Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19.10.10 р. Справа № 41/194
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Маріупольської міської ради, м. Маріуполь
2. Державної екологічної інспекції Азовського моря, м. Маріуполь
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь
про стягнення 19909,05 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
При участі представників:
від позивача 1: Жоголева В.В. – довіреність від 02.06.2009 №031-225
від позивача 2: Шеленга В.В. – довіреність від 18.10.10 №04/02-2171/10
Костромітіна С.В. – довіреність від 03.09.10 №04/02-1881/10
від відповідача: не з’явились
в засіданні брали участь: прокурор Пономарьов А.О. – посвідчення № 2644
СУТЬ СПОРУ:
Маріупольська міжрайонна природоохоронна прокуратура звернулась до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та Державної екологічної інспекції Азовського моря до Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 19909,05 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зарахувавши кошти до бюджету Маріупольської міської ради.
До початку розгляду справи по суті прокурор та позивачі сумісною заявою від 19.10.2010 року змінили предмет позову та просять суд стягнути з відповідача на користь спеціального фонду Маріупольської міської ради 19909,05грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що в період з 11:20 годин 30.03.2010 року до 07:00 годин 31.03.2010 року, в порушення вимог ст. 51 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та ст.ст. 10, 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” відповідачем здійснювались наднормативні викиди забруднюючих речовин (оксиду вуглецю та діоксиду сірки) у атмосферне повітря від стаціонарного джерела забруднення атмосферного повітря № 826 вапняно-випалювального цеху.
Прокурором зазначено, що згідно з розрахунком, проведеним на підставі «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», державі заподіяні збитки на суму 19909,05 грн.
Відповідач, згідно з наданою суду письмовою заявою від 18.10.2010 року, позовні вимоги про стягнення суми шкоди в розмірі 19909,05 грн. визнав в повному обсязі, з розрахунком шкоди погодився.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
В період з 22.03.2010 року по 09.04.2010 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Азовського моря проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ„Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, правонаступником якого є відповідач, результати якої оформлено актом перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” від 22.03 – 09.04.2010 року.
Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що при здійсненні державного аналітичного контролю 30.03.2010 року виявлені наднормативні викиди оксиду вуглецю та діоксиду сірки від стаціонарного джерела забруднення атмосферного повітря № 826 „Вапняно-випалювального виробництва печей МЕРЦ № 1, 2”.
За результатами вимірювань інструментально зафіксовано, що масова витрата викиду оксиду вуглецю становить 45,86 г/с, потужність дозволеного обсягу викиду оксиду вуглецю по даному джерелу не встановлена дозволом; масова витрата діоксиду сірки становить 1,069г/с, потужність дозволеного обсягу викиду діоксиду сірки по даному джерелу не встановлена дозволом.
Факт наднормативного викиду відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря зафіксований також в протоколі вимірювань параметрів газопилового потоку від 30.03.2010 року, протоколі № 2 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 30.03.2010 року.
Так, відповідно до акту відбору проб викидів стаціонарних джерел від 30.03.2010 року № 2 відділом аналітичного екологічного контролю джерел забруднення та моніторінгу було проведено вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ВАТ „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, про що складені відповідні протоколи, а саме: протокол вимірювань параметрів газопилового потоку від 30.03.2010 року та протокол № 2 вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 30.03.2010 року.
Довідкою від 10.09.2009 року № 013-238 відповідачем повідомлено позивача про те, що в період з 16.09.2008 року по 09.09.2009 року експлуатується одне стаціонарне джерело викидів від тунельної печі № 2 – 4857 годин.
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064, було розраховано розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викидів № 826 «Труба, що відводить викиди після печей «Мерц 1,2» вапняно-випалювального цеху ПАТ „ММК ім Ілліча”, згідно якого загальна сума збитку склала 19909,05грн.
Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Статтею 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” обумовлено, що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Згідно статті 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлених Кабінетом Міністрів України.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я (ч. 5 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”).
Таким чином, відповідачем порушені вимоги ст.ст. 10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 22.03 – 09.04.2010 року.
У відповідності до вимог ст. 33 Закону України “Про атмосферне повітря” особи, винні у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом.
Згідно ст. 34 Закону України “Про атмосферне повітря”, шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов’язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.
Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.
Як зазначалось, у зв’язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064, було розраховано розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викидів № 826 «Труба, що відводить викиди після печей «Мерц 1,2» вапняно-випалювального цеху ПАТ „ММК ім Ілліча”, згідно якого загальна сума збитку склала 19909,05грн.
Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) (п. 1.2. Методики).
Сума збитків в розмірі 19909,05грн. не сплачена відповідачем на день подання позову і заявлена прокурором до стягнення.
Суму збитків позивач прокурор стягнути до спеціального фонду Маріупольської міської ради.
В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок зборів за забруднення, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Як зазначалось, відповідач позовні вимоги про стягнення суми шкоди в розмірі 19909,05 грн. визнав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Судом встановлено, що дії відповідача та визнання позову відповідачем у даній справі не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 20, 40, 51, 47, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 10, 33, 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та Державної екологічної інспекції Азовського моря до Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” про стягнення 19909,05 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря – задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вулю Шевченка, 1, ЄДРПОУ 00191129) до спеціального фонду місцевого бюджету Маріупольської міської ради 19909,05 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вулю Шевченка, 1, ЄДРПОУ 00191129) на користь Державного бюджету державне мито в сумі 199,09 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (87504, м. Маріуполь, вулю Шевченка, 1, ЄДРПОУ 00191129) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: код ЄДРПОУ 34686537, державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район; призначення платежу: код бюджетної класифікації 22050000) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.
Суддя
Судове рішення № 11795222, Господарський суд Донецької області було прийнято 19.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 41/194. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: