Рішення № 11787875, 07.10.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2010 р. Справа № 7/94-44 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий Дім", м. Львів

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Західпромбуд", Луцьк

про повернення майна

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Лебідко Ю.І., представник (дов. № 248 від 19.05.2010р.)

          від відповідача: Власюк О.Я., заст. гол. Правління (дор. №8 від 01.05.2010р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач –товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий Дім" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - закритого акціонерного товариства "Західпромбуд" про повернення майна згідно договору фінансового лізингу (оренди) №310/0507 від 07.05.2007 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові та просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні та у запереченні на позов, просить суд в позові відмовити. В обгрунтування заперечення посилається на те, що 03.07.2009року господарським судом Волинської області порушено провадження у справі №7/79-Б про банкрутство закритого акціонерного товариства «Західпромбуд», введенно мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів та накладено заборону на розпорядження коштами.

15.08.2009р. в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" № 152 опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ «Західпромбуд».

Позивач у місячний строк з дня публікації оголошення (з 15.08.2009р. по 14.09.2009р.) з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство не звернувся.

За таких обставин представник відповідача вважає, що в позові слід відмовити на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також представник відповідача в обгрунтування заперечень посилається на ст.ст. 7, 9, 10, Закону України «Про фінансовий лізинг»та вважає, що повернення предмету лізингу може відбутися тільки після закінчення терміну дії договору, або при вчиненні виконавчого напису нотаріуса. Іншого порядку майна не передбачено.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

7 травня 2007 року між ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" та ЗАТ «Західпромбуд»був укладений договір № 310/0507 фінансового лізингу (оренди) (далі договір).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору № 310/0507 від 07.05.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

У відповідності із п.2 ст.1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п. п. 1.1, 1.2 договору позивач зобов’язувався передати відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу, майно, а саме: - Баштовий кран КБ-403А, 2000 р. в., (б/в), 1 шт. Майно, що передається в лізинг, придбано на підставі наданої відповідачем "Заявки". Назва цього майна, вартість, тип, модель, інші індивідуальні ознаки та експлуатаційні характеристики, комплектність, технічний стан, тощо, вказані у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладені між сторонами угоди предметом судового розгляду не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були, сторонами відповідних доказів суду не подано у зв’язку з чим в суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсними або неукладеними.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання договору позивач передав, а відповідач отримав Баштовий кран КБ-403А, 2000р.в. (б/в) в комплекті з технічною та експлуатаційною документацією, загальною вартістю 505748,89грн., що пітверджується актом прийому-передачі від 31.07.2007р. (а.с. 15).

Додатком №3 до договору від 07.05.2007р. погоджено графік сплати лізингових платежів.

Відповідач в порушення умов договору оплату лізингових платежів у строк не проводив, в результаті чого виникла заборгованість за період з червня по листопад 2008р. в сумі 82829,28грн., про стягнення якої постановлено рішення господарського суду Волинської області у справі №1/160/12-44 від 21.01.2009 року. Вказаним рішенням також задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача річних, збитків від інфляції, 3% річних та пені.

Згідно п. п. 6.2 договору (абз.3) відповідач (лізингоодержувач) зобов’язувався у разі несплати лізингових платежів протягом одного чергового строку на вимогу позивача (лізингодавця) повернути йому майно у безспірному порядку.

Відповідно до п 9.1 абз. 3 договору позивач (лізингодавець) має право односторонньо достроково припинити дію договору письмовим повідомленням, якщо лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі протягом одного чергового строку.

Факт несплати лізингових платежів протягом одного чергового строку встановлено рішенням господарського суду Волинської області у справі №1/160/12-44 від 21.01.2009р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

03.07.2010р. позивачем направлено лист відповідачу про припинення дії договору та з вимогою повернути майно.

З матеріалів справи: вимоги та пояснень представників сторін в судовому засіданні вбачається, що об'єкт лізингу (Баштовий кран КБ-403А, 2000р.в. (б/в) в комплекті з технічною та експлуатаційною документацією) на день розгляду справи позивачу не повернутий.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належним чином не спростовано доводів позивача та не надано суду відповідних доказів. Посилання на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України «Про фінансовий лізинг»зводяться до тлумачення названих норм на свою користь.

Враховуючи те, що відповідач безпідставно володіє і користується спірним майном, яке належить позивачу, позовні вимоги про повернення майна підставні та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 2724,04грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Керуючись, Законом України “Про фінансовий лізинг”, статтями 526, 627, 785 ЦК України, статтею 174, 193 , 292 ГК України, статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Закритому акціонерному товариству "Західпромбуд" (м. Луцьк, вул. Мамсурова, 8А, код ЄДРПОУ 21750337) повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (м. Львів. вул. Коновальця, 103/605, код ЄДРПОУ 31730064) Баштовий кран КБ-403А, 2000р.в. (б/в) в комплекті з технічною та експлуатаційною документацією.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Західпромбуд" (м. Луцьк, вул. Мамсурова, 8А, код ЄДРПОУ 21750337) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (м. Львів. вул. Коновальця, 103/605, код ЄДРПОУ 31730064) витрати по сплаті державного мита в сумі 2724,04грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (м. Львів. вул. Коновальця, 103/605, код ЄДРПОУ 31730064) з бюджету у відповідно до ст. 8 Декрету КМУ від 21.01.1993р. № 7-93 "Про державне мито" 76,50грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оплачені платіжним дорученням №1767 від 01.09.2009р.(оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

                    Суддя                                                   М.С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 12.10.2010р.