Рішення № 11795243, 20.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.10.10 р. Справа № 38/179

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, м.Київ в особі Донецької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування ” м.Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м.Київ в особі Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м.Донецьк

про стягнення майнової шкоди у розмірі 17942,81грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Грибенюк Ю.В.- за дов. №1389-09/7 від 02.09.2009р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Страхування”, м.Київ в особі Донецької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування ” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м.Київ в особі Донецької дирекції Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м.Донецьк про стягнення майнової шкоди у розмірі 17942,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування №0110-а/10 До (Мак) від 04.03.2010р., заяву про настання події №834/10 від 18.05.2010р., заяву про виплату страхового відшкодування від 05.07.2010р., копію довідки ДАІ №445 від 18.05.2010р., копію страхового акту №0110-а/10 До (Мак) -1 від 12.07.2010р., копію розрахунку страхового відшкодування, постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 22.06.2010р. по справі №3-1458/2010р., платіжне доручення №3002 від 15.07.2010р., висновок №814 про оцінку транспортного засобу від 09.06.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач 07.09.2010р. на адресу суду надіслав супровідний лист №07-01/636 від 07.09.2010р., у якому просить суд залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів.

Крім того, відповідач надіслав на адресу суду клопотання №07-01/634, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Супровідний лист та додані до нього документи, клопотання судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

16.09.2010р. відповідач надіслав на адресу суду клопотання №07-01/683, в якому просить суд відкласти розгляд справи, у звязку з знаходженням представника відповідача у відпустці. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

05.10.2010р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи виписку банку від 26.08.2010р., яка судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

05.10.2010р. відповідач надіслав на адресу суду клопотання №07-01/753, в якому просить суд відкласти розгляд справи з поважних причин. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

20.10.2010р. позивач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копію поліса №ВС/6281096 від 24.12.2009р. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

20.10.2010р. відповідач надіслав на адресу господарського суду відзив на позовну заяву №07-01/28/879 від 19.10.2010р., в якому повідомив суду, що позивачем не вірно вказано назву відповідача. Найменування відповідача Донецька обласна дирекція ВАТ НАСК “Оранта”. Крім того, відповідач зазначив, що позов визнає у повному обсязі.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у звязку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2010р. о 14год.45хвил. на перехресті проспекті 250 років Донбасу та вулиці Московської сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “Volkswagen LT35” (реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Daewoo Мatiz (реєстраційний номер - НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_2, який належить ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Daewoo Мatiz (реєстраційний номер - НОМЕР_2), який був застрахований у АТ „СК „АХА Страхування”. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 13.1 Правил дорожнього руху. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ №445 від 18.05.2010р.

Відповідно до договору страхування №0110-а/10 До (Мак) від 04.03.2010р. автомобіль Daewoo Мatiz (реєстраційний номер - НОМЕР_2) був застрахований у АТ „СК „АХА Страхування”.

Як вбачається з правовстановлюючих документів позивача, Закрите акціонерне товариство “Страхова Компанія „Вексель-Фінансово-Страховий альянс” змінило назву на Закрите акціонерне товариство “Страхова Компанія “ВЕСКО”, змінило назву на Закрите акціонерне товариство “Страхова Компанія “АХА Страхування”, яке в свою чергу було перейменоване на Приватне акціонерне товариство „Страхова Компанія „АХА Страхування”.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач по справі є правонаступником страховика.

Постановою Шахтарського міськрйонного суду Донецької області від 22 червня 2010 року відносно ОСОБА_1 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_1. вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

В результаті зіткнення, автомобілю Daewoo Мatiz (реєстраційний номер - НОМЕР_2), були нанесені механічні ушкодження, а власнику автомобілю, заподіяно матеріальну шкоду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частини 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України закріплюють, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пункт 1) частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлює, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Як вбачається з матеріалів справи, особою, винною в ДТП, визнаний ОСОБА_1

У звязку з настанням страхової події „збиток внаслідок ДТП”, на виконання умов договору страхування наземного транспорту №0110-а/10До (Мак) від 04.03.2010р., на підставі заяви страхувальника ОСОБА_3, страховиком (позивачем) був складений страховий акт №0110-а/10 До (Мак)-1 від 12.07.2010р, зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування та прийнято рішення про виплату.

Згідно розрахунку страхового відшкодування сума страхового відшкодування складає 17 942,81грн.

Страхове відшкодування сплачено в повному обсязі, про що свідчить копія платіжного доручення № 3002 від 15.07.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1. застрахована у ВАТ „НАСК „Оранта” (Поліс ВС/6281096 від 24.12.2009р.) Тобто, на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність особи винної в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України “Про страхування”. Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке ж положення містить ст. 1191 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1., який визнаний винним в скоєнні ДТП була застрахована відповідачем у ВАТ „НАСК “Оранта” (Поліс ВС/6281096 від 24.12.2009р.).

Згідно ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 вказаного Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, тощо.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено витирати, які відшкодовуються страховиком у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, а саме: витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України, Закону України „Про страхування” та Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення в порядку регресу суми страхового відшкодування, сплаченого страховиком за завдану матеріальну шкоду в результаті дорожньо-транспортної події у розмірі 17 942,81грн.

Відповідно до п. 2 Полісу №ВС/6281096 обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачем, безумовна франшиза складає 510,00грн.

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи, що відповідно до п. 2 Полісу №ВС/6281096 обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з відповідачем безумовна франшиза встановлена у розмірі 510,00грн. суд приходить до висновку, що франшиза у розмірі 510,00грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, в матеріалах справи наявна банківська виписка з якої вбачається, що 26.08.2010р. сума франшизи у розмірі 510,00грн. оплачена позивачу ОСОБА_1 особою визнаною винною в скоєнні ДТП.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 17 432,81грн.

Суд не приймає до уваги клопотання відповідача про визнання позову, оскільки згідно наявної в матеріалах справи довіреності особи, яка підписала зазначене клопотання, у вказаної особи відсутні повноваження визнавати позов, що перевищує 10000,00грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 25, 27 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, ст. 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 01.07.2004 № 1961-IV, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, м.Київ в особі Донецької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування ” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м.Київ в особі Донецької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м.Донецьк про стягнення майнової шкоди у розмірі 17942,81грн., задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”, м. Київ (01032, м.Київ, вул.Жилянська,75, ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, м. Київ (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912) в особі Донецької філії Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування” м. Донецьк (83050, м.Донецьк, вул.Університетська, 55, п/р 2650059 в “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, ЄДРПОУ 25773619) суму майнової шкоди 17 432,81грн., державне мито в сумі 174,33грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 229,29грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.10.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2010р.

Суддя