Рішення № 11787766, 29.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2010 р. Справа № 07/137-38 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії, м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волиньпродукт», м.Нововолинськ

про стягнення 639,21грн.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача: Іванчук Ю.А., довіреність від 18.06.2010р.

від відповідача: Власик Ю.П. – директор товариства

Суть спору: Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Волинської філії звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волиньпродукт» - 639,21грн., з них: 628,59грн. основного боргу за надані послуги згідно договору про надання послуг електрозв’язку №1087 від 26.06.2009р., 7,73грн. пені згідно п.5.8. договору та 2,89грн. - 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві від 28.09.2010р. пояснив, що 14.06.2010р. відповідач звернувся до позивача з листом в якому просив припинити з 01.07.2010р. надання послуг глобальної мережі Інтернет згідно договору та зняти телефонний номер. Відповіді на свій лист відповідач не отримав. 20.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волиньпродукт» звернулося з листом до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії з вимогою надати відповідь на попередній лист та надати первинні документи для остаточного розрахунку, оскільки рахунок не був виставлений як того вимагає договір. Рахунок відповідачем було отримано за допомогою факсимільного зв’язку тільки 21.07.2010р. Після отримання рахунку відповідачем було сплачена сума основної заборгованості – 628,59грн., що підтверджується платіжним дорученням №2116 від 21.09.2010р. Таким чином, відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем штрафних санкцій та вимогу про стягнення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що відповідачем сплачена сума основного боргу. Просив припинити провадження в частині стягнення основної заборгованості та стягнути з відповідача 7,73грн. пені, 2,89грн. - 3% річних та судові витрати.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне:

26.06.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Волинської філії та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волиньпродукт» був укладений договір про надання послуг електрозв’язку №1087.

Відповідно до п.2.1.1. договору Підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку.

Згідно п. 3.2.8 Договору відповідач зобов’язувався вчасно та в повному обсязі вносити оплату за надані послуги.

Відповідно до п.4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Листом від 14.06.2010р. відповідач звернувся до позивача із заявою про припинення надання послуг глобальної мережі Інтернет згідно договору від 31.07.2009р. та зняття телефонного номера 4-68-67 і ІР - адреси.

Згідно наряду №392 від 01.07.2010р. позивачем було знято телефонний номер 4-68-67 абонента Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волиньпродукт».

Водночас, відповідач свої зобов’язання по договору не виконав належним чином та не розрахувався за червень 2010р., в результаті чого станом на 14.09.2010р. заборгованість за отримані послуги за червень 2010р. складає 628,59грн.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день пред’явлення позову заборгованість за поставлений товар скдадала 628,59грн.

          Враховуючи те, що на момент розгляду спору відповідачем сплачено 628,59грн. основного боргу, провадження у справі в цій частині стягнення слід припинити на підставі п.11 ст.80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору .

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.5.8. договору у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Посилання відповідача на те, що пеня, 3% річних та судові витрати не підлягають до стягнення у зв’язку з тим, що відповідачу не було позивачем вчасно надіслано рахунка на оплату послуг електрозв’язку судом до уваги не беруться, оскільки відповідно до п.4.5 договору розрахунки проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Тобто, відповідач, не отримавши рахунка на оплату, повинен був сам оплатити заборгованість до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 20.09.2010р. про проведення остаточного розрахунку по даному договору (надання рахунку) лише після подання позовної заяви до суду (вх.№01-32/1964 від 17.09.2010р.). Отже нарахування пені та 3% річних є підставними.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 7,73грн. пені та 2,89грн. - 3% річних.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, п.11 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Волиньпродукт» (м.Нововолинськ, вул.Луцька, 3, код ЄДРПОУ 36394937, р/р26008226207600 в АКБ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Волинської філії (м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, код ЄДРПОУ 23251963, р/р.260072445 в ВОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 303569) 10грн.62коп. ( в тому числі 7,73грн. пені та 2,89грн. - 3% річних), а також 102грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 628грн.59коп. основного боргу припинити.

Суддя