Рішення № 11792617, 05.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.10 р.                     Справа № 25/159                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом державного підприємства „Ровенькиантрацит” м. Ровеньки Луганської області

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” м. Донецьк

про стягнення 5265грн.53коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Загорська І.М. – провідний юрисконсульт (довіреність № 1-3/3д-47 від 06.08.2010);

від відповідача: не з’явився

Позивач – державне підприємство „Ровенькиантрацит” м. Ровеньки Луганської області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” м. Донецьк про стягнення 5265грн.53коп., у тому числі індекс інфляції в сумі 4430грн.44коп., 3% річних у сумі 835грн.09коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок 3% річних, розрахунок індексу інфляції, рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2008 у справі № 20/68, копію наказу від 19.11.2008 № 20/68, копію листа за вих. № 2281 від 02.12.2008, копію постанови № 890-3/08 про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2008.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, документів, витребуваних ухвалою про порушення справи від 25.08.2010, не представив. Про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 31.08.2010 з відміткою про отримання (отримано 31.08.2010).

В силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

27.10.2000 між державною холдінговою компанією „Ровенькиантрацит” (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Донецький металургійний завод” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 192/5500002314, відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався поставити Покупцю вугілля марки А (антрацит) за ціною, кількістю, якістю, які встановлюються в Додатку (Специфікації) до договору, які є його невід’ємною частиною, а Покупець, в свою чергу, зобов’язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати поставлений товар.

Позивач свої зобов’язання за договором виконував належним чином.

Відповідач обов’язок по оплаті отриманого вугілля виконав частково. Несплаченою залишилася сума в розмірі 10231,99грн.

Позивач 15.11.2007 звернувся до відповідача з вимогою в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України в редакції 2003р. (ст. 165 ЦК України в редакції 1963р.) про оплату вугільної продукції за № 1338.

Відповідач залишив зазначену вимогу без відповіді та задоволення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.10.2008 по справі № 20/68, яке набрало законної сили, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалося, з ВАТ „Донецький металургійний завод” на користь ДП „Ровенькиантрацит” була стягнута заборгованість за поставлене вугілля марки А в сумі 10231,99грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає факти, встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 30.10.2008 по справі № 20/68 щодо наявності заборгованості за поставлене за договором купівлі-продажу № 192/5500002314 від 30.10.2008 вугілля в сумі 10231,99грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як зазначив позивач в позовній заяві, та чого не спростував відповідач, після прийняття рішення по вищезазначеній справі відповідач в добровільному порядку рішення суду не виконав.

Враховуючи наявність заборгованості, встановлену рішенням суду, позивач, з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, дати виставлення вимоги № 1338 про оплату та строку, встановленого для виконання цієї вимоги, нарахував відповідачу на суму заборгованості, встановлену рішенням господарського суду у справі № 20/68 від 30.10.2008, індекс інфляції за період з листопада 2007р. по березень 2010р. (з 22.11.2007 по 30.03.2010) в сумі 4430грн.44коп. та 3% річних за період з 22.11.2007 по 10.08.2010 (за 993 дня) в сумі 835грн.09коп.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Нарахування індексу інфляції та 3% річних на суму заборгованості законодавчо закріплено, суд перевірив розміри індексу інфляції та 3% річних на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 835грн.09коп. та про часткове задоволення вимог в частині стягнення індексу інфляції, оскільки позивачем при розрахунку індексу інфляції не враховано, що до заборгованості зі строком оплати до 21.11.2007, у випадку несплати, застосовується індекс інфляції, починаючи з грудня 2007р. (лист Верховного суду України № 62-97р від 03.04.1997 „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”).

У зв’язку з цим, вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції підлягають задоволенню в сумі 4205грн.34коп.

В частині стягнення індексу інфляції в сумі 225грн.10коп. відмовити за необґрунтованістю розрахунку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги державного підприємства „Ровенькиантрацит” м. Ровеньки Луганської області до відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” м. Донецьк про стягнення 5265грн.53коп., у тому числі індекс інфляції в сумі 4430грн.44коп., 3% річних у сумі 835грн.09коп., задовольнити частково в сумі 5040грн.43коп., у тому числі індекс інфляції в сумі 4205грн.34коп., 3% річних у сумі 835грн.09коп.

          В частині стягнення індексу інфляції в сумі 225грн.10коп. відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” (вул. Ткаченка, 122, м. Донецьк, 83062, код ЄДРПОУ 00191164) на користь державного підприємства „Ровенькиантрацит” (вул. Комуністична, б. 6, м. Ровеньки Луганської області, 94700, код ЄДРПОУ 32320704) індекс інфляції в сумі 4205грн.34коп., 3% річних у сумі 835грн.09коп., держмито в сумі 97грн.64коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 225грн.92коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел.:305-68-27