Рішення № 11792652, 04.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

04.10.10 р. Справа № 20/313           

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” м. Слов’янськ Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача - дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Словважмаш” м. Слов’янськ Донецької області

про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання в сумі 144366грн.13коп.

за заявою відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” м. Слов’янськ Донецької області

про перегляд судового рішення у справі № 20/313 від 19.05.2008р. за нововиявленими обставинами

За участю представників сторін:

від позивача: Манукян Р.Я. – юрисконсульт (довіреність № 158 від 14.12.2009);

від третьої особи з боку позивача: Татусь О.А. – головний юрисконсульт (довіреність № 7/80 від 11.01.2010);

від відповідача: Щербачук Я.І. - начальник юридичної служби (довіреність № 77/15 від 18.06.2010);

          В судовому засіданні 21.09.2010 було оголошено

          перерву до 27.09.2010 до 10год.30хв.;

          в судовому засіданні 27.09.2010 було оголошено

          перерву до 04.10.2010 до 09год.30хв.;

в судовому засіданні 04.10.2010 о 10год.30хв. було оголошено перерву до 12год.00хв. того ж дня

20.08.2010р. відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” м. Слов’янськ Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з заявою (вих. № 569/04 від 19.08.2010р.) про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2008р. по справі № 20/313 за нововиявленими обставинами.

Підставою для перегляду рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2008 у справі № 20/313 за нововиявленими обставинами є рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2010 у справі № 20/301, предметом розгляду якої була заборгованість, що виникла при поставці природного газу за січень, лютий, березень, квітень 2006 року внаслідок несвоєчасної сплати суми 20% ПДВ відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість”.

В підтвердження викладених в заяві обставин заявник надав копію рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2010 у справі № 20/301.

Ухвалою від 14.09.2010 суд за письмовим клопотанням позивача (заявника) відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами на 15 днів – до 04.10.2010.

Як вбачається з документів, наданих відповідачем, останнє з відкритого акціонерного товариства „Словважмаш” (код ЄДРПОУ 00210594) було перейменовано в публічне акціонерне товариство „Словважмаш” (код ЄДРПОУ 00210594).

Зазначені зміни судом враховуються.

У зв’язку з цим відповідачем по справі № 20/313 слід вважати публічне акціонерне товариство „Словважмаш” (код ЄДРПОУ 00210594).

У відзиві на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вих. № 77/950 від 14.09.2010) відповідач вважає подану заяву необґрунтованою та заявленою з порушенням процесуального законодавства, тому вимоги, викладені в ній, не підлягають задоволенню, а рішення суду підлягає залишенню без змін. Свої заперечення відповідач ґрунтує на тому, що не можуть бути визнані нововиявленими обставинами висновки суду по іншій справі, оскільки це рішення випливає з договірних відносин сторін і не ґрунтується на законодавстві, яке було основою для прийняття рішення по справі № 20/313.

В судовому засіданні 21.09.2010 було оголошено перерву до 27.09.2010 до 10год.30хв. для надання позивачем (заявником) ухвали суду про призначення заяви про перегляд рішення суду № 17/111пд від 13.06.2006 за нововиявленими обставинами до розгляду.

27.09.2010 судове засідання було продовжено.

27.09.2010 позивач (заявник) через канцелярію господарського суду подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, у зв’язку із здійсненою частковою оплатою, зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача борг в сумі 103418,37грн., первісно заявлені штрафні санкції та судові витрати.

Суд розглянув зазначену заяву та відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не приймає її, оскільки відповідно до пояснень (вих. № 15/1102 від 19 травня 2008 року), які розглядались суддею Яманко В.Г. при прийняті рішення від 19.05.2008 у справі № 20/313, позивач уточнив заявлену в позові суму боргу, зазначивши, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість в розмірі 102652грн.93коп., в заявлені вимоги про стягнення сум інфляції в розмірі 652грн.62коп. та 3% річних в розмірі 1215грн.07коп. позивач зміни не вніс. При перегляді даного рішення суду за нововиявленими обставинами позивач (заявник) зменшив суму основного боргу до 103418,37грн. Позивач не обґрунтував суду, з чого складається ця сума та не пояснив, чому вона збільшилася у порівнянні з сумою заявленою при прийнятті рішення суду від 19.05.2008. Отже, сума заборгованості в розмірі 103418,37грн. не розглядалася при прийняті судового рішення від 19.05.2008 у справі № 20/313, тому суд при перегляді рішення суду від 19.05.2008 у справі № 20/313 за нововиявленими обставинами не приймає вищевказану заяву позивача про уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні 27.09.2010 було оголошено перерву до 04.10.2010 до 09год.30хв. для надання відповідачем пояснень з приводу заяви позивача про уточнення позовних вимог.

04.10.2010 о 09год.30хв. судове засідання було продовжено.

У судовому засіданні 04.10.2010 о 10год.30хв. було оголошено перерву до 12год.00хв. того ж дня для надання позивачем письмових пояснень з приводу посилання в актах прийому-передачі природного газу на умови договору № 44-06/03-1999 від 16.05.2003 та документів в обґрунтування цих пояснень.

04.10.2010 о 12год.00хв. судове засідання було продовжено.

Позивачем була надана довідка (вих. № 15/15-793 від 04.10.2010), в якій зазначено, що по кожному окремому року укладалися окремі договори на постачання природного газу з ДК „Газ України” з терміном дії впродовж календарного року.

У 2006 році було укладеного договір № 06/05-2034 від 30.12.2005 на постачання природного газу. Відповідно до рішення суду від 21.07.2010 № 20/301 постачання природного газу для промислових споживачів відбувалося до кінця 2006р.

У 2003р. постачання газу для промислових споживачів здійснювалось за договором № 06/03-11 від 10.01.2003.

Договору № 44-06/03-1999 від 16.05.2003 між ДК „Газ України” та ВАТ „Донецькоблгаз” не існувало взагалі. Посилання на цей номер договору виконані помилково.

Також, надав копію листа ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” за вих. № 31/17-3337 від 15.03.2006 „Щодо ставки ПДВ на імпортований природний газ”, копію договору купівлі-продажу природного газу № 06/03-11 від 10.01.2003, укладеного між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Донецькоблгаз”, копію договору на постачання природного газу № 06/05-2034 від 30.12.2005, укладеного між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та ВАТ „Донецькоблгаз”, копію додаткової угоди № 1 від 25.01.2006 до договору на постачання природного газу № 06/05-2034 від 30.12.2005, копії податкових накладних № 4315 від 28.02.2006, № 2163 від 31.01.2006, № 2076 від 31.01.2006, № 5831 від 31.03.2006, № 7921 від 30.04.2006.

Суд розглянув вказані документи та долучив їх до матеріалів справи.

Дослідивши обставини, викладені в заяві про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2008р. по справі № 20/313 за нововиявленими обставинами, документи надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, з’ясувавши фактичні обставини спірного питання, суд вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2008р. по справі № 20/313 (суддя Яманко В.Г.) підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” м. Слов’янськ з позовом до відкритого акціонерного товариства “Словважмаш” м. Слов’янськ про стягнення 144366грн.13 коп., у тому числі основний борг у сумі 142498,44грн., індекс інфляції в сумі 652,62грн., 3% річних в сумі 1215,07грн.

Поясненнями (вих. № 1252/04 від 17 листопада 2006 року) позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 106442 грн.53коп. заборгованості за надані послуги з постачання природного газу, 652грн.62коп. індексу інфляції та 1215грн.07коп. 3% річних.

В поясненнях (вих. № 15/1102 від 19 травня 2008 року) позивач уточнив заявлену в позові суму боргу, зазначивши, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість в розмірі 102652грн.93коп., в заявлені вимоги про стягнення сум інфляції в розмірі 652грн.62коп. та 3% річних в розмірі 1215грн.07коп. позивач зміни не вніс.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що сума ПДВ (20%) в розмірі 102652грн.93коп. донарахована відповідачу за січень-березень 2006 року на вартість поставленого природного газу, у зв’язку з тим, що наказом НАК “Нафтогаз України” від 16 лютого 2006 року № 115 затверджений прейскурант цін на природний газ з 20 лютого 2006 року, за яким ціна для промислових споживачів і інших суб’єктів господарювання встановлена з урахуванням податку на додану вартість.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.05.2008 у справі № 20/313 у задоволенні позовних вимог, уточнених поясненнями за вих. № 1252/04 від 17.11.2006 та за вих. № 15/1102 від 19.05.2008, відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” м. Слов’янськ до відкритого акціонерного товариства „Словважмаш” м. Слов’янськ про стягнення заборгованості в розмірі 102652грн.93 коп., 652грн.62коп. індексу інфляції та 1215грн.07коп. 3% річних було відмовлено у повному обсязі.

В основу вказаного рішення суду було покладено наступне.

Так, 31.12.2005 між відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Словважмаш” (Покупець) було укладено договір № 09-22/1(2006)-Пр на постачання природного газу, згідно якого позивач передає, а відповідач зобов’язується прийняти та сплатити природний газ на умовах даного договору.

Пунктом 4.1. розділу 4 договору було передбачено, що ціна за 1000куб.м газу для платників ПДВ із урахуванням ПДВ, 2% цільової надбавки та без урахування тарифу транспортування складає 405грн.88коп., з них ПДВ 4грн.45коп., тариф постачання 17грн.58коп., цільова надбавка 9грн.10коп.

01.01.2006 між відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” та відкритим акціонерним товариством „Словважмаш” була укладена додаткова угода до договору № 09-22/1(2006)-Пр від 31 грудня 2005 року про встановлення з 1 січня 2006 року ціни на газ (пункт 4.1. договору) у відповідності до постанови НКРЕ від 21 грудня 2005 року N 1151 у розмірі 422,10 грн. за 1000 м3 без урахування тарифів на транспортування та постачання природного газу і податку на додану вартість та для платників ПДВ з урахуванням тарифу - у розмірі 449грн.81коп.

20.02.2006 між відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” та відкритим акціонерним товариством „Словважмаш” була укладена додаткова угода до договору № 09-22/1(2006)-Пр від 31 грудня 2005 року про встановлення з 20 лютого 2006 року ціни на газ (пункт 4.1 договору) у відповідності до постанови НКРЕ від 16 лютого 2006 року N 176 у розмірі 548,00 грн. за 1000 м3 без урахування тарифів на транспортування та постачання природного газу і податку на додану вартість та для платників ПДВ з урахуванням тарифу - у розмірі 578,732 грн.

15.03.2006 відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” була складена та підписана зі своєї сторони додаткова угода, за якою пункт 4.1. договору викладався в наступній редакції: “Згідно з листом НАК “Нафтогаз” України від 24 лютого 2006 року № 8/1.2-275-1494 та листом № 31/17-3337 від 15 березня 2006 року, а також договору купівлі-продажу між НАК “Нафтогаз України” та ДК “Газ України” від 3 січня 2006 року № 06/06-4 розрахунок плати за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладання договору, що відпускається промисловим споживачам, складає: до 20 лютого 2006 року - 422грн.10коп. (без ПДВ), 534грн.23коп. (з ПДВ та тарифом постачання), з 20 лютого 2006 року – 548,00грн. (без ПДВ), 688,332 грн. (з ПДВ та тарифом постачання). ПДВ нараховується всім споживачам, незалежно від їх статусу платника податку на додану вартість згідно статті 8 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” у зв’язку з постачанням природного газу, одержаного не на виконання міжнародних договорів”. Цією ж додатковою угодою пропонувалося викласти пункт 10.1. договору № 09-22/1(2006)-Пр від 31 грудня 2005 року в наступній редакції: “Даний договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання газу з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, а в частині проведення розрахунків –до їх повного здійснення”.

Відкрите акціонерне товариство “Словважмаш” відмовилося від підписання даної додаткової угоди, тому відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою про зобов’язання ВАТ “Словважмаш” укласти цю додаткову угоду.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 17/111пд від 13.06.200, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ВАТ “Донецькоблгаз” було відмовлено та договір № 09-22/1(2006)-Пр від 31 грудня 2005 року був залишений без змін.

Отже, змін умов договору № 09-22/1(2006)-Пр від 31 грудня 2005 року в частині встановлення ціни на природний газ з нарахуванням 20% податку на додану вартість шляхом укладання додаткової угоди від 15 березня 2006 не відбулося.

Тобто, умови договору щодо оплати ВАТ „Словважмаш” за поставлений природний газ без врахування податку на додану вартість залишилися незмінними.

В свою чергу, як встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 21.07.2010 у справі № 20/301 між дочірньою компанією „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (Постачальник) та ВАТ по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” (Покупець) укладено договір на постачання природного газу № 06-05/2034 від 30.12.2005р., згідно якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю в 2006 році природний газ, надалі газ, для потреб промислових споживачів, надалі споживачів, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що газ, що постачається за даним Договором, отриманий НАК „Нафтогаз України” за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та переданий постачальнику за договором купівлі-продажу між НАК „Нафтогаз України” та постачальником.

Відповідно до п.1 та п.5 Додаткової угоди №1 від 25.01.2006р. до Договору, р.1 Договору сторонами доповнено пунктом 1.3. в наступній редакції: „В разі нестачі або відсутності газу, передбаченого пунктом 1.2, за даним договором може передаватися газ іншого походження. Походження газу, що передається за даним договором коригується Постачальником в односторонньому порядку в залежності від наявності відповідних ресурсів газу. Дана додаткова угода в частині п.5.1 поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2006р. і діє протягом дії Договору.”.

На виконання умов даного Договору, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” поставила ВАТ по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” протягом січня – квітня 2006р. 54419, 897 тис.куб.м газу.

Вартість поставленого газу визначена з урахуванням ПДВ за ставкою 20%.

З огляду на документи, наявні в справі № 20/301, суд дійшов висновку про те, що протягом січня – квітня 2006 року ВАТ „Донецькоблгаз” прийняло від ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” природний газ (за актами прийому-передачі від 31.01.2006р., від 28.02.2006р., 31.03.2006р. та від 30.04.2006р.), який був отриманий на підставі зовнішньоекономічних контрактів, укладених не на виконання міжнародних договорів (угод) України, та повинен бути оплаченим з урахуванням 20% ставки ПДВ.

Природний газ, отриманий ВАТ по газопостачанню та газифікації” від ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” на підставі договору на постачання природного газу № 06-05/2034 від 30.12.2005р., був, в свою чергу, переданий ВАТ „Словважмаш” за договором № 09-22/1(2006)-Пр від 31.12.2005 протягом періоду січень-червень 2006р., яке, в свою чергу, оплачувало за отриманий газ за нульовою ставкою ПДВ.

Відповідно до положень ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже, необхідною ознакою нововиявлених обставин є те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові та суду на час розгляду справи.

Згідно зі ст. 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

За юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” від 27.02.1981 року за № 1 вказано, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду, рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” від 21.05.2002 № 04-5/563, необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

На момент слухання справи № 20/313 та прийняття рішення від 19.05.2008 по справі № 20/313 ВАТ „Донецькоблгаз” про походження природного газу, отриманого від ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, та про те, що отриманий газ повинен бути оплачений за 20% ставкою податку на додану вартість, не було відомо. Хоча, ці факти існували в спірний період (січень-березень 2006р.).

З огляду на вищевикладене, з аналізу положень Господарського процесуального кодексу України, враховуючи постанову Пленуму ВСУ та роз’яснення ВГСУ, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач (заявник) є нововиявленими, оскільки існували на момент прийняття рішення від 19.05.2008 у справі № 20/313 та не були відомі заявнику (позивачу), тому як останній не є стороною у договорах між НАК „Нафтогаз України” та ДК „Газ України”, а отже, про походження газу ВАТ „Донецькоблгаз” та про зобов’язання оплачувати цей газ з урахуванням 20% ПДВ також не був обізнаний.

Приймаючи до уваги, що ВАТ „Донецькоблгаз” оплатило за газ з урахуванням ПДВ (рішення суду від 21.07.2010 у справі № 20/301), то вимоги до ПАТ „Словважмаш” у даній справі про сплату 20% ПДВ за отриманий у січні-березні 2006р. природний газ є цілком обґрунтованими.

Таким чином, переглядаючи рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2008 у справі № 20/313, господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Абзацом третім ст. 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006р.” встановлено, що у 2006р. операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Відповідно до листа НАК „Нафтогаз України” від 22.06.2010р. № 14/2-856 протягом 2006 року імпортований природний газ, який ввозився на територію України, НАК „Нафтогаз України” отримував на підставі зовнішньоекономічних контрактів, укладених не на виконання міжнародних договорів (угод) України.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість”, об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Підпункт 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” визначає, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Вичерпний перелік об’єктів, які підлягають обов’язковому оподаткуванню на додану вартість із ставкою 20% викладений у статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” і виключень на спірні відносини щодо оподаткування поставленого позивачем протягом січня –квітня 2006р. відповідачу природного газу (не у виконання міжнародних договорів) ані Законом України „Про податок на додану вартість”, ані Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік” ані іншими діючими Законами чи нормативно-правовими актами не передбачено.

Частина 4 ст.17 Господарського кодексу України встановлює, система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

У відповідності до постанови КМУ № 244 від 02.03.2006 року «Про внесення змін до постанови КМУ від 27.12.2001р №1729», що набрала чинності з 01.01.2006 року, та яка доповнила постанову КМУ № 1729 в частині визначення джерела походження газу, що постачається для потреб промислових споживачів, з 01.01.2006 імпортований природний газ отримувався НАК «Нафтогаз України» на підставі зовнішньоекономічних контрактів, які укладені не на виконання міжнародних договорів.

Згідно пп.5.п.2 постанови КМУ №244 від 02.03.2006р. потреба промислових споживачів в природному газі задовольняється з ресурсів НАК «Нафтогаз України» за зовнішньоекономічними контрактами та договорами купівлі-продажу. Раніше, потреби задовольнялись з ресурсів НАК «Нафтогаз України» за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України. Таким чином, відповідач, являючись платником податку на додану вартість зобов’язаний в силу вищенаведених норм матеріального права сплати податок на додану вартість в розмірі 20% за природний газ, спожитий протягом січня-березня 2006р. Як зазначив позивач в своїх вимогах, в січні 2006 відповідачем спожито 542,869тис.куб.м газу на суму 244187,91грн без врахування 20% ПДВ на ціну газу.

В лютому 2006 відповідачем спожито всього 438,423тис.м3 на суму 209740,22грн. без врахування 20% ПДВ на ціну газу (до 20.02.06р. - 449,810тис м3 газу на суму 153479,37грн. без врахування 20% ПДВ на ціну газу, з 20.02.06 р. - 97,214тис.куб.м на суму 56260,85грн. без врахування 20% ПДВ на ціну газу).

В березні 2006 внаслідок наступного за поставкою перегляду цін на природний газ, згідно внесених змін постановою КМУ №244 від 02.03.06р., яка набула чинності з 01.01.2006 р., з метою недопущення порушення законодавства в сфері оподаткування згідно з листом НАК «Нафтогаз України» №8/1.2-275-1494 від 24.02.06 р. та № 3337 від 15.03.06р., позивач на законних підставах виконав коригування до податкових накладних за січень (45829,00грн.) та лютий (39459,52грн.) 2006 р. (з урахуванням 20% ПДВ), які надав відповідачу по справі. В березні 2006 р. відповідачем спожито 235,515тис.куб.м газу на суму 162110,60грн., з урахуванням 20% ПДВ). Податкова накладна за березень 2006 р. видана відповідачу з урахуванням 20% ПДВ на ціну газу.

          Заборгованість відповідача по сумі обов'язкового платежу - 20% ПДВ у складі ціни на газ за 1 квартал 2006 р.(січень-березень 2006р.) становить 102652грн.93коп.

В порушення вищенаведених вимог податкового законодавства, відповідач вимоги позивача про оплату 20% ПДВ у складні ціни на газ, спожитий протягом січня-березня 2006р., не визнав та не виконав.

На момент прийняття рішення по справі відповідач документів в підтвердження оплати заборгованості не представив, позовні вимоги, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував, тому заборгованість в сумі 102652грн.93коп. підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

          Окрім стягнення основної заборгованості, позивач, з посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу 3% річних за період з березня 2006р. по липень 2006р. та індекс інфляції за травень-червень 2006р. Відповідно до розрахунку 3% річних становлять 1215,07грн., індекс інфляції – 652,62грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму боргу законодавчо закріплено, розмір 3% річних та індексу інфляції на правильність розрахунку судом перевірений. Вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

За наведених обставин, з урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подачу позовної заяви у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пояснень позивача (вих. № 15/1102 від 19 травня 2008 року), відповідно до яких останній зменшив суму позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в розмірі 522,61грн. у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо вимог позивача про покладення на відповідача витрат по оплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в розмірі 721,83грн. (скарга подана 10.04.2007), за подачу касаційної скарги до ВГСУ в розмірі 721,83грн. (скарга подана 04.07.2007), за подачу касаційної скарги до Верховного Суду України в розмірі 510,94грн. (скарга подана 25.10.2007), за подачу апеляційної скарги в розмірі 712,49грн. (скарга подана 28.05.2008), за подачу касаційної скарги до ВГСУ в сумі 721,83грн. (скарга подана 28.07.2008), за подачу касаційної скарги до Верховного Суду України в розмірі 522,60грн. (скарга подана 13.01.2009), заявлених без посилання на норму процесуального права, то діючим господарським процесуальним законодавством України не передбачено відшкодування цих витрат за рахунок відповідача.

          На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 17, 173, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про податок на додану вартість” (з змінами), Закону України „Про Державний бюджет України на 2006р.”, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 77, 82 –85, 112, 113, 113-1, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Заяву відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” м. Слов’янськ Донецької області про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2008р. по справі № 20/313 за нововиявленими обставинами задовольнити.

          Рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2008р. по справі № 20/313 скасувати.

Позовні вимоги відповідно до пояснень за вих. № 15/1102 від 19 травня 2008 року відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” м. Слов’янськ до публічного акціонерного товариства “Словважмаш” м. Слов’янськ про стягнення 104520грн.62коп., у тому числі основний борг у сумі 102652,93грн., індекс інфляції в сумі 652,62грн., 3% річних в сумі 1215,07грн., задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства “Словважмаш” (вул. Заводська, 2 м. Слов’янськ Донецької області, 84102, код ЄДРПОУ 00210594) на користь відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації „Донецькоблгаз” м. Донецьк в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ „Донецькоблгаз” (реквізити юридичної особи: вул. Р. Люксембург, 23А, м. Донецьк, 83050, код ЄДРПОУ 03361075; реквізити Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації вул. Чубаря, 28Б, м. Слов’янськ Донецької області, 84112, код ЄДРПОУ 20316969) основний борг у сумі 102652,93грн., індекс інфляції в сумі 652,62грн., 3% річних в сумі 1215,07грн., державне мито за подання позовної заяви в сумі 1045грн.21коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 85грн.43коп., державне мито за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в розмірі 522,61грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                Вик. Тимошенко О.О.

тел..: 305-68-27                              

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ ТА ДІЙ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ СПОРУ:

1.Копія відповіді на претензію і доказ її відсилки (або пояснення про причини залишення претензії без

відповіді)

2. Належним чином засвідчені копії документів - доказів, що підтверджують позовні вимоги

3. Відзив на позовну заяву.

4. Акт прийняття продукції (товарів), інші первинні документи на підтвердження заборгованності, що

утворилася.

5. Акт експертизи.

6. Посвідчення на представника.

7. Обгрунтований розрахунок стягуємої або оспорюваної суми з посиланням на первинні документи та з

зазначенням проміжних результатів

8. Документи, які обгрунтовують відмовлення від оплати рахунка.

9. Матеріали службового розслідування.

10. Витяг з титульного списку будови з розбивкою по рокам або протокол - заказ.

11. Акт комісії з переліком недоробок і документи, підтверджуючі їх усунення.

12. Довідка про перемаркування товару і доведення зниження ціни до споживача.

13. Сертифікат, в рахунок якого повинна бути повернена (або фактично повернена тара і доказ його відсилки

одержувачу (покупцю))

14. Транспортна накладна в оригіналі.

15. Комерційний акт в оригіналі.

16. Акт загальної форми.

17. Акт технічного стану вагона (контейнера).

18. Дорожна відомість.

19. Вагонний лист (з пломбами).

20. Відомість подачі й прийняття вагонів.

21. Облікова картка виконання плану перевезень.

22. Довідка про включення (виключення) до ЄДРПОУ.

23. Документи, які посвідчують правовий статус підприємства або структурного підрозділу.

24. Правові підстави для укладення договору.

25. Договір з додатками в оргіналі для огляду і копію - в справу.

26. Доказ дати одержання договору і протоколу розбіжностей (конверт поштового відправлення).

27. Мотивований протокол погодження розбіжностей.

28. Документи в обгрунтування своєї редакції договору.

29. Витяг із затвердженого плану (або проекту плану).

30. Підстава поставки продукції (товарів).

31. Реєстр рахунків, які підтверджують відвантаження продукції (товарів).

32. Сторонам звірити розрахунки (з ініціативи позивача). Акт звірки подати в суд до дня розгляду справи.

33. З врахуванням заперечення відповідача уточнити суму позову. Уточнений розрахунок подати до дня

слухання справи.

34. З ініціативи позивача перевірити (на об'єкті) факт усунення недоробок. Спільний акт подати до дня

слухання справи.

35 Явка на засідання представників сторін (позивача, відповідача) обов'язкова.

Довідково :

Стаття 36 Господарського процесуального Кодексу України

Письмові докази

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, шо мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документу, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

З метою дотримання вимог інструкції з діловодства в господарських судах України, що затверджено наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 документи подаються через канцелярію суду з відповідно оформленим супровідним листом.