Рішення № 11793420, 11.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.10 р.                     Справа № 43/213                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О.Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Механік”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю „Орендне підприємство „Шахта „Новодзержинська”, м. Дзержинськ Донецької області

про стягнення суми основного боргу за договором №99-1 від 09.12.2009р. у розмірі 24870грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Добригін І.П. за довіреністю №793 від 01.10.2010р.

від відповідача: Карагодін Є.Г. за довіреністю №01-21-644 від 08.10.2010р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 11.10.2010р. з 10:50 год. до 11:10 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Механік”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю „Орендне підприємство „Шахта „Новодзержинська”, м. Дзержинськ Донецької області про стягнення суми основного боргу за договором №99-1 від 09.12.2009р. у розмірі 24870грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №99-1 від 09.12.2009р., додатки до вищевказаного договору: №1 від 09.12.2009р., №2 від 01.02.2010р., №3 від 15.03.2010р.; акти здавання-прийняття виконаних робіт до договору №99-1 від 09.12.2009р.: №М-00000213 від 04.08.2010р., №М-00000590 від 22.03.2010р., №М-00002708 від 14.12.2009р.; рахунки-фактури №М-00000251 від 04.02.2010р., №М-00002756 від 14.12.2009р., №М-00000646 від 22.03.2010р.; акт звіряння розрахунків з відповідачем від 30.09.2010р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.10.2010р. підтвердив належне виконання позивачем зобов’язань за договором №99-1 від 09.12.2009р., визнав наявність перед ним заборгованості в сумі 24 870,00 грн., однак просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем відповідача.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності зі ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Механік” (далі – підрядник) та Державним підприємством “Шахта “Новодзержинська” (далі - замовник) був укладений договір №99-1 (далі - договір).

Разом з тим, наказом Міністерства вугільної промисловості України №123 від 29.04.2010р. припинено діяльність Державного підприємства “Шахта “Новодзержинська” шляхом його приєднання до Товариства з додаткової відповідальністю “Орендне підприємство “Шахта “Новодзержинська”. Відповідно до розподільчого балансу від 28.04.2010р., передавального акту активів, капіталу та зобов’язань ДП “Шахта “Новодзержинська” дебіторська та кредиторська заборгованість останнього перейшла до ТДВ “ОП “Шахта “Новодзержинська”.

У зв'язку з тим, що юридичну особу Державного підприємства “Шахта “Новодзержинська” припинено, відповідачем у справі є Товариства з додатковою відповідальністю „Орендне підприємство „Шахта „Новодзержинська”, м. Дзержинськ Донецької області

З матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено всі істотні умови договору №99-1 від 09.12.2009р. та на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах.

За своїм змістом та правовою природою вказана угода є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання з виконання робіт з поточного, середнього, капітального ремонту обладнання замовника, обсяг яких визначений в додатках до договору, які є його невід’ємною частиною. Номенклатура, кількість обладнання, що ремонтується, та строки виконання робіт визначаються додатками до договору, які є його невід’ємною частиною (п.1.2 договору).

Згідно з п.4.1 договору, здавання-прийняття виконаних робіт оформлюється актами здавання-прийняття виконаних робіт, підписаними повноважними представниками сторін. Підрядник одночасно з обладнанням надає замовнику наступні документи: рахунок-фактуру, акт прийняття-здавання виконаних робіт, видаткову накладну або акт прийняття-здавання обладнання, товарно-транспортну накладну (в разі доставки обладнання автотранспортом підрядника).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата виконаних робіт здійснюється замовником на підставі наданого підрядником рахунку протягом тридцяти календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, якщо інше не зазначено в додатках до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплати виконану роботу.

Згідно з ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до умов договору, позивачем було виконано наступні роботи: капітальний ремонт колісної пари електровозу АМ-8Д К-600, що підтверджується актом здавання-прийняття виконаних робіт №М-00002708 від 14.12.2009р.; капітальний ремонт якоря електродвигуна ДРТ-10, що підтверджується актом здавання-прийняття виконаних робіт №М-00000213 від 04.02.2010р.; капітальний ремонт якоря електродвигуна ДРТ-13, що підтверджується актом здавання-прийняття виконаних робіт №М-00000590 від 22.03.2010р.

Зазначені акти здавання-прийняття виконаних робіт підписані повноважними особами сторін з прикладанням їх печаток, тобто ці документи є доказом належного виконання позивачем умов договору та прийняття цих робіт відповідачем без зауважень щодо якості, об`ємів та вартості ремонту, а також відповідно до приписів ст.530, 854 ЦК України є підставою для сплати відповідачем вартості виконаних робіт у сумі 48870,00грн. в строки визначені пунктом 5.1 договору, а саме – протягом 30 днів з дати підписання цих актів.

На виконання п.4.1 договору позивачем на адресу відповдіача були виставлені рахунки №М-00002756 від 14.12.2009р. на суму 29 920,00 грн., №М-00000251 від 04.02.2010р. на суму 3 950,00 грн., №М-00000646 від 22.03.2010р. на суму 15 000,00 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату робіт, виконаних позивачем, в сумі 24 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2032 від 10.12.2009р. та листом відповідача від 10.12.2009р., наявними в матеріалах справи.

30.09.2010р. сторонами підписаний акт звіряння, відповідно до якого відповідач має кредиторську заборгованість перед позивачем в сумі 24 870,00 грн.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов’язання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, в повному обсязі не виконав, на день винесення рішення виконані роботи повністю не оплатив, внаслідок чого за ним перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 24 870,00 грн.

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати заборгованості у вказаній сумі відповідач до матеріалів справи не надав. Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 24 870,00 грн. є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.10.2010р. визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 24 870,00 грн., однак просить відмовити у її стягненні, посилаючись на своє скрутне фінансове становище та брак вільних грошових коштів.

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення або виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили. Разом з тим, відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від виконання господарського зобов’язання. З огляду на викладене, доводи відповідача про відмову в задоволенні позову судом до уваги не приймаються.

Отже, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 24 870,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Механік”, м. Донецьк до Товариства з додатковою відповідальністю „Орендне підприємство „Шахта „Новодзержинська”, м. Дзержинськ Донецької області про стягнення суми основного боргу за договором №99-1 від 09.12.2009р. у розмірі 24 870грн. – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Орендне підприємство „Шахта „Новодзержинська”, м. Дзержинськ Донецької області (85201, м. Дзержинськ Донецької області, вул. Фестивальна, 1, код ЄДРПОУ 36182252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Механік”, м. Донецьк (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 105, код ЄДРПОУ 25118889) суму основного боргу в розмірі 24 870,00 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 248,70 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя