Рішення № 11788193, 24.09.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.10р.Справа № 17/184-10 За позовом Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 909 грн. 59 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Редько С.М., довір. № 6 від 01.06.10р.;

Кучеров П.П., довір. № 12 від 07.07.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" (далі - позивач) звернулась до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) суму 5228,13 грн. основного боргу, 2739,53 грн. інфляції, 1823,98 грн. пені, 117,95 грн. 3 % річних, а всього 9909,59 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору оренди № 14-01/07 ор від 01.01.07р. та договору № 14-01/07-в від 01.01.07р.

Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом ВГСУ від 13.08.08р. за № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ВГСУ від 10.12.02р. за № 75 (з подальшими змінами та доповненнями), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. При цьому, дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Між тим, не віднесено і до повноважень господарських судів з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання підприємців учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання та реєстрації) сторін, (а.с. 40).

При цьому, наведені положення в Розясненні Президії ВАСУ від 18.09.97р. за № 02-5/289 визначають, що особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про розгляд спору у судовому засіданні у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Ухвалою голови господарського суду від 15.07.10р. строк розгляду спору за заявою судді продовжено до 20.08.10р.

Ухвалою господарського суду від 20.08.10р. строк розгляду спору за клопотанням відповідача продовжено до 04.09.10р.

Окрім того суд зазначає, що перебіг встановленого господарським процесуальним законодавством строк розгляду спору закінчився, однак відповідач так і не використав надане йому право на захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем для огляду у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.01.2007 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) був укладений договір № 14-01/07 ор оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з умовами якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування обєкт оренди нежитлове приміщення, загальною площею 18,5 м2, розташоване на території позивача (балансоутримувача) за адресою: м. Дніпропетровськ, пр-т Праці, 2-Т, де вартість обєкту згідно експертної оцінки становить 29700,00 грн. без урахування ПДВ, що підтверджується наявним у справі двостороннім актом приймання-передачі нерухомого майна від 01.01.07р.

За умовами п. 3.1 вказаного договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, де оплата за базовий місяць становить 297,00 грн., без урахування ПДВ., а згідно п. 3.3 відповідач зобовязаний вносити орендні платежі орендодавцю не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач взяті на себе зобовязання виконував неналежно з порушенням повноти та своєчасності внесення орендних платежів, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість по спірному договору оренди, яка за період з січня 2007 року по травень 2009 року складає розмір 2771,42 грн.

Окрім того, поряд із взятими сторонами на себе орендними зобовязаннями, 01.01.07р. між балансоутримувачем та орендарем був укладений договір № 14-01/07-в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, згідно з умовами якого відповідач бере участь у витратах позивача на виконання визначених цією угодою робіт пропорційно до займаної ним площі в спірному обєкті оренди, при цьому орендар також відшкодовує балансоутримувачу послуги у вигляді сплати за використану електроенергію та воду, а таку плату відповідач зобовязаний вносити не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним місяце.

Вивчивши документи додані до позову суд встановив неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань і за названою вище угодою про відшкодування витрат, внаслідок чого у останнього перед позивачем за період з січня 2007 року по травень 2009 року виникла сума боргу в розмірі 2543,66 грн.

Разом з тим, проведений господарським судом аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем належним чином виконанні вимоги ст. 33 ГПК України, оскільки основна заборгованість відповідача за договором № 14-01/07 ор від 01.01.07р. та договором № 14-01/07-в від 01.01.07р. підтверджена відповідними доказами, відповідає фактичним обставинам справи, а отже є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець (позивач у справі) передає або зобов'язується передати наймачеві (відповідач у справі) майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

В той же час, положення ст. 901 Цивільного кодексу України вказують на те, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 ЦК України).

В ході розгляду спору, відповідачем доказів перерахування орендних платежів та сплати відповідної вартості наданих послуг за спірний період господарському суду не надано, обставин наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовано.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умови наведені ст. 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

На підставі передбачених умов п. 3.5 спірного договору оренди та п. 2.2.3 договору на відшкодування витрат, позивач здійснив відповідачу нарахування розміру пені.

Згідно положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач провів відповідні нарахування відповідачу інфляції та 3% річних.

Однак, враховуючи викладені вище положення чинного законодавства, передбачені умови спірних договорів, які укладені між сторонами у справі, а також встановлені обставини порушення відповідачем взятих на себе зобовязань в частині повноти та своєчасності внесення на користь орендодавця/балансоутримувача відповідної плати, з врахуванням строків і сум проведених відповідачем оплат та розміру заборгованості, господарський суд здійснив перерахунок заявленого позивачем розміру пені, інфляції та 3% річних і вважає за вірне частково задовольнити проведенні позивачем нарахування в такому обсязі відповідальності, а саме у сумі 559,97 грн. пені, 502,79 грн. інфляції, 117,95 грн. 3% річних, тоді як в решті заявлених позивачем нарахувань відмовити за безпідставністю.

Згідно приписам ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова" (49131, м. Дніпропетровськ, с. Таромське, вул. Наукова, 8; ЄДРПОУ 03374617) суму 5228,13 грн. (пять тисяч двісті двадцять вісім грн. 13 коп.) основного боргу, 502,79 грн. (пятсот дві грн. 79 коп.) інфляції, 117,95 грн. (сто сімнадцять грн. 95 коп.) 3% річних, 559,97 грн. (пятсот пятдесят девять грн. 97 коп.) пені, 65,97 грн. (шістдесят пять грн. 97 коп.) державного мита, 152,63 грн. (сто пятдесят дві грн. 63 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано 01.10.10р.