Рішення № 11792604, 05.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.10 р.                     Справа № 25/136                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання О.М. Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області

до відповідача обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк

про стягнення 118 372грн.14коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Секлейді О.А. – юрисконсульт (довіреність № 51-10 „Д” від 30.12.2009);

від відповідача: Шмідт В.О. – юрисконсульт (довіреність № юр/4707 від 31.12.2009)

          Позивач – відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення 118 372грн.14коп., у тому числі заборгованість із несплати платежів за грудень 2009р. – травень 2010р. З реструктуризованої суми боргу за спожиту активну електроенергію згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 136-Г від 25.07.2007 в сумі 106 599грн.30коп., пеня в сумі 7990грн.18коп., 3% річних в сумі 1290грн.66коп., індекс інфляції в сумі 2492грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок ціни позову, договір про постачання електричної енергії № 647 від 14.02.2003р., Додаток № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до договору про постачання електричної енергії № 647 від 14.02.2003р., зміни до договору про постачання електричної енергії № 647 від 14.02.2003р., додаткову угоду № 136-Г від 25.07.2007 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії № 647 від 14.02.2003р.

У відзиві на позовну заяву (вих. № юр/2816 від 08.09.2010) відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково та підтверджує наявність заборгованості за спожиту електроенергію в сумі 106599,30грн. Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних, інфляційної складової та пені, то, приймаючи до уваги важке фінансове становище підприємства відповідача, відсутність державних дотацій, враховуючи положення ЗУ „Про тимчасову заборону стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги”, ЗУ „Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги по утриманню будинків та споруд та при будинкових територій та комунальні послуги, яка утворилась станом на 01.12.2006”, ЗУ „Про реструктуризацію заборгованості по квартирній платі, платі за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, ЗУ „Про теплопостачання” такі вимоги задоволенню не підлягають. До того ж, вказує на те, що умовами укладеного між сторонами договору (п. 4.2.1. договору) стягнення пені та її розмір не передбачені. Також, відповідач, посилаючись на важке фінансове становище підприємства, просить суд розстрочити суму боргу на 6 місяців рівними долями. До відзиву додав копію балансу на 01.07.2010, копію довідки про дебіторську заборгованість станом на 01.09.2010, копію довідки про укладених договорах по реструктуризації між ОКП „Донецьктеплокомунаенерго” ВО „Костянтинівкатепломережа” та населенням станом на 01.09.2010, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ № 210253. Перелічені документи судом оглянуті та долучені до справи.

В судовому засіданні 09.09.2010 було оголошено перерву до 05.10.2010 до 09год.40хв. для надання позивачем письмових пояснень на відзив відповідача, акту звірки, оригіналу додаткової угоду № 136-Г для огляду та копії для залучення до матеріалів справи, довідки про наявність заборгованості; відповідачем – підписаного з позивачем акту звірки розрахунків.

05.10.2010 судове засідання було продовжено.

В поясненнях (вх. № 02-41/42613 від 05.10.2010) позивач позовні вимоги, зокрема, щодо стягнення пені підтримав у повному обсязі та зазначив про те, що відповідно до змін, внесених 14.02.2003 за взаємною згодою сторін в умови договору, п. 4.2.1. було викладено у наступній редакції: „За внесення платежів, передбачених п. п. 2.2.2.-2.2.3. цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком № 5, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії на розрахунковий рахунок пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати”, а укладена між Сторонами додаткова угоду 3136-Г не встановлює нового зобов’язання, а лише передбачає зміну строку виконання договірних обов’язків відповідача по оплаті спожитої у певних періодах електроенергії. До пояснень додав копію додаткової угоди № 136-Г, акт звірки розрахунків, підписаний обома сторонами, особистий рахунок № 647. Вказані документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

В запереченнях проти відзиву відповідача (вх. № 02-41/42614 від 05.10.2010) позивач вимоги в частині стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних підтримав у повному обсязі з посиланням на норми матеріального права та умови укладеного між сторонами договору. Проти надання розстрочки суми боргу заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

14.02.2003 між ВАТ „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (Постачальник) та ОКП „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Костянтинівкатепломережа” (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 647.

Змінами до договору про постачання електричної енергії № 647 Сторони узгодили пункт 4.2.1. договору викласти в наступній редакції: „За внесення платежів, передбачених п. п. 2.2.2.-2.2.3. цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії на розрахунковий рахунок пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.”.

Згідно умов договору Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару (розділ 1, п. 2.1.1. договору), а Споживач –оплачувати вартість поставленої електричної енергії у відповідності з умовами Додатків № 5 та № 10 до договору (п. п. 2.2.2., 2.2.3. договору).

25.07.2007р. між Сторонами була підписана додаткова угода № 136-Г про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії № 647 від 14.02.2003р.

У п. 2.1. вищенаведеної додаткової угоди відповідач зобов’язався, починаючи з 28.07.2007р. щомісячно протягом тридцяти п’яти місяців, перерахувати позивачу згідно графіку, встановленому у п. 2.2. угоди, суму в розмірі 1756142,94грн.

Згідно графіку погашення заборгованості (п. 2.2. угоди), що підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств, відповідач зобов’язався до 20 числа місяця сплачувати на користь позивача платіж з рестурктуризованої суми по 17800,00грн. кожного місяця, окрім двох місяців, а саме: до 20.09.2007 відповідач зобов’язаний сплатити 17739,52грн., до 20.05.2010 – 17599,30грн..

Стаття 714 Цивільного кодексу України закріплює, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, договором енергопостачання є господарський договір, за яким енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог –згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Якщо строк (період) виконання боржником зобов’язання не встановлений або зазначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо зобов’язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

Підпунктом 1 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 25.12.2008 (далі –Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

В порушення умов укладеної додаткової угоди № 136-Г від 25.07.2007 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії № 647 від 14.02.2003р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, Правил користування електричною енергією відповідач зобов’язання щодо сплати платежів за грудень 2009р. – травень 2010р. з реструктуризованої суми боргу не виконав.

Загальна сума заборгованості становить 106559грн.30коп.

Відповідач наявність заборгованості в сумі 106559,30грн. визнає в повному обсязі; акт звірки розрахунків, відповідно до якого сальдо на користь позивача становить 106559,30грн. підписав без застережень.

На момент прийняття рішення по справі відповідач заборгованість в сумі 106559,30грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім вимог про стягнення заборгованості, позивач, з посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу 3% річних за період з 21.12.2009 по 31.07.2010 та індекс інфляції за період грудень 2009р. – березень 2010р. Відповідно до розрахунку 3% річних становлять 1290грн.66коп., індекс інфляції – 2492грн.00коп.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму заборгованості законодавчо закріплено, розмір 3% річних та індексу інфляції на правильність розрахунку судом перевірений, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2.1 договору в редакції змін до договору № 647 від 14.02.2003, за внесення платежів, передбачених п.2.2.2-2.2.3 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 7990,18грн. за період з 21.12.2009 по 31.07.2010, яка нарахована на заборгованість з реструктиризованих платежів за грудень 2009р. – травень 2010р. згідно додаткової угоди № 136-Г від 25.07.2007 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії № 647 від 14.02.2003р.

З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, застосування штрафних санкцій (пені) можливе лише у разі узгодження сторонами у договорі (угоді тощо) відповідальності саме у вигляді пені.

Сторони у п.4.2.1 Договору визначили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 –2.2.3 договору з порушенням термінів, визначених додатком та № 5 до нього „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Дослідивши матеріали справи судом з’ясовано, що сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені лише за порушення відповідачем термінів оплати постачальнику електричної енергії вартості електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” (пункт 2.2.2. договору), а також оплати за послуги з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 10 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації за перетікання реактивної електроенергії” (пункт 2.2.3. договору).

Додатковою угодою № 136-Г сторонами змінено строки виконання зобов’язань щодо оплати спірної заборгованості. Але ані самою додатковою угодою, ані договором не передбачена відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення строків оплати боргу, визначеного в додатковій угоді № 136-Г.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони не передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені (штрафних санкцій тощо) за порушення термінів (строків) оплати реструктуризованого боргу за додатковою угодою № 136-Г, у зв’язку з чим, вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 7990,18грн. за порушення строків оплати, визначених додатковою угодою № 136-Г, задоволенню не підлягають.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Заперечення відповідача щодо вимог про стягнення 3% річних та індексу інфляції, судом до уваги не приймаються, оскільки важке фінансове становище підприємства, дія нормативно-правових актів, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, відсутність державних дотацій, не звільняє останнє від уплати індексу інфляції та 3% річних, сплата яких визначена ст. 625 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, посилаючись на важке фінансове становище підприємства, просив суд розстрочити суму боргу на 6 місяців рівними долями.

Суд розглянув зазначене клопотання відповідача та не задовольняє його, оскільки підприємство позивача також має стратегічне значення та знаходиться в важкому фінансову становищі. До того ж, відповідачем не наведені обставини, з яких можливо було б вбачити, що надання розстрочки боргу на 6 місяців, доцільне та дозволить виконати рішення суду. Окрім того, заборгованість, яка розглядається у даній справі склалася станом на 01.07.2007 і була вже реструктуризована згідно додаткової угоди.

          Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 275 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (із змінами), ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996, Закону України „Про електроенергетику” (з змінами), керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення 118 372грн.14коп., у тому числі заборгованість із несплати платежів за грудень 2009р. – травень 2010р. з реструктуризованої суми боргу за спожиту активну електроенергію згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 136-Г від 25.07.2007 в сумі 106 599грн.30коп., пеня в сумі 7990грн.18коп., 3% річних в сумі 1290грн.66коп., індекс інфляції в сумі 2492грн.00коп., задовольнити частково в сумі 110 381грн.96коп., у тому числі заборгованість із несплати платежів за грудень 2009р. – травень 2010р. з реструктуризованої суми боргу за спожиту активну електроенергію згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 136-Г від 25.07.2007 в сумі 106 599грн.30коп., 3% річних в сумі 1290грн.66коп., індекс інфляції в сумі 2492грн.00коп.

В частині стягнення пені в сумі 7990грн.18коп. відмовити.

Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (вул. Донецька, 38, м. Донецьк, 83086, код ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 11; рахунок із спеціальним режимом використання № 260323031295 в ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00131127) борг за спожиту активну електроенергію згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 136-Г від 25.07.2007 в сумі 106 599грн.30коп.

Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (вул. Донецька, 38, м. Донецьк, 83086, код ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 11; п/р 26002301551830 у філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, МФО 334550 код ЄДРПОУ 00131127) 3% річних в сумі 1290грн.66коп., індекс інфляції в сумі 2492грн.00коп.

Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (вул. Донецька, 38, м. Донецьк, 83086, код ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр-т Леніна, 11; п/р № 26001307550283 в філії Центрально-Міське відділення ПІБ м. Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті держмита в сумі 1103грн.82коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220грн.07коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна та резолютивна частини рішення були оголошені в судовому засіданні 05.10.2010р. та долучені до матеріалів справи.

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2010р.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Вик. Тимошенко О.О.

тел. 3056827