Рішення № 11795440, 07.10.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "07" жовтня 2010 р. Справа № 18/1066

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Сивко О.Ю., довіреність від 02.09.2010р.;

від відповідача: Сліпчук С.С., довіреність від 18.08.2010р.;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-март" (м.Андрушівка Житомирська область)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське" (с.Слобідка Житомирська область)

про стягнення боргу в сумі 377752,45грн.,

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське" 377752,45грн., з яких: 376719,36грн. - основного боргу, 818,94грн. - пені, 123,16грн. - 30% річних, 90,99грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнає частково та зазначає, що позивачем не прийнято до уваги накладну №20/2 від 06.07.2010р., за якою позивачу було повернуто товару на підставі договору №АГ 09-Б/10 від 05.05.2010р. на суму 49907,52грн. Таким чином, загальна вартість повернутого товару складає 63547,66грн., а не 13640,14грн., як зазначає позивач у позовній заяві. В зв'язку з цим, сума заборгованості за договором №АГ 09-Б/10 становить 128832,34грн. Вказує, що у зв'язку з невірним розрахунком суми основної заборгованості по договору поставки №АГ 09-Б/10, невірними та такими, що потребують перерахунку є сума пені та загальна сума позову. Крім того, представник відповідача надав в засідання суду клопотання, в якому просить суд врахувати скрутне фінансове становище відповідача, оскільки СТОВ "Андріївське" є сільськогосподарським виробником, виробництво та робота якого носить сезонний характер, та на підставі п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України відстрочити виконання рішення до 31.12.2010р.

Представник позивача заперечив щодо надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05 травня 2010р. року між ТОВ "Агро-Март" (продавець, позивач) та СТОВ "Андріївське" (покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів №АГ 5-05/10 (а.с.10-13), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю дизельне паливо, а покупець зобов'язався своєчасно прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п.4.3 договору, покупець здійснює 100% попередню оплату товару, якщо інше не передбачено Додатковою угодою.

Додатковими угодами №1, №2, №3, №4 (а.с.14-17) до договору №АГ 5-05/10 сторони передбачили, що кінцевий термін оплати 30.07.2010р.

На виконання умов даного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 74927,00грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000044 від 19.05.2010р., №РН-0000060 від 26.05.2010р., №РН-0000073 від 28.05.2010р., №РН-0000084 від 04.06.2010р. (а.с.18-21).

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару в передбачений додатковими угодами строк не виконав.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отримані нафтопродукти по договору №АГ 5-05/10 в сумі 74927,00грн., яка на час розгляду справи не змінилась.

05 травня 2010р. року між ТОВ "Агро-Март" (постачальник, позивач) та СТОВ "Андріївське" (покупець, відповідач) укладено Договір поставки №АГ 09-Б/10 (а.с.22-24), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин на умовах, викладених в цьому договорі (п.1.1).

Відповідно до п.4.1 договору отриманий від постачальника товар оплачується покупцем в національній валюті України - гривні у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника.

Слід зазначити, що в угоді №АГ 09-Б/10 на поставку засобів захисту рослин сторони не передбачили строків оплати товару.

На виконання умов договору №АГ 09-Б/10 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 192380,00грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000049 від 14.05.2010р., №РН-0000088 від 08.06.2010р., №РН-0000098 від 14.06.2010р., №РН-0000100 від 16.06.2010р., №РН-0000108 від 17.06.2010р. (а.с.18-21).

В подальшому відповідачем було частково повернуто поставлений на підставі договору поставки №АГ 09-Б/10 від 05.05.2010р. товар на суму 13640,14грн., що підтверджується накладними №20/1 та №20/4 від 06.07.2010р. (а.с.30-31).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий на підставі договору №АГ 09-Б/10 від 05.05.2010р.товар, як зазначає позивач у позовній заяві, в сумі 178739,86грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не прийнято до уваги повернення товару, який було поставлено позивачем на виконання умов договору поставки №АГ 09-Б/10, але повернутий відповідачем позивачу згідно накладної №20/2 від 06.07.2010р. на суму 49907,52грн. (а.с.64).

З врахуванням викладеного, загальна вартість повернутого товару по договору поставки №АГ 09-Б/10 складає 63547,66грн., а не 13640,14грн., як зазначив позивач в позовній заяві.

В зв'язку з цим, сума заборгованості за договором поставки засобів захисту рослин №АГ 09-Б/10 становить 128832,34грн. (192380,00грн. (загальна сума поставленого товару) - 63547,66грн. (загальна сума повернутого товару)), таким чином суд відмовляє в позові в частині стягнення 49907,52грн. основного боргу за безпідставністю.

Крім того, на підставі усної домовленості ТОВ "Агро-Март" в період з 27.05.2010р. по 17.06.2010р. здійснив поставку СТОВ "Андріївське" посівної продукції (насіння) на суму 166252,50грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000070, №РН-0000071 від 27.05.2010р., №РН-0000090, №РН-0000112 від 31.05.2010р., №РН-0000150 від 03.06.2010р., №РН-0000089 від 09.06.2010р., №РН-0000102 від 17.06.2010р. (а.с.32-38).

Згідно накладної №20/3 від 06.07.2010р. відповідачем було повернуто позивачу насіння на суму 43200,00грн. (а.с.39).

Таким чином внаслідок неоплати відповідачем отриманого за усною домовленістю товару, за останнім утворилась заборгованість в сумі 123052,50грн. (166252,50грн. - 43200,00грн.).

Враховуючи, що сторони договором поставки АГ 09-Б/10 та видатковими накладними № РН-0000070, №РН-0000071 від 27.05.2010р., №РН-0000090, №РН-0000112 від 31.05.2010р., №РН-0000150 від 03.06.2010р., №РН-0000089 від 09.06.2010р., №РН-0000102 від 17.06.2010р не погодили строк виконання відповідачем зобов'язань по оплаті товару, позивач 16.07.2010р. направив СТОВ "Андріївське" вимогу про сплату коштів (а.с.42-43), яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий на підставі договору купівлі-продажу нафтопродуктів, договору поставки засобів захисту рослин та усної домовленості товар на загальну суму 326811,84грн. (74927,00грн.+128832,34грн.+123052,50грн.), яка на час розгляду справи не змінилась.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст.655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 326811,84грн.

Суд відмовляє позивачу в позові в частині стягнення 49907,52грн. основного боргу, оскільки на зазначену суму відповідач повернув позивачу отриманий товар 06.07.2010р., тобто до порушення провадження у справі.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі п.5.2 договору купівлі-продажу нафтопродуктів №АГ 5-05/10 просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 69,78грн. та на підставі п.6.2 договору поставки засобів захисту рослин №АГ 09-Б/10 пеню в сумі 749,16грн.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.2 договору купівлі-продажу №АГ 5-05/10 у разі прострочення покупцем строків розрахунків, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору поставки №АГ 09-Б/10 сторони погодили, що при порушенні строків оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.4), перевіреного господарським судом, пеня на підставі договору купівлі-продажу №АГ 5-05/10 у сумі 69,78грн. нарахована позивачем відповідно до приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України.

Проте, позивач під час нарахування пені по договору поставки засобів захисту рослин №АГ 09-Б/10 не врахував часткове повернення відповідачем товару, у зв'язку з чим, позивач помилково здійснив нарахування пені на суму 178739,86грн.

За таких обставин, суд самостійно нараховує пеню за несвоєчасну сплату у відповідності до вимог чинного законодавства згідно наступного розрахунку: 128832,34грн. (сума боргу) х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у 2010 році) х9(кількість прострочених днів) =540,04грн.

Отже, розмір пені, який є правомірним та підлягає задоволенню, складає 609,82грн. (540,04грн.+69,78грн.); вимоги в частині стягнення пені в розмірі 209,12грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Також позивач просить господарський суд на підставі п.5.2 договору купівлі-продажу нафтопродуктів №АГ 5-05/10 стягнути з відповідача 30% річних в сумі 123,16грн.

Крім того, позивач просить на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача 90,99грн. - 3% за прострочення грошового зобов’язання, яке виникло на підставі усної домовленості по видаткових накладних.

Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням 3% проценти річних.

Відповідно до п.5.2 договору купівлі-продажу нафтопродуктів №АГ 5-05/10 у разі прострочення покупцем строків розрахунків, покупець сплачує продавцю 30% річних.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 30% річних та 3 % річних, вважає, що річні нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 123,16грн. 30% річних (по договору купівлі-продажу) та 3% річних в сумі 90,99грн. (по усній домовленості).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач наявність заборгованості перед позивачем визнав, доказів сплати заборгованості не надав, нарахування пені та річних не спростував, позов не оспорив.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню частково на суму 327635,81грн., з яких: 326811,84грн. - основного боргу, 609,82грн. - пені, 123,16грн. - 30% річних та 90,99грн. - 3% річних.

В позові відмовити в частині стягнення 49907,52грн. основного боргу та 209,12грн. пені.

Крім того, керуючись ст.121 ГПК України, враховуючи фінансовий стан відповідача, суд задовольняє клопотання про відстрочку виконання рішення господарського суду Житомирської області до 07.11.2010р.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 549, 610-612, 629, 625, 655, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське" (12512, Житомирська область, с.Слобідка, код ЄДРПОУ 32694462 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-март" (13400, Житомирська область, м.Андрушівка, вул.Леніна, 17, код ЄДРПОУ 34747259)

- 326811,84грн. - основного боргу;

- 609,82грн. - пені;

- 123,16грн. - 30% річних;

- 90,99грн. - 3% річних;

- 3276,36грн. витрат по сплаті державного мита;

- 204,69грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові відмовити в частині стягнення 49907,52грн. основного боргу та 209,12грн. пені.

4. Відстрочити виконання рішення від 07.10.2010р. до 07.11.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2,3 - сторонам