Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.10.10 р. Справа № 15/192
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 33257089)
до відповідача Українсько-німецького спільного підприємства “WEBA” у формі товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк (код ЄДРПОУ 02016034)
про стягнення основної заборгованості в сумі 8141,02 грн., 3% річних у розмірі 382,41 грн., інфляції в сумі 1416,11 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Бурмістрова О.А. за довіреністю № 288 від 27.01.2010 р.
від відповідача: не з’явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” м. Донецьк до Українсько-німецького спільного підприємства “WEBA” у формі товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк про стягнення основної заборгованості в сумі 8141,02 грн., 3% річних у розмірі 382,41 грн., інфляції в сумі 1416,11 грн.
Ухвалою суду від 18.08.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/192, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.
У порушення вимог ухвал суду від 18.08.2010 р., 22.09.2010 р. відповідач в судові засідання 22.09.2010 р., 13.10.2010 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи та відзив на позов до суду не надіслав.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи міститься довідка Головного управління статистики у Донецькій області серії АБ № 210911, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 304726, з яких вбачається, що Українсько-німецьке спільне підприємство “WEBA” у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстровано за адресою: 83000, м. Донецьк, пл. Конституції, буд. 3. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання даних ухвал суду відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень представнику відповідача.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
01.09.2005 р. сторони уклали договір № 76533 на відпуск теплової енергії, згідно якого підприємство (позивач) зобов’язалося поставити споживачу теплову енергію до елеваторного вузла, вказаного володарем будівлі, а абонент (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити в повному об’ємі використану теплову енергію. Теплова енергія, що поставляється по даному договору, використовується абонентом виключно для теплопостачання приміщення, розташованого за адресою: м. Донецьк, пл. Конституції, буд. 3. Згідно п. 2.6 договору загальна площа об’єкту опалення складає 242,5 кв.м.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному управлінні або на умовах оренди.
Відповідно до п. 3.2 договору поставка теплової енергії здійснюється абоненту за умови 100% передоплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно встановлених тарифів.
Згідно п. 7.1 договору він вступив в силу з 01.09.2005 р. та діє в частині поставки теплової енергії до 31.09.2010 р., в частині здійснення розрахунків – до їх повного проведення.
Спірний договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 76533 від 01.09.2005 р. ним за період з жовтня 2008 р. по лютий 2009 р. відповідачу була поставлена теплова енергія на суму 10759,76 грн., що підтверджується рахунками за спожиту теплову енергію, які одночасно є актами здачі–приймання послуг: № 76533 від 27.10.2008 р. на суму 1618,74 грн., № 76533 від 27.11.2008 р. на суму 2904,18 грн., № 76533 від 17.12.2008 р. на суму 2904,18 грн., № 76533 від 21.01.2009 р. на суму 2904,18 грн., № 76533 від 16.02.2009 р. на суму 2904,18 грн.; рахунком на повернення оплати № 76533 від 20.03.2009 р. на суму 2475,70 грн.; актом від 27.10.2008 р. на включення опалення; актом прийому–передачі (повернення) орендованого майна від 31.01.2009 р., за яким відповідач 03.02.2009 р. повернув орендоване спірне приміщення орендодавцю, внаслідок чого відповідачем з 03.02.2009 р. було припинено споживання теплової енергії, отриманої від позивача; податковими накладними; реєстрами отриманих та виданих податкових накладних. Завірені копії вказаних документів додані до позову.
З 01.10.2008 р. рішенням Донецької міської ради № 23/19 від 19.09.2008 р. затверджений тариф на опалення для усіх споживачів (крім населення) у розмірі 9,98 грн. за 1 кв.м без ПДВ.
В позовній заяві позивач вказує, що відповідач отриману теплову енергію оплатив частково на суму 2618,74 грн., в результаті чого станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача на користь позивача склала 10759,76 грн. – 2618,74 грн. = 8141,02 грн. Факт здійснення відповідачем часткової оплати підтверджується завіреними копіями банківських виписок.
Крім того, в обґрунтування факту наявності заборгованості у відповідача позивач надав до суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2009 р., згідно якого станом на 01.04.2009 р. кінцеве сальдо складало 9141,02 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриману теплову енергію), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 76533 від 01.09.2005 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором на поставку теплової енергії.
Згідно ст. 3 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005 р. відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 19 цього ж Закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно ст. 20 ч. 3 п. 5 Закону України „Про житлово–комунальні послуги” споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони в договорі № 76533 від 01.09.2005 р. передбачили, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться споживачем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Виходячи з того, що останнім місяцем у спірному періоді є лютий 2009 р., строк оплати теплової енергії, отриманої в цьому місяці, для споживача наступив у період до 10.03.2009 р., а вже з 11.03.2009 р. почалося прострочення виконання грошового зобов’язання за лютий 2009 р. По іншим місяцям в спірному періоді строк оплати наступив раніше. Таким чином, строк оплати спожитої теплової енергії по всім місяцям в спірному періоді для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.
В матеріалах справи є лист № 822 від 15.07.2009 р., надісланий позивачем відповідачу з вимогою погасити заборгованість за отриману теплову енергію за період з жовтня 2008 р. по лютий 2009 р. в сумі 9141,02 грн. До листа додані рахунки на оплату за період з жовтня 2008 р. по квітень 2009 р. Факт направлення даного листа з рахунками позивачем відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 3797 від 15.07.2009 р. Завірені копії листа та чеку додані до позову.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити у встановлений договором строк вартість отриманої від позивача теплової енергії на суму 8141,02 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.
У зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних за період з 11.12.2008 р. по 02.08.2010 р. в сумі 382,41грн., інфляцію в період з грудня 2008 р. по червень 2010 р. в сумі 1416,11 грн. (розрахунок доданий до позову).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Перевіркою розрахунку суми 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 382,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Перевіркою розрахунку позивачем інфляції судом встановлено, що позивач в періодах за січень 2009 р., лютий 2009 р. та березень 2009 р. помилково нараховує інфляцію на інші суми заборгованості, що призвело до збільшення загальної суми інфляції в розрахунку позивача. Таким чином розрахунок позивача в цій частині судом не приймається до уваги. В іншій частині розрахунок позивача правильний та приймається судом до уваги. За власним розрахунком суду інфляція за січень 2009 р. складає 139,44 грн., за лютий 2009 р. – 115,69 грн., за березень 2009 р. – 148,63 грн. Загальна сума інфляції складає 1322,99 грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляції в розмірі 1416,11 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 1322,99 грн. В частині стягнення інфляції на суму 1416,11 грн. – 1322,99 грн. = 93,12 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Українсько-німецького спільного підприємства “WEBA” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (юридична адреса: 83000, м. Донецьк, пл. Конституції, буд. 3; адреса для листування: 83023, м. Донецьк, пр. Полеглих комунарів, 108; код ЄДРПОУ 02016034; рахунок 26003221271 у відділенні базовому ДОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 380805) на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради “Донецькміськтепломережа” (юридична адреса: 83000, м. Донецьк, вул. Постишева, б. 68; код ЄДРПОУ 33257089; рахунок 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011) суму 9846,42 грн. (а саме: основний борг на суму 8141,02 грн., інфляцію в розмірі 1322,99 грн., 3% річних у розмірі 382,41 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 101,04 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,79 грн.
Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляції на суму 93,12 грн.
У судовому засіданні 13.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 15.10.2010 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 11793621, Господарський суд Донецької області було прийнято 13.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/192. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: