Рішення № 11793710, 12.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.10 р.                     Справа № 39/170пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33966871

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м. Донецьк, ідентифікаційний номер 31018243

про: розірвання договору та зобов’язання повернути майно

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Баришеві В.В. (за довіреністю №08/6-28 від 31.12.2009р.);

від Відповідача – не з’явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України справу було відкладено з 18.06.2009р. на 13.07.2009р. , з 13.07.2009р. на 10.08.2009р., з 10.08.2009р. на 31.08.2009р., проте 26.08.2009р. провадження у справі було зупинено згідно ст. 79 ГПК України і поновлено лише 06.04.2010р. з призначення до розгляду на 27.04.2010р. та подальшим відкладанням на 17.05.2010р., коли провадження у справі було зупинено і знову поновлено 29.06.2010р. з призначенням до розгляду на 12.07.2010р. і подальшим відкладанням на 02.08.2010р., а з 02.08.2010р. на 31.08.2010р., з 31.08.2010р. на 21.09.2010р., в судовому засіданні 21.09.2010р. була оголошена перерва до 05.10.2010р., а з 05.10.2010р. до 12.10.2010р.

У судовому засіданні 12.10.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005” м. Донецьк (далі – Позивач) звернулося із позовом до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк (далі – Відповідач) про розірвання договору оренди № 24 від 01.12.2006р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Восход” на нежитлове приміщення загальною площею 685,1 кв.м., розташованого за адресою 83117, м Донецьк, вул. Текстильників, 5а та зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005” майно територіальної громади м. Донецька нежитлове приміщення загальною площею 685,1 кв.м., розташоване за адресою 83117, м Донецьк, вул. Текстильників, 5а.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на виявлене в ході проведеної перевірки неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за спірним договором оренди, в якому Позивач набув прав Орендодавця.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає типовий договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м Донецька № 24 від 01.12.2006 р., додаток № 6 до договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м Донецька № 24 від 01.12.2006 р., угоду від 01.03.2007 р. про зміну та доповнення договору 24 від 01.12.2006 р., угоду № 1 від 01.12.2006 р. про зміну та доповнення договору № 24 від 01.12.2006 р., акт приймання-передачі від 01.12.2006 р., розпорядження Донецького міського голови № 22 від 16.01.2007 р., наказ управління житлового господарства Донецької міської ради № 25-ос від 02.02.2007 р., рішення Донецької міської ради № 18/17 від 28.03.2008 р., договір про передачу на управління, експлуатацію та обслуговування житлового фонду та прибудинкової території від 01.03.2007 р., акт приймання-передачі житлового фонду станом на 01.03.2007р., претензію № 08/2-1 від 12.03.2009 р, поштове повідомлення, лист № 76 від 14.04.2009р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 611, 782 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 26, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 53-71, 74-113 т.1; а.с.а.с.30-33, 46-49, 57-79, 89-100 т.2).

Заявою №08/4-14 від 06.05.2010р. (а.с.35 т.2) Позивач змінив свої вимоги, наполягаючи на зобов’язанні Відповідача повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005” майно територіальної громади м. Донецька нежитлове приміщення загальною площею 685,1 кв.м., розташоване на 8-м і 9-м поверхах будівлі за адресою 83117, м Донецьк, вул. Текстильників, 5а, заявою, наданою у судовому засіданні 05.10.2010р. (а.с.105 т.2) Позивач в порядку ст.ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору оренди.

В заяві від 11.10.2010р. (а.с.110 т.2) Позивач зазначив, що поточна вимога про повернення майна г8рнутується на приписах ст.ст. 400, 1212 Цивільного кодексу України з огляду на безпідставність отримання майна і його перебуванні у володінні неналежного володільця.

Відповідач надав відзиві №13/170 від 13.07.2009р. (а.с. 42 т.1), яким проти позову заперечив, посилаючись на укладанні спірного договору не з Позивачем, а з КП “ЖЕК № 5 Кіровського району м. Донецька”.

Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.43-46 т.1), а також пояснення №10/170 від 10.08.2010р. (а.с.114 т.1), в яких наголосив на відсутності документів про заміну сторони Орендодавця у спірному договорі і нових актів приймання-передачі спірного майна.

Ухвалою суду від 10.08.2009 р. судом в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України викликано в судове засідання посадову особу КП “Житлово-експлуатаційна контора № 5 Кіровського району м. Донецька”.

28.08.2009р. КП “Житлово-експлуатаційна контора № 5 Кіровського району м. Донецька” через канцелярію суду були надані додаткові документі (а.с.а.с.. 128-136 т. 1) та письмові пояснення № 14/5 від 27.08.2009р. (а.с. 127 т. 1), згідно яких останнє повідомило, що у відповідності з розпорядженням Донецького міського голови № 22 від 16.01.2007р., наказу управління житлового господарства Донецької міської ради № 25-ос від 02.02.2007р. з 01.03.2007р. житловий фонд Кіровського району м. Донецька, у тому числі, й орендований об’єкт перейшов на баланс та в управління ТОВ “Текстильник-2005”, що підтверджується актом приймання передачі та про що було сповіщено Відповідача.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, а у судовому засіданні 12.10.2010р. представник Позивача наполягав на прийнятті рішення за наявними матеріалами незалежно від відсутності належним чином повідомленого представника Відповідача.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого Відповідача не перешкоджає вирішенню справи у розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України з огляду на надання достатнього часу для представлення суду у разі наявності будь-яких додаткових документів на обґрунтування своєї позиції.

Більш того, подальше зволікання із встановленням правової визначеності по суті заявлених вимог у світлі тривалості розгляду цієї справи є несумісним із гарантією розгляду справи впродовж розумного строку, запровадженою ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

Вислухавши у судових засіданнях представника Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006р. між КП ЖЕК – 5 Кіровського району м. Донецька (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір №24 (а.с.а.с. 9-12 т.1), згідно п.п.1.1, 2.1, 9.1 якого Орендодавець на підставі розпорядження Донецького міського голови від 24.12.2004р. №1295 передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 685,1 кв.м., згідно викопіюванню поверхового плану (додаток №1 до договору), обладнання та інше індивідуально визначене майно, розташоване за адресою: 83117, м. Донецьк, вул. Текстильників, 5”а”, строком до 15.11.2007р.

Об’єкт оренди є комунальною власністю та належить територіальній громаді м. Донецька в особі Донецької міської ради (а.с.а.с.91-100 т.2) та перебував у повному господарському віданні Орендодавця згідно розпорядження Донецького міського голови №1298 від 05.11.2003р. (а.с.67 т.1)

Згідно умов п.п.2.4, 3.1, 3.2, 3.5, 3.7 зазначеного договору на Відповідача покладені наступні грошові зобов’язання:

- з оплати за користування земельною ділянкою на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька складає 54,60грн.;

- зі сплати орендної плати Орендодавцю з розрахунку 12803,98 гривень на місяць, з яких 12799,43 – орендна плата та 4,55грн. – плата за земельну ділянку, з урахуванням подальшого корегування на індекс інфляції), та вноситься щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним;

- плата за користування земельною ділянкою вноситься на розрахунковий рахунок міського бюджету не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, Орендодавцю, який самостійно розподіляє чергову суму вартості орендної плати заколисування майном на частини, передбачені Методикою, і контролює їх перерахування до місцевого бюджету не пізніше 20 числа наступного за звітним.

01.12.2006р. об’єкт оренди відповідно до умов договору був переданий Відповідачу, про що був складений та підписаний відповідний акт прийму-передачі (а.с. 17 т.1).

01.12.2006р. сторонами була укладена угода про внесення змін та доповнень до договору №24 від 01.12.2006р. (а.с.а.с.15, 16 т.1), згідно якої розмір орендної плати на місяць визначався у сумі 12799,43грн., на яку нараховується ПДВ, що Орендар має відшкодувати Орендодавцю, та внесені інші зміни, які не зачіпають орендних платежів і порядку їх сплати.

16.01.2007р. Донецьким міським головою на виконання рішення Донецької міської ради від 26.05.2006р. №2/21 „Про визначення виконавця послуг з управління житловим фондом в Кіровському районі м. Донецька” (а.с.20 т.1) було прийнято розпорядження №22 (а.с.10 т.1), згідно якого був визначений, у тому числі, перелік житлових будників у кількості 146шт. для передання в управління Товариству з обмеженою відповідальністю „Текстильник – 2005” (а.с.а.с.68-71 т.1).

На виконання вказаного розпорядження Управлінням житлового господарства було видано наказ №25-ос від 02.02.2006р. (а.с.19) про передання відповідного житлового фонду Позивачу з відповідних комунальних підприємств житлово-експлуатаційних контор.

01.03.2007р. між Управлінням житлового господарства Донецької міської ради (Замовник) та Позивачем (Виконавець) був укладений договір передачі в управління, експлуатацію і обслуговування житлового фонду і при будинкової території (а.с.а.с.28, 29 т.1), згідно умов якого строкова на 5 років з моменту підписання отримав всі функції управління, ведення балансового обліку, утриманню, експлуатації і ремонту житлового фонду і прибудинкової території у кількості 146 будинків, у тому числі – будинку за адресою: вул. Текстильників 5-а (а.с.а.с.30,31 т.1)

У зв’язку із передачею майна, в якому розташовано об’єкт оренди, на баланс Позивачу і визначення його виконавцем з надання відповідних послуг згідно вказаних розпорядчих актів, між Відповідачем та Позивачем 01.03.2007р. була укладена угода про внесення змін і доповнень до договору №24 від 01.12.2006р. (а.с.14). Згідно вказаної угоди з моменту її підписання Третя особа вважалася Орендодавцем майна за договором оренди, якому наданий номер 26, а Відповідач як Орендар зобов’язувався здійснювати всі розрахунки за договором за реквізитами Товариства з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005”.

В перебігу орендних взаємовідносин із Відповідачем за вказаним договором оренди Позивачем виписувалися відповідні рахунки (а.с.а.с.74-103 т.1).

У зв’язку із припиненням 01.11.2008р. виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди, Позивач звернувся (а.с.а.с.33, 34 т.1) до Відповідача з претензією №08/2-1 від 12.03.2009р. (а.с.35 т.1) про добровільне звільнення приміщення.

Відповідач листом №76 від 14.04.2009р. (а.с.36 т.1) просив зарахувати в рахунок орендних платежів вартість ремонтних робі на суму 138715,07грн.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, відмовившись у подальшому від вимог про розірвання договору (а.с. 105 т.2) та вимагаючи повернення майна через безпідставність його отримання і перебування у Відповідача (а.с.110 т.2)

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов №13/170 від 13.07.2009р. (а.с. 42 т.1) та в письмових поясненнях №10/170 від 10.08.2009р. (а.с. 114 т.1).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.04.2010р. у справі №24/27 (а.с.а.с.46,47 т.2), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2010р. (а.с.а.с.48,49 т.2) відмовлено у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Текстильник -2005” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” про стягнення 218280,47грн. заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат за спірним договором оренди, встановивши його неукладенність через нотаріальне не посвідчення, вказавши, що він не створює прав та обов’язків для сторін.

Суд розглядає справи виключно в контексті вимог про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005” майно територіальної громади м. Донецька нежитлове приміщення загальною площею 685,1 кв.м., розташоване за адресою 83117, м Донецьк, вул. Текстильників, 5а, приймаючи відмову від позовних вимог щодо розірвання спірного договору оренди, з огляду на таке:

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява від 05.10.2010р. про відмову від позовних вимог про розірвання спірного договору здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою – представником за довіреністю від 31.12.2009р. (а.с.111 т.2), та у встановленій діючим законодавством формі;

- до прийняття відмову від відповідної частини позовних вимог суд роз’яснив Позивачу процесуальні наслідки такого прийняття (а.с.а.с.107, 113 т.2);

- оскільки учасниками розглядуваних правовідносин є лише учасники справи, у суду відсутні підстави припускати порушення прав та інтересів інших осіб внаслідок відмови від визначеної частини позовних вимог.

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позовних вимог про розірвання договору оренди договору оренди № 24 від 01.12.2006р., що за змістом п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України є підставою для припинення провадження у справі в частині таких вимог.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та щодо можливості задоволення решти вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі – рішенні.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги розглядувані Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення майна у зв’язку із відсутністю правових підстав для його перебування у володіння.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб’єктивного права (інтересу) у Позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідача, а також – належності обраного способу судового захисту.

Враховуючи статус сторін та спірного майна, характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Наразі, як вбачається із встановлених судом обставин, Позивачеві спірне майно віддано в управління згідно укладеного договору на підставі низки розпорядчих актів, правомірність яких наразі не спростована, що зумовлює висновок суду про наявність суб’єктивного права Позивача відносно спірного майна з його утримання.

На виконання договору оренди спірне майно за актом було передано Відповідачеві, що зумовлює висновок суду про те, що саме такий договір і виступає єдиною (доказів іншого не надано) правової підставою для набуття у володіння та користування Товариством з обмеженою відповідальністю „Восход” спірного об’єкту нерухомості

Втім, чинним рішенням Господарського суду Донецької області від 06.04.2010р. у справі №24/27 означений договір визнано неукладеним, що унеможливлює його сприйняття як належної правової підстави для набуття і перебування у володінні Відповідача спірного майна, адже неукладений договір є таким, що ніколи не існував, а отже – не міг породжувати кореспондуючи права обов’язки його сторін.

При цьому судом наголошує, що вказаний факт неукладеності договору оренди (його відсутності як правового явища) у світлі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є преюдиціальним. Більш того, встановлений ст.ст. 124, 129 Конституції України загально обов’язковий статус чинного судового рішення унеможливлює піддання сумніву означеного факту інакше, ніж шляхом скасування цього рішення за результатами перегляду у встановленому процесуальному порядку. Цей висновок суду у повній мірі узгоджується позицією Європейського суду з прав людини, сформульованою у Рішенням від 25.07.2002р. зі справи „Совтрансавто-Холдинг” проти України”: „одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів” (згадується в п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про юрисдикцію Європейського суду з прав людини в Україні” від 18.11.2003р. № 01-8/1427). Принцип верховенства права закріплений ст. 8 Конституції України, а згідно із ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” рішення Європейського суду є джерелом права для національних судів.

За відсутністю у Відповідача правових підстав утримувати спірне майно, останній у світлі вимог ст. 400 Цивільного кодексу України не може вважатися його належним володільцем, а згідно ч. 1 ст.1213 цього кодексу України має повернути його Позивачеві.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов’язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку – повернути майно) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Отже, суд, задля забезпечення належних умов для звільнення Відповідачем майна від власних речей, дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій тривіальністю 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 33966871) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м. Донецьк (ідентифікаційний номер 31018243) про розірвання договору оренди № 24 від 01.12.2006р.

2. Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005” м. Донецьк (ідентифікаційний код 33966871) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк (ідентифікаційний номер 31018243) про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005” майно територіальної громади м. Донецька нежитлове приміщення загальною площею 685,1 кв.м., розташоване за адресою 83117, м Донецьк, вул. Текстильників, 5а.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Восход” м. Донецьк (ідентифікаційний номер 31018243) протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005” м. Донецьк (ідентифікаційний код 33966871) майно територіальної громади м. Донецька нежитлове приміщення загальною площею 685,1 кв.м., розташоване за адресою 83117, м Донецьк, вул. Текстильників, 5а.

видати наказ після набрання рішенням законної сили

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” м.Донецьк (ідентифікаційний номер 31018243) на користь вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Текстильник-2005” м. Донецьк (ідентифікаційний код 33966871) витрати по сплаті державного митом в сумі 42,5грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового-процесу в сумі 156,25грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.10.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2010р.

Суддя