ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.10.10 р. Справа № 28/146
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Продсервіс”, м. Краматорськ
про стягнення 806645,37грн.
Представники сторін:
Від позивача: Корягін Є.О., Тверітінов О.Г.
Від відповідача: Подколзін С.О.
СУТЬ СПРАВИ
Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Продсервіс”, м. Краматорськ, про стягнення 806645,37грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на кредитний договір №012/07-171/73/1 (невідновлювальної кредитної лінії) від 25.01.2008р., платіжні доручення, виписки банку, лист №23/32-3715 від 24.03.2010р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 20.07.2010р. порушив провадження у справі № 28/146.
Відповідно до заяви №23/32-10768 від 20.08.2010р. про уточнення позовних вимог позивач конкретизував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом в сумі 761895,37 грн., заборгованість за відсотками в сумі 39630,43грн., пеню за порушення строків здійснення платежів в сумі 5119,57 грн. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.
Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву б/н від 04.10.2010р. визнає позовні вимоги в повному обсязі.
Суд ухвалою від 22.09.2010р. продовжив строк розгляду справи до 18.10.2010р.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
Між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк (правонаступником якого є позивач, кредитор), та відповідачем (позичальником), було укладено генеральну кредитну угоду №012/07-17/73 від 25.01.2008р. (генеральна кредитна угода), відповідно до умов якої кредитор, на підставі цієї угоди, зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в межах цієї угоди і які є невід’ємними частинам. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в межах даної угоди кредитами и не повинен перевищувати 894003,00 грн. (п.1.1. генеральної кредитної угоди).
Термін дії кредитної угоди: дана кредитна угода чинна до "23" січня 2018 р. (п.1.2. генеральної угоди).
Кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п.2.1. генеральної кредитної угоди).
Відповідно до п. 2.2.1 генеральної кредитної угоди в редакції додаткової угоди №012/07-171/73/4 від 30.10.2009р. до генеральної кредитної угоди на підставі додатково укладених кредитних договорів позичальнику може відкриватись невідновлювальна кредитна лінія на наступних умовах:
строк надання невідновлювальної кредитної лінії: не повинен перевищувати 120 місяців, та в межах строку, передбаченого п. 1.2. цієї угоди;
розмір невідновлювальної кредитної лінії: в межах загального ліміту передбаченого п. 1.1. цієї угоди. При цьому ліміт за додатково укладеним кредитним договором не повинен перевищувати 894003,00 грн., з яких кредит в сумі 866700,00 грн. призначений для купівлі позичальником транспортного засобу, обладнання; кредит в сумі 27300,00 грн. призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником відповідно до вимог кредитних договорів, укладених у межах даної угоди;
відсоткова ставка: з 26.10.2009р. по 31.03.2010р. – 20,0% річних, починаючи з 01.04.2010р. встановити 15,5% річних.
Відповідно до п. 4.1. генеральної кредитної угоди кредитор зобов’язався на умовах цієї угоди відкривати позичальнику позичкові рахунки згідно умов укладених сторонами кредитних договорів та додаткових угод до них, у відповідності до загальних умов кредитування, визначених п.п. 1.1, 1.2 цієї угоди, та, за письмовими вимогами позичальника, перераховувати в безготівковій формі кредитні кошти в межах розмірів кредитів, визначених в кожному окремому кредитному договорі.
Відповідно до п. 5.1. генеральної кредитної угоди позичальник зобов’язався використати отримані кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплати нарахованих відсотків відповідно до умов кредитних договорів, укладених в межах цієї угоди.
25.01.2008р. між позивачем (кредитор), та відповідачем (позичальником), був укладений кредитний договір №012/07-171/73/1 (невідновлювальної кредитної лінії) (договір), відповідно до умов якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в сумі 894003,00 грн., з яких кредит в сумі 866700,00 грн. призначений для купівлі позичальником (транспортного засобу „Рено Магнум”, сідловин тягач та напівпричіп, обладнання, спецтехніки); кредит в сумі 27303,00 грн. призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником відповідно до вимог п. 2.2. цього договору. При цьому, видача кредитних коштів в межах ліміту даного підпункту п. 1.1. здійснюється лише після закінчення першого року з моменту укладання цього договору (п.п.1.1., 1.1.1, 1.1.2 договору).
Кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку передбаченому цим договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк по 23.01.2018р., включно (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 1.3 договору в редакції додаткової угоди до договору №012/07-171/73/5 від 30.10.2009р. за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти з 26.10.2009р. по 31.03.2010р. 20,0% річних, починаючи з 01.04.2010р. встановити 15,5% річних; розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п. 3.1. договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.
Пунктом 3.6. договору сторони встановили порядок нарахування процентів за користування кредитом.
Відповідно до п. 5.1. договору кредитор зобов’язався, зокрема, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, здійснити видачу позичальнику кредитних коштів.
Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов’язався, зокрема, використати отримані кредитні кошти на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплати нарахованих відсотків, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.
Згідно з п. 7.3. договору кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках, зокрема, невиконання позичальником умов розділу 6 та/або п. 3.9. цього договору.
Додатком №1 від 16.10.2009р. до договору сторони встановили графік погашення кредитної заборгованості.
Надання кредиту банком позичальнику підтверджується матеріалами справи (суду надані відповідні платіжні доручення).
За твердженням позивача відповідач прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором №012/07-171/73/1 (невідновлювальної кредитної лінії) від 25.01.2008р. належним чином не виконував; повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом в установлені строки та в повному обсязі не здійснив, що підтверджується виписками банку, наявними в матеріалах справи.
Позивач звернувся до відповідача з листом №23/32-3715 від 24.03.2010р., яким повідомив, що відповідачем порушуються умови кредитного договору, в результаті чого утворилася заборгованість. Вимагав достроково, протягом 30 днів з дати направлення даного листа, погасити заборгованість за кредитним договором у розмірі 813913,80 грн. Докази направлення даного листа відповідачу наявні в матеріалах справи, а саме фіскальний чек №6868 від 24.03.2010р.
Вимога про дострокове повернення кредитної заборгованості, що викладена в листі, залишена відповідачем без відповіді та задоволення, доказів погашення заборгованості відповідачем до матеріалів справи не представлено.
Позивач наполягає, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 761895,37грн. - за кредитом, 39630,43грн. – по відсотках, не сплачена відповідачем, та вимагається до стягнення.
З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою договір №012/07-171/73/1 від 25.01.2008р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).
Оскільки відповідач порушив умови договору та не повертав кредитні кошти відповідно до встановленого графіку (відповідачем не надано доказів належного та своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором), позивач направив відповідачу лист №23/32-3715 від 24.03.2010р., з вимогою дострокового повернення позики, що залишилася, сплати процентів, пені.
Не виконання зобов’язання за кредитним договором №012/07-171/73/1 (невідновлювальної кредитної лінії) від 25.01.2008р. підтверджується банківськими виписками з рахунків, наявними в матеріалах справи. Доказів перерахування вказаних сум на рахунок кредитору відповідачем до матеріалів справи не представлено.
Відповідач у відзиві б/н від 04.10.2010р. визнав позовні вимоги в повному обсязі у сумі 806645,37 грн.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає основні процесуальні права та обов'язки сторін. Зокрема, відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Відповідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання позову відповідачем - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.
В зв’язку з вищевикладеним судом задовольняються вимоги в сумі заборгованості за кредитом – 761895,37 грн., заборгованість за відсотками в сумі 39630,43грн.
Також, позивачем були заявлені вимоги про стягнення пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості в розмірі 707,83грн. за період з 01.12.2008р. по 21.07.2010р. та пені за порушення строків погашення відсотків в сумі 4411,74 грн. за період з 01.04.2009р. по 21.07.2010р.
За порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредиту та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення (п. 10.2. договору).
Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.
Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Водночас, частина 1 вказаної правової норми зазначає, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Суд зазначає, що позивачем нарахування пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості здійснювалось з урахуванням ч. 6 ст.232 ГК України.
Здійснивши перерахунок пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків погашення кредитної заборгованості в розмірі 707,83грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 689,13 грн.
Суд зазначає, що позивачем нарахування пені за порушення строків погашення відсотків здійснювалось без урахуванням ч. 6 ст.232 ГК України.
Здійснивши перерахунок пені за порушення строків погашення відсотків, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків погашення відсотків в сумі 4411,74 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 3190,51 грн.
Судові витрати у відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 22, 47, 49, 77, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м. Київ в особі Донецької обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль”, м. Донецьк, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Продсервіс”, м. Краматорськ, частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Продсервіс” (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Паркова, 8/4, ЄДРПОУ 32879338, п/р 2600615159907 в ДОД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076) на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (01011, м Київ, вул.Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909) в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” (83086, м. Донецьк, вул. Ф.Зайцева, 46 „в”, ЄДРПОУ 23346741, МФО 335076) заборгованість за кредитом в сумі 761895,37 грн., заборгованість за відсотками в сумі 39630,43грн., пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості в сумі 689,13грн., пеню за порушення строків погашення відсотків в сумі 3190,51грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 8054,05грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,64грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
У судовому засіданні 04.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2010р.
Суддя
Судове рішення № 11792062, Господарський суд Донецької області було прийнято 04.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 28/146. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: