Рішення № 11788259, 30.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.10р.Справа № 1/204-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФІ-Транс", м. Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесінвестгруп-КР", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 25 772 грн. 72 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Тімченко А.О., дов. від 22.09.10р.;

від відповідача: Осіпчук І.Ю., дов. № 1 від 07.06.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕФІ-Транс" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесінвестгруп-КР" заборгованість у сумі 25 772 грн. 72 коп. за генеральним договором транспортного експедирування № 333/07-09 від 27.07.2009р.

Відповідач позов не визнав. У відзиві від 29.06.10р. зазначив: позивач, отримавши 100% передоплату, не в повній мірі сам виконав умови Договору та не попередив своєчасно відповідача про те, що завантажені відповідачем напіввагони № № 67188045, 65881823 не проходять у тунелі на дільниці Білорічинська-Туапсе-Адлер «Північно-Кавказької залізниці»Російських залізниць, тому виникла необхідність перезавантажити грузи з двох напіввагонів у чотири напіввагони та змінити їх маршрут слідування шляхом переадресації грузів. Про ці умови особливого завантаження напіввагонів позивач зобов’язаний був своєчасно попередити Відповідача і ці зобов'язання відображені в умовах Договору, а саме, у п.1.3. розділу «Зобов'язання сторін за Договором», але не виконав цього. Таким чином неналежне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором спричинило додаткові витрати, необхідні для перезавантаження з двох напіввагонів № № 67188045, 65881823 у чотири напіввагони № № 67188045, 65881823, 63327183, 67920074 згідно накладних № № 45751019, 45751020, 45751021, 45751022 зі станції Адлер на станцію Сухумі. Також, відповідач вказує на безпідставність посилання позивача на п. 4.9. Договору та зазначає, що позивача не надав суду доказів, того, що додаткові витрати у сумі 25772,72 грн. сплачені ним на підставі рахунків залізних доріг України або підприємств України.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕФІ-Транс»(експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнесінвестгруп-КР»(клієнт) було укладено генеральний договір транспортного експедирування №333/07-09 (Договір), згідно з яким відповідач доручив, а позивач зобов’язався за плату і за рахунок відповідача організувати перевезення залізничним транспортом експортно-імпортних та транзитних вантажів відповідача, погоджені сторонами в додаткових угодах та/або заявках, що є невід`ємною частиною даного Договору.

П.1.3. Договору, з метою виконання зобов`язань, покладених на експедитора у відповідності з п.п. 1.1., 1.2. даного Договору, експедитор уповноважується від свого імені та за рахунок клієнта укладати угоди з транспортними та іншими підприємствами відносно предмета даного Договору –перевезення вантажів клієнта залізничним транспортом.

Відповідно до п.3.2.7. Договору на клієнта покладено обов’язок відшкодувати через експедитора витрати, які не залежать від експедитора протягом п'яти календарних днів з дати отримання відповідного рахунку від експедитора.

Згідно з п.4.9. Договору, у випадку, якщо вартість фактично понесених експедитором витрат на організацію вантажу відповідно до заявок клієнта перевищила погоджену раніше сторонами суму, клієнт зобов’язаний компенсувати експедитору відповідну різницю відповідно до рахунків від залізниць України та інших підприємств.

17 серпня 2009 року відповідач відповідно до умов Договору направив позивачу дві заявки на організацію перевезення вантажу –шпали просочені, отримувач вантажу –ТОВ СП «Проммонтажсервіс», станція Адлер, Росія, рухомий склад –всього 4 напіввагони вантажопідйомністю по 44 тонни кожний.

В ході виконання вказаних заявок позивачем, відповідач ініціював переадресування 4-х напіввагонів №№ 67188045, 65881823, 63327183, 67920074 відповідно до накладних №№ 45751019, 45751020, 45751021, 45751022 зі станції Адлер на станцію Сухумі, на адресу отримавача –ТОВ СП «Проммонтажсервіс», та листом №201/09 від 01.09.2009 р. гарантував оплату провізних платежів, додаткових зборів та витрат, пов’язаних з вказаною переадресацією.

10 лютого 2010 р. позивачем на адресу Відповідача було направлено лист №07/10Б з проханням відшкодувати 25772,72 грн. витрат позивача на переадресацію вантажу зі станції Адлер на станцію Сухумі на адресу отримувача –ТОВ СП «Проммонтажсервіс», а саме: провізні платежі за межами України у сумі 25365 грн. 32 коп., та витрати на послуги банку за конвертацію валюти та перерахування на рахунок отримувача –410 грн. 40 коп.

Додатком до вищевказаного листа, відповідачу було виставлено рахунок № 142 для доплати вказаної суми відшкодування.

17.03.2010 р. на адресу відповідача направлено претензію №77/10Б з вимогою оплатити витрати позивача в розмірі 25772 грн.72 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення

На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФІ-Транс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесінвестгруп-КР" заборгованості за надані транспортні послуги в сумі 25772 грн. 72 коп. –обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесінвестгруп-КР" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг вул. Нікопольське шосе, 1, код ЄДРПОУ 34685177) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФІ-Транс" (03049, м. Київ, вул. Богданівська, 1/1, ЄДРПОУ 32820284) 25772 грн. 72 коп. (двадцять п`ять тисяч сімсот сімдесят дві грн.72 коп.) заборгованості, 257 грн. 73 коп. (двісті п`ятдесят сім грн. 73 коп.) витрат по сплаті держмита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписане - 05.10.10р.