Рішення № 11792394, 04.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.10.10 р.                     Справа № 6/177                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Форум-5” м.Сімферополь, Автономної республіки Крим

до відповідача: Міської організації незалежної профспілки гірників України м.Димитров, Донецької області

про стягнення 500 756грн. 71коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Зайцев О.В.- представник по довіреності від 17.06.2010р.

від відповідача – Горлов І.Ф.- представник по довіреності від 02.08.2010р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 01.09.2010р.

до 04.10.2010р., для представлення сторонами

додаткових документів по справі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Форум-5” м.Сімферополь, Автономної республіки Крим, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Міської організації незалежної профспілки гірників України м.Димитров, Донецької області заборгованості у сумі 391 700грн., інфляційних у сумі 94 399грн. 70коп. та 3% річних у сумі 26 409грн. 20коп. (Усього 512 508грн. 90коп.)

В підтвердження позову позивач посилається на укладені з відповідачем договору №0213/08тур від 12.02.2008р. купівлі-продажу прав на відпочинок з додатком, реєстр переданих бланків путівок у кількості 20 штук, акти звірки взаємних розрахунків від 01.12.2009р. від 01.08.2010р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 01.09.2010р. погоджується з сумою боргу та вважає, що у нього виникли форс-мажорні обставини, за якими відповідальність не покладається. Як докази форс-мажорних обставин, відповідач посилається на укладений з іншою стороною –ДП „Красноармійськвугілля” договору (не наданий суду), за яким останній зобов’язався відраховувати від 0,6% до 3% з фонду оплати праці відповідно до ст.44 Закону України „Про професійні спілки...” на культурно-масову і оздоровчу роботу, що ним не було зроблено і саме цей факт привів до заборгованості.

Також відповідач у заяві від 04.10.2010р. повідомив суд про те, що 01.10.2010р. ним сплачений частково борг у сумі 10000грн. про що свідчить платіжне доручення №174 від 30.09.2010р. У зв”язку з чим основний борг складає 381700грн.

У процесі слухання справи, позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, у зв”язку з частковою оплатою боргу відповідачем у сумі 10 000грн., а також перерахуванням позивачем 3% річних. На підставі вищевикладеного, просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 381 700грн., інфляційні у сумі 94 399грн. та 3% річних у сумі 24 657грн. 71коп. (Усього 500 756грн. 71коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в :

Із заявленого позову вбачається, що предметом спору є виконання умов договору купівлі-продажу прав на відпочинок №0213/08 тур від 12.02.2008р. з додатком.

У відповідності з вимогами ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За ст.180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, якими є предмет, ціна, та строк дії договору.

У відповідності з вимогами частини 1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматись від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За п.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладанні договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, що не суперечить законодавству.

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що сторонами підписаний договір купівлі-продажу прав на відпочинок №0213/08 тур від 12.02.2008р., в якому визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Форум-5” м.Сімферополь, Автономної республіки Крим, який є продавцем та зобов’язався реалізувати покупцю, а Міська організація незалежної профспілки гірників України м.Димитров, Донецької області взяла на себе зобов’язання оплатити відповідно з умовами даного договору права на користування послугами відпочинку, які оформлюються відповідними бланками-путівками, які є невід’ємною частиною даного договору:

а) 110 путівок (на 2-х. чоловік в 2-х. кімнатній 2-х. місцевий номер) по ціні 3800грн. на 10-денний відпочинок в пансіонаті Укртелекому „Іскра” с.Піщане, вул.Набережна,14 на період з 14 червня 2008р. по 21 вересня 2008р. (додаток №1, є невід’ємною частиною даного договору) з розміщенням в 2-х.містних номерах зі зручностями, харчування 3-х. разове;

б) 132 путівки (на 2-х. чоловік в 1 кімнатний 2-х. місцевий номер) по ціні 3600грн. на 10-денний відпочинок в ЦОГ „Піщане”, вул.Набережна,3 на період з 1 червня 2008р. по 28 вересня 2008р. (додаток №2, є невід’ємною частиною даного договору) з розміщенням в 2-х.містних номерах зі зручностями, харчування 3-х. разове;

в) 20 путівок (на 1-го. чоловіка в 1 кімнатний 2-х. місцевий номер) по ціні 5 000грн. на 10-денний відпочинок в санаторії „Лібідь” м.Трускавець на період з 1 квітня 2008р. по 17 жовтня 2008р. (додаток №3 є невід’ємною частиною даного договору) з розміщенням в 2-х.містних номерах зі зручностями, харчування 3-х. разове.

Заборгованість на час звернення із позовом складала 391 700грн., що підтверджено і відповідачем при підписанні актів звірки взаємних розрахунків від 17.02.2010р., 1.08.2010р.

Пунктом 2.4 укладеного договору сторони встановили, що покупець здійснює оплату за путівки безготівковим перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок продавця або іншим, не забороненим законодавством України засобом за 20 днів до початку заїзду. Але відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково. В результаті чого у Міської організації незалежної профспілки гірників України м.Димитров, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість у сумі 381 700грн., яка до теперішнього часу ним не погашена.

На виконання умов договору сторонами підписаний графік заїздів в 2-х. містний номер санаторій „Лібідь” м.Трускавець з вказанням вартості путівки на 1-го. чоловіка, в якому узгоджені дати заїздів та виїздів, кількість днів, путівок на 1-го. чоловіка, ціна путівки на 2-х. чоловіків та загальна сума за даний період.

Сторонами також визначений термін, протягом якого діє договір – до 31.12.2008р.

Таким чином, договір, на який посилається позивач, вважається укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови, які вимагає ст.180 Господарського кодексу України.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Згідно реєстру переданих бланків путівок до укладеного договору позивачем відповідачу передані путівки у кількості 66 штук.

Оскільки, відповідачем отримані путівки у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, позивачем доведений факт наявності у відповідача заборгованості у сумі 381 700грн., отже дані вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні за період з 30.08.2008р. по 01.06.2010р. у сумі 94 399грн. та 3% річних за період з 30.08.2008р. по 01.10.2010р. у сумі 24 657грн. 71коп., суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, задовольняє вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Заперечення відповідача стосовно виникнення форс-мажорних обставин, які привели до невиконання договорів, господарський суд не приймає до уваги, виходячи з наступного:

Під терміном „форс-мажор” приймаються обставини нездоланної сили, наступлення яких виключає виконання іншою стороною договірних зобов’язань в повному обсязі чи частково. В Українському законодавстві юридичне значення форс-мажору полягає в тому, що форс-мажор, як обставина, за яке сторона не відповідає, є підставою для звільнення юридичної або фізичної особи від відповідальності за порушення цивільно-правових чи господарсько-правових зобов’язань, а також припиняє перебіг строку позовної давності.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Форум-5” м.Сімферополь, Автономної республіки Крим до Міської організації незалежної профспілки гірників України м.Димитров, Донецької області про стягнення 500 756грн. 71коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Міської організації незалежної профспілки гірників України (85310 м.Димитров, Донецької області, вул.Курська, буд.1, ЄДРПОУ 21971446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Форум-5” (95492 м.Сімферополь, Автономної республіки Крим, Московське шосе, 11км, ЄДРПОУ 32715199) борг у сумі 381 700грн., інфляційні у сумі 94 399грн., 3% річних у сумі 24 657грн. 71коп., витрати по сплаті держмита у сумі 5 125грн. 90коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 04.10.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2010р.

Суддя