Рішення № 11788626, 07.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.10.10р.Справа № 8/167-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр радіаційної безпеки" (м. Дніпродзержинськ)

до Державного підприємства "Бар'єр" (м. Дніпродзержинськ)

про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором № 129 від 23.12.2009р. у загальному розмірі 54 719,67 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Чабаненко В.Т. - представник (дов. № 16 від 01.09.10р.)

від відповідача: Сіра О.Ю. - представник (дов. № 3 від 27.05.09р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український центр радіаційної безпеки" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доДержавного підприємства "Бар'єр" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором № 129 від 23.12.2009р. у загальному розмірі 54 719,67 грн.

Сума боргу складається з наступних сум:

- основного боргу - 51 300, 00 грн.;

- інфляційні втрати - 2 205, 90 грн. ;

- 3% річних - 1 213, 77 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 129 від 23.12.2009р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у своєму відзиві на позов визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі, а також зазначив, що ним підписано акт звірки розрахунків від 30.09.2010р., в якому він визнав наявність основного боргу у сумі 51 300,00 грн.

Вислухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

23.12.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 129 (далі-договір), відповідно до умов якого, позивач продає, а відповідач купує прилади, обладнання та меблі лабораторні на умовах обумовлених договором. Кількість та номенклатура товару, що купується, зазначається та фіксується в рахунках на оплату товару. Вартість товару зазначається та фіксується в рахунках на оплату. Загальна сума договору договору складає 137 700,00 грн. без ПДВ. (п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2. договору).

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору, позивач зобов'язався поставляти товар в строк не більше трьох банківських днів з моменту отримання заявки відповідача. Датою поставки товару вважається дата передачі товару відповідачу, зазначена в товарній накладній.

На виконання договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу, відповідно до видаткової накладної № 2 від 23.12.2009р. на суму 137 700,00 грн.

Згідно п. 3.5. договору, відповідач зобов'язаний оплатити товар у повному обсязі в строк не більше 3-х банківських днів з моменту поставки товару.

Вказане зобов'язання було відповідачем порушене, внаслідок чого позивачем була направлено відповідачу лист від 10.02.2010р. з вимогою оплатити поставлений товар в десятиденний термін або повернути його позивачу.

Відповідачем було здійснене часткове повернення поставленого товару на загальну суму 86 400,00 грн., про що свідчить накладна на повернення товарів № 88 від 05.05.2010р.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 51 300,00 грн. (137 700,00 грн. - 86 400,00 грн. = 51 300,00 грн.).

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 51 300,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

Крім того, відповідач у своєму відзиві на позов визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі, а також зазначив, що ним підписано акт звірки розрахунків від 30.09.2010р., в якому він визнав наявність основного боргу у сумі 51 300,00 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 51 300,00 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також інфляційні втрати, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 51 300,00 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 2 205,90 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 213,77 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 205,90 грн. та 1 213,77 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач у своєму відзиві на позов визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Бар'єр" (51917, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179-Б; код ЄДРПОУ 31330051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр радіаційної безпеки" (юридична адреса: 51917, м.Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179; поштова адреса: 51917, м. Дніпродзержинськ, вул.Широка, 5; код ЄДРПОУ 35410177) - 51 300 грн. 00 коп. основного боргу, 2 205 грн. 90 коп. втрат від інфляції, 1 213 грн. 77 коп. трьох відсотків річних, 547 грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін