року між позивачем та відповідачем рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 7927,40 грн., яку підтверджено сторонами актом звірки взаємних розрахунків ( а с. 13).

Впродовж 2008 року позивачем згідно усної домовленості з відповідачем відпущено останньому технічні масла на загальну суму 174790,03 грн.

Факт передачі позивачем та отримання відповідачем технічних масел підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та наступними видатковими накладними, виданими ТОВ "Інтеграл":

- №4 від 10.01.08р. на загальну суму 8328, 00 грн.;

- №50 від 25.02.08р. на суму 7308, 00 грн.;

- №100 від 08.04.08р. на суму 9734, 40 грн.;

- №131 від 05.05.08р. на суму 1776, 00 грн.;

- №140 від 12.05.08р. на суму 10164, 00 грн.;

- №147 від 20.05.08р. на суму 9630, 00 грн.;

- №182 від 17.06.08р. на суму 10593, 60 грн.;

- №206 від 02.07.08р. на суму 19701, 84 грн.;

- №253 від 11.08.08р. на суму 15012, 00 грн.;

- №254 від 11.08.08р. на суму 20853, 00 грн.;

- №284 від 03.09.08р. на суму 18252, 19 грн.;

- №310 від 23.09.08р. на суму 10512, 00 грн.;

- №339 від 20.10.08р. на суму 18165, 00 грн.;

- №352 від 30.10.08р. на суму 1488, 00 грн.;

- №358 від 03.11.08р. на суму 13272, 00 грн.

Одночасно з оформленням видаткових накладних, позивачем оформлялись рахунки - фактури для їх оплати.

Як встановлено в процесі вирішення спору, відповідач за отриманий товар провів розрахунки з позивачем частково на загальну суму 150717,43 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача (а. с. 49-60).

Згідно розрахунку позивача, платежі, що надійшли від відповідача було зараховано в погашення дебіторської заборгованості на суму 7927,40 грн. та боргу за отриманий товар за видатковими накладними №4 від 10.01.08р. на суму 8328, 00 грн.; №50 від 25.02.08р. на суму 7308, 00 грн.; №100 від 08.04.08р. на суму 9734, 40 грн.; №131 від 05.05.08р. на суму 1776, 00 грн.; №140 від 12.05.08р. на суму 10164, 00 грн.; №147 від 20.05.08р. на суму 9630, 00 грн.; №182 від 17.06.08р. на суму 10593, 60 грн.; №206 від 02.07.08р. на суму 19701, 84 грн.; №253 від 11.08.08р. на суму 15012, 00 грн.; №254 від 11.08.08р. на суму 20853, 00 грн.; №284 від 03.09.08р. на суму 18252, 19 грн.; №310 від 23.09.08р. на суму 10512, 00 грн., а також частково за видатковою накладною №339 від 20.10.08р. на суму 925, 00 грн.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду неоплаченою залишилась частково видаткова накладна №339 від 20.10.08р. на залишок боргу в сумі 17240,00 грн. та у повному обсязі видаткові накладні №352 від 30.10.08р. на суму 1488, 00 грн. та №358 від 03.11.08р. на суму 13272, 00 грн., а загалом основний борг відповідача перед позивачем склав 32000,00 грн.

Окрім матеріально - правової вимоги про стягнення основного боргу в сумі 32000,00 грн., позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 1656,00 грн., що розрахована за період з 12.04.2010 року по 16.07.2010 року з посиланням на статтю 230 ГК України ( а с. 3).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем двічі надсилалась претензія відповідачу з вимогою сплатити борг за отриманий товар, однак які залишено останнім без виконання, оскільки докази на підтвердження погашення боргу в добровільному порядку в матеріалах справи відсутні.

На підставі встановлених обставин справи, керуючись ст.ст. 4-7, ст. 33, 43 ГПК України, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ст.ст. 202, 205-209, 638, 639 ЦК України цивільний договір як правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (зміст договору зафіксовано в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, тощо) та, у випадках, передбачених законом, письмовій формі з нотаріальним посвідченням.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Усно можуть вчинятися тільки ті правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення. При цьому, юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів (ч. 2 ст. 206 ЦК України).

Таким чином, за своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є відносинами купівлі-продажу, що виникли на підставі усного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач ТОВ "Інтеграл" свої зобов'язання з передачі товару (технічних масел) виконав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки між сторонами письмовий договір не укладався, діє правило, встановлене ч.1 ст. 692 ЦК України щодо строку оплати товару.

Натомість відповідач, отримавши товар у власність свого обов'язку по оплаті отриманого товар у визначений законом строк не виконав як до звернення позивача з позовом, так і після такого звернення, чим не вжив заходів для відновлення порушеного права сторони усного правочину.

Господарський суд погоджується з черговістю погашення позивачем вимог за грошовим зобов'язанням, оскільки за правилами ч.1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у встановленій цією нормою черговості, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки між сторонами письмовий договір не укладався, в тому числі, щодо права позивача нараховувати проценти та неустойку, позивач правомірно зарахував отримані від відповідача кошти для погашення дебіторської заборгованості та боргу за попередньо отриманий товар.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, позовна вимога про стягнення основного боргу у сумі 32 000, 00 грн. за отримані технічні масла господарським судом визнається обгрунтованою, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас господарський суд вважає позовну вимогу про стягнення пені в сумі 1656, 00 грн. безпідставною, виходячи з наступного.

Статтею 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язання до числа яких належить неустойка ( штраф, пеня) ( ст. 549 ЦК України).

Виходячи із змісту статті 547 ЦК України спільною для всіх забезпечувальних зобов'язань ознакою є форма правочину щодо забезпечення.

Відповідно до вказаної статті правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи вище викладене, позивачем не доведено обставин укладення письмового правочину щодо застосування неустойки у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 32 000, 00 грн., а частині стягнення пені в сумі 1656, 00 грн. - відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову суми державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 15, 16, 206-208, 525, 526, 534, 546, 547, 549, 655, 692 ЦК України, керуючись ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудспортіндустрія" (м. Олевськ, 3-й провулок Московський, буд. 3, ідентифікаційний код 13580039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл" (м. Коростень, Житомирської області, вул. Річна, 21, ідентифікаційний код 31372369)

- 32 000, 00 грн. основного боргу,

- 320, 00 грн. витрат по сплаті державного мита,

- 224, 38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Відмовити в частині стягнення пені 1656, 00 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Дата підписання повного тексту рішення "11" жовтня 2010 року

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу