Рішення № 11795438, 04.10.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" жовтня 2010 р. Справа № 3/796

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Машевської О.П.

судді

судді

за участю представників сторін

від позивача Плотніков А.О. - предст. за дов. від 20.09.10р. за №106, дійсна до 25.09.10р., Бондаренко М.М. - керівник ( паспорт НОМЕР_1, виданий Ірпінським Мв ГУМВС України в Київ. обл.)

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда і К" (м. Київ) до Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м.Коростень)

про стягнення 105286,48 грн.

Позивач ТОВ "Баракуда і К" (м. Київ) звернувся до відповідача ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (м. Коростень) з вимогами стягнути на його користь 105286, 86 грн. заборгованості, з яких: 97333, 33 грн. основного боргу за надані охоронні послуги, 5133, 87 грн. пені, 2070, 21 грн. суми інфляції, 749, 07 грн. 3% річних з простроченої суми.

В обгрунтування заявленого позову позивач посилався на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати наданих охоронних послуг відповідно до Договору № 07/09 від 20.11.2009 року. В якості правової підстави позову вказував ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 550-552,611, 625,712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193,216-217, 264-265 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні 21.09.2010 року позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені на суму 1081,29 грн. ( вх. № 9073/10 від 21.09.2010 року) проти первісно заявлених в розмірі 5133, 87 грн.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2010 року заяву позивача ( вх. № 9073/10 від 21.09.2010 року) про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду (а.с. 80).

Відповідач у справі відзиву на позов та витребуваних судом доказів не подав.

Присутній в засіданні суду 21.09.2010 року представник відповідача проти позову заперечив в усній формі, та, посилаючись на обставини проведеної податковою міліцією Коростенської ОДПІ виїмки усіх первинних документів товариства, в тому числі, і тих, що підтверджують взаємовідносини між сторонами, доводив неможливість надання відзиву на позов.

У судовому засіданні 04.10.10 року уповноважені представники позивача позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, витребуваних судом доказів не подав, у надісланій на адресу суду телеграмі просив розгляд справи відкласти з підстав у ній наведених.

Господарський суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на підставі ст.ст. 22 та 77 ГПК України, прийшов до висновку його відхилити, з огляду на наступне.

Положення ч. 1 ст. 77 ГПК України не зобов'язують, а дають право господарському суду в межах строку вирішення спору відкладати розгляд справи за наявності вказаних у даній статті обставин за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Оскільки про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання, у господарського суду не було підстав для її ухвалення з огляду на закінчення строку вирішення спору 06.10.10 року.

Окрім того, про зміст витребуваних судом доказів відповідачу було відомо з ухвал суду від 23.06.2010 року, 06.07.2010 року, 29.07.2010 року та 21.09.2010 року. Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження неможливості їх надання з об'єктивних причин в період провадження у справі.

В свою чергу, 21.09.2010 року представник відповідача ознайомився з матеріалами справи та отримав необхідні йому фотокопії ( а с. 77). Будь - яких зауважень щодо належності та допустимості поданих позивачем доказів в обгрунтування заявлених вимог, відповідачем не висловлено.

У зв'язку з вище викладеним, господарський суд вважає за можливе розглянути справу у присутності представників позивача, за відсутності представників відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір між сторонами вирішено у більш тривалий строк.

В засіданні суду 04.10.10р. господарський суд виніс вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, подані матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2009р. між сторонами ТОВ "Баракуда і К" (Охорона) та ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (Замовник) було укладено Договір №07/09 про надання охоронних послуг ( далі - Договір) (а.с. 12-18).

Згідно предмету Договору ( п. 1.1.) відповідач ( Замовник) передає, а позивач ( Охорона) приймає під охорону об'єкт, складові частини якого наведені в дислокації та зазначено в Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору.

Обставини прийняття позивачем об'єктів під охорону відповідно до укладеного Договору відповідачем не спростовано.

У розділі 7 Договору сторонами обумовлено порядок взаєморозрахунків за надані охоронні послуги ( а с. 15).

Так, обставини надання послуг позивачем мали підтверджуватись двосторонніми актами про надання охоронних послуг, підписаними в останній день місяця ( п. 7.3. Договору).

Згідно п. 7.1. Договору за надані послуги відповідач зобов'язався сплачувати позивачу щомісячну суму оплати, обумовлену сторонами у п.1.2 Договору, тобто у розмірі 22 000, 00 грн., включаючи 20% ПДВ до 5 числа місяця, що слідує за звітним, за безготівковим розрахунком ( п. 7.2).

На виконання договірних зобов'язань у період з листопада 2009 року по березень 2010 року включно сторонами підписано наступні акти здачі - прийняття робіт:

- Акт №БР-0000006 від 30.11.09р. на загальну вартість 7333, 33 грн.

- Акт №БР-0000011 від 31.12.09р. на загальну вартість 22000, 00 грн.

- Акт №БР-0000016 від 31.01.10р. на загальну вартість 22000, 00 грн.

- Акт №БР-0000044 від 26.02.10р. на загальну вартість 22000, 00 грн.

- Акт №БР-0000053 від 31.03.10р. на загальну вартість 22000, 00 грн. ( а с. 41-45).

В свою чергу, акт № БР-0000108 здачі - прийняття робіт за квітень 2010 року підписано лише зі сторони позивача ( а. с. 46).

Як встановлено господарським судом в ході вирішення спору, відповідач частково провів розрахунки з позивачем.

Так, згідно банківських виписок за період з січня по березень 2010 року, відповідачем частково сплачено за послуги охорони в листопаді-грудні 2009р. на загальну суму 20000,00 грн.(а.с.19- 21).

Згідно письмового пояснення позивача № 109 від 04.10.2010 року перераховані відповідачем кошти в сумі 20000,00 грн. також зараховано в якості виконання зобов'язань за листопад - грудень 2009 року.

Виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем у повному обсязі господарським судом не встановлено.

Таким чином, на дату винесення рішення у справі, позивач просив стягнути з відповідача 97333, 33 грн. основного боргу, 1081,29 грн. пені, 2070, 21 грн. інфляційних втрат та 749, 07 грн. 3% річних з простроченої суми.

Оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази за правилами статті 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення глави 63 ЦК України, як визначено у ч.2 ст. цієї статті, можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Так, відповідно до статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З врахуванням змісту ст.ст. 525, 526, 903 ЦК України та умов укладеного між сторонами Договору, господарський суд визнає вимоги позивача в частині стягнення основного боргу обгрунтованими на суму - 75333,33 грн., оскільки останні підтверджені двосторонніми актами про надання охоронних послуг за листопад 2009 року - березень 2010 року, що і зумовило виникнення у відповідача обов'язку з їх оплати у строки та в порядку, встановленому п.7.1 та 7.2 Договору.

Водночас господарський суд вважає недоведеними вимоги позивача в частині стягнення 22000,00 грн. основного боргу за квітень 2010 року відповідно до акту № БР-0000108, оскільки за умовами п. 7.3. Договору підставою для оплати наданих охоронних послуг мав стати акт про їх надання, підписаний сторонами в останній день звітного місяця, в даному випадку, 30.04.2010року. Оскільки акт № БР-0000108 здачі-прийняття робіт уповноваженим представником відповідача 30.04.2010 року підписаний не був, позивач повинен був довести в судовому порядку належними та допустимими доказами факт його отримання відповідачем в інший день, а отже довести виникнення в останнього обов'язку з оплати наданих послуг за квітень 2010 року до звернення із цим позовом до суду. В свою чергу, надані позивачем докази на підтвердження факту отримання відповідачем акту № БР-0000108 від 30.04.2010 року рекомендованою кореспонденцією 26.05.2010 року господарський суд оцінює критично, оскільки позивачем не доведено, що 21.05.2010 року засобами поштового зв'язку (рекомендованою з повідомленням кореспонденцією ) було надіслано відповідачу саме цей акт наданих послуг ( а с. 81-82). За наведених обставин, позивач, не довівши в ході вирішення спору факту порушення свого права на отримання оплати наданих охоронних послуг за квітень 2010року, передчасно звернувся до господарського суду за його захистом, оскільки за приписами ст. 15 ЦК України в судовому порядку захищається лише порушене право.

Окрім матеріально-правової вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню на суму 1081, 29 грн. за період з 01.04.10р. по 28.04.10р. (а.с. 80).

Право позивача на стягнення неустойки за прострочку у виконанні грошового зобов'язання передбачено у п. 8.5 Договору.

З врахуванням обставин припинення господарським судом Житомирської області провадження у справі № 7/100-Б про банкрутство відповідача 30.03.2010 року та порушення провадження у справі № 3/24-Б про банкрутство відповідача 29.04.2010 року, господарський суд вважає обгрунтованими вимоги позивача в частині стягнення пені за цей період, впродовж якого не діяв мораторій на нарахування неустойки ( штрафу, пені), інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Водночас, перевіривши поданий розрахунок, господарський суд встановив наступне.

Із загальної суми боргу 53333,33 грн. за період прострочення з 01.04.2010 року по 05.04.2010 року включно ( 5 днів) сума пені становитиме 149,77 грн.

Із загальної суми боргу 75333,33 грн. за період прострочення з 06.04.2010року по 28.04.2010 року включно ( 23 дні) сума пені становитиме 973,14грн. Однак господарський суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а відтак визнає обгрунтованою до стягнення суму пені визначену позивачем самостійно за цей період у заявленому розмірі 931,42 грн.

Відповідно, обгрунтованою до стягнення є пеня на суму 1081,19 грн. У стягненні пені на суму 0,10 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись цією нормою закону, позивач просить стягнути з відповідача 749,07 грн. 3% річних за період з 06.12.2009р. по 04.06.2010р. включно та 2070,21 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2009 року по травень 2010 року ( а. с. 4).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, господарський суд вважає, що розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань позивачем здійснено невірно, виходячи з наступного.

У ст. 253 ЦК України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

При розрахунку інфляційних за наростаючим підсумком суми боргу та окремою сумою за кожен місяць окремо виникають відхилення в сумах одного й того ж за змістом розрахунку, що свідчить про відхилення фактичної інфляції від розрахункової, що може призвести до порушень норми закону або на користь позивача (надлишкове нарахування інфляційних) або відповідача ( недонарахування інфляційних). Наведене пояснюється тим, що розрахунок інфляційних здійснюється за повний календарний місяць, без врахування того, що платежі є щомісячними, а прострочення в їх оплаті настає кожного шостого числа наступного місяця, що слідує за звітним. Відповідно у період до п'ятого числа кожного місяця, що слідує за звітним, відповідач не допускає прострочення платежу. А відтак, позивач не вправі індексувати суму простроченого платежу за кількість тих днів, у яких не мало місце прострочення платежу, інакше, такий розрахунок суперечитиме змісту ст. 625 ЦК України, у якій зазначено про те, що боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Такі ж вимоги законом встановлено і для розрахунку 3% річних.

Окрім того, відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягало виконанню у цей строк (термін).

У ст. 253 ЦК України зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У ч. 5 ст. 254 ЦК України зазначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Окрім того, згідно ч.1 статті 255 ЦК України у разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

За умовами п.7.2 Договору, відповідач зобов'язався оплачувати щомісячні суми за безготівковим розрахунком ( а с. 15).

Тому, господарський суд враховує, що при безготівкових розрахунках обов'язок перераховувати грошові кошти за боржника покладено на банк, що несе перед ним відповідне зобов'язання, тому місцем виконання грошового зобов'язання є банк боржника, а момент його виконання є дата списання відповідної суми з кореспондуючого рахунку банку, що обслуговує боржника (ст. 198, 341 ГК і ст. 528, 623, 1088 ЦК України, Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні").

Оскільки останній день оплати акту здачі - прийняття робіт за №0000006 від 30.11.09р. припадав на вихідний день суботу 05 грудня 2009р., а позивач не довів можливість виконання відповідачем обов'язку з виконання грошового зобовязання за через банківську установу в цей день, господарський суд прийшов до висновку про те, що строк оплати Акту №0000006 від 30.11.09р. закінчився 07.12.09р. ( понеділок).

З врахуванням вище викладеного, господарським судом здійснено власні розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, з врахуванням встановлених обставин щодо дати початку перебігу прострочки у виконанні грошового зобов'язання , якою є кожне шосте число наступного місяця, що слідує за звітним та обставин часткового розрахунку.

Розрахунок суми інфляційних втрат здійснено за наступною формулою:

за листопад 2009 року :

- 7333, 33 грн. х 0,009 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць грудень 2009р. 100,9% ) : 31 х 24 ( кількість днів прострочки з 08.12.2009 року по 31.12.2009 року.) = 51, 10 грн. (інфляційні);

- 7333, 33 грн. х 0,018 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць січень 2010р. 101,8% ) : 31 х 25 ( кількість днів прострочки з 01.01.2010 року по 25.01.2010 року.) = 106,46 грн. (інфляційні);

- 2333,33 грн. х 0,018 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць січень 2010р. 101,8% ) : 31 х 6 ( кількість днів прострочки з 26.01.2010 року по 31.01.2010 року.) = 8,13 грн. (інфляційні);

- 2333,33 грн. х 0,019 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць лютий 2010р. 101,9% ) : 28 х 19 ( кількість днів прострочки з 01.02.2010 року по 19.02.2010 року.) = 30,09 грн. (інфляційні);

за грудень 2009 року :

- 22000,00 грн. х 0,018 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць січень 2010р. 101,8% ) : 31 х 26 ( кількість днів прострочки з 06.01.2010 року по 31.01.2010 року.) = 332,13 грн. (інфляційні);

- 22000,00 грн. х 0,019 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць лютий 2010р. 101,9% ) : 28 х 19 ( кількість днів прострочки з 01.02.2010 року по 19.02.2010 року.) = 283,65 грн. (інфляційні);

- 19333,33 грн. х 0,019 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць лютий 2010р. 101,9% ) : 28 х 9 ( кількість днів прострочки з 20.02.2010 року по 28.02.2010 року.) = 118,08 грн. (інфляційні);

- 19333,33 грн. х 0,009 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць березень 2010р. 100,9% ) : 31х 16 ( кількість днів прострочки з 01.03.2010 року по 16.03.2010 року.) = 89,81 грн. (інфляційні);

- 9333,33 грн. х 0,009 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць березень 2010р. 100,9% ) : 31х 15 ( кількість днів прострочки з 17.03.2010 року по 31.03.2010 року.) = 40,65 грн. (інфляційні);

- у квітні 2010 року та травні 2010 року індекс інфляції складав 99,7 % та 99,4%, отже мала місце дефляція гривні; відповідно, зазначені місяці не приймають участі у розрахунку інфляційних втрат від знецінення гривні.

за січень 2010 року :

- 22000,00 грн. х 0,019 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць лютий 2010р. 101,9% ) : 28 х 23 ( кількість днів прострочки з 06.02.2010 року по 28. 02.2010 року.) = 343,36 грн. (інфляційні);

- 22000,00 грн. х 0,009 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць березень 2010р. 100,9% ) : 31х 31 ( кількість днів прострочки з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року.) = 198, 00 грн. (інфляційні);

- у квітні 2010 року та травні 2010 року індекс інфляції складав 99,7 % та 99,4%, отже мала місце дефляція гривні; відповідно, зазначені місяці не приймають участі у розрахунку інфляційних втрат від знецінення гривні.

за лютий 2010 року :

- 22000,00 грн. х 0,009 ( інфляційні за день при індексі інфляції за місяць березень 2010р. 100,9% ) : 31х26 ( кількість днів прострочки з 06.03.2010 року по 31.03.2010 року.) = 166,07 грн. (інфляційні);

- у квітні 2010 року та травні 2010 року індекс інфляції складав 99,7 % та 99,4%, отже мала місце дефляція гривні; відповідно, зазначені місяці не приймають участі у розрахунку інфляційних втрат від знецінення гривні;

за березень 2010 року :

- у квітні 2010 року та травні 2010 року індекс інфляції складав 99,7 % та 99,4%, отже мала місце дефляція гривні; відповідно, зазначені місяці не приймають участі у розрахунку інфляційних втрат від знецінення гривні;

Таким чином, загальна сума інфляційних нарахувань є такою 51,10 грн., 106,46 грн., 8,13 грн., 30,09 грн., 332,13 грн., 283,65 грн.,118,08 грн., 89,81 грн.,40,65 грн. , 343,36 грн.,198, 00 грн.,166,07 грн. = 1767, 53 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 2070,21грн. суми інфляційних, у стягненні 302,68 грн. інфляційних слід відмовити.

Розрахунок суми 3% річних здійснено за наступною формулою:

- 7333,33 грн. х3%:365х49 ( кількість днів прострочки за період з 08.12.2009року по 25.01.2010 року включно ) = 29, 54 грн. ;

- 2333,33 грн. х3% :365 х 25 ( кількість днів прострочки за період з 26.01.2010року по 19.02.2010 року включно)= 4,80 грн.

- за грудень 2009 року здійснюється із простроченої суми 22000,00 грн. за формулою:

- 22000,00 грн. х3%:365х45 ( кількість днів прострочки за період з 06.01.2010року по 19.02.2010 року включно ) = 81,37 грн. ;

- 19333,33 грн. х3%:365х25 ( кількість днів прострочки за період з 20.02.2010року по 16.03.2010 року включно ) = 39,73 грн. ;

- 9333,33грн.х3%:365х80 ( кількість днів прострочки за період з 17.03.2010року по 04.06.2010 року включно ) = 61,37грн. ;

- за січень 2010 року здійснюється із простроченої суми 22000,00 грн. за формулою:

- 22000,00 грн. х3%:365х119 ( кількість днів прострочки за період з 06.02.2010року по 04.06.2010 року включно ) = 215,18 грн. ;

- за лютий 2010 року здійснюється із простроченої суми 22000,00 грн. за формулою:

- 22000,00 грн. х3%:365х 91( кількість днів прострочки за період з 06.03.2010року по 04.06.2010 року включно ) = 164,55 грн. ;

- за березень 2010 року здійснюється із простроченої суми 22000,00 грн. за формулою:

- 22000,00 грн. х3%:365х 60( кількість днів прострочки за період з 06.04.2010року по 04.06.2010 року включно ) = 108,50 грн. ;

Таким чином, загальна сума 3% річних є такою 29, 54 грн., 4,80 грн., 81,37 грн.; 39,73 грн., 61,37грн., 215,18 грн., 164,55 грн., 108,50 грн. = 705,04 грн.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 749,07 грн. 3%річних, у стягненні 44,03 грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму основного боргу 75333, 33 грн., 1767, 53 грн. інфляційних витрат, 705, 04 грн. 3% річних з простроченої суми, 1081, 19 грн. пені, 820, 55 грн. витрат по сплаті державного мита, 183, 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовити у стягненні 22000, 00 грн. основного боргу, 302,68 грн. суми інфляції, 44, 03 грн. 3% річних з простроченої суми та 0, 10 грн. пені.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 193, 216-217, ГК України, ст.ст. 15, 253 - 255, 525, 526, 611, 625, 901- 903 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 75 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Б. Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 00310350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баракуда і К" (04070, м. Київ, вул. Спаська, 11, ідентифікаційний код 36632174):

- 75333,33 грн. основного боргу,

- 1767,53 грн. інфляційних втрат,

- 705, 04 грн. 3% річних,

- 1081,19 грн. пені,

- 788, 98 грн. витрат по сплаті державного мита,

- 176,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. У стягненні 22000,00 грн. основного боргу, 302,68 грн. інфляційних втрат, 44,33 грн. 3% річних, 0,10 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Машевська О.П.

Дата підписання повного тексту рішення " 11 " жовтня 2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам