Рішення № 11787761, 29.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2010 р. Справа № 07/133-48 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс», м.Київ

до Волинського інституту агропромислового виробництва, Луцький район, с. Рокині

про стягнення 12587,45грн.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача: Яковенко Д.А., довіреність від 20.09.2010р.

від відповідача: Солтисюк О.П., довіреність від 28.09.2010р. №247/01-06

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс» звернувся до суду з позовом про стягнення з Волинського інституту агропромислового виробництва 12587,45грн., з них 10685,32грн. боргу за виконані підрядні роботи згідно договору № 437 від 08.10.2009р., 1360,99грн. пені згідно п.6.2. договору, 331,24грн. інфляційних нарахувань та 209,90грн. – 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному об’ємі.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суму позовних вимог, пояснивши, що наявна заборгованість виникла через важке фінансове становище інституту. Просив розстрочити виконання рішення суду терміном на два місяці, про що не заперечив представник позивача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне:

08.10.2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс» та Волинським інститутом агропромислового виробництва укладено договір №437.

Відповідно до п.1.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс» (Підрядник) зобов’язувалося виконати за завданням Волинського інституту агропромислового виробництва (Замовник) роботи по гідрохімічному очищенню системи опалення адмінбудівлі, а Замовник зобов’язувався прийняти та оплатити роботи згідно актів виконаних робіт.

Згідно з п.3.3. договору кінцевий розрахунок по договору здійснюється не пізніше грудня 2009р. після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Згідно п.2.1. договору ціна договору складає 24510,00грн. в тому числі ПДВ – 20% 4085,00грн.

Позивач виконав умови договору в повному обсязі, тобто виконав роботи по гідрохімічному очищенню системи опалення адмінбудівлі вартість яких становить 24510,00грн., що підтверджується актом виконаних підрядних робіт від 08.10.2009р. підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Проте, відповідач свої зобов’язання по договору виконав частково, сплативши за виконані роботи лише 13824,68грн.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день розгляду спору основний борг відповідача становить 10685,32грн., не погашений, визнаний відповідачем, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.6.2. договору у разі порушення термінів виконання робіт без поважних причин Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день перевищення термінів від вартості не прийнятих робіт.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 1360,99грн. пені, 331,24грн. інфляційних нарахувань та 209,90грн. – 3% річних.

Водночас, враховуючи клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд, з метою реального виконання рішення, зважаючи на важке фінансове становище Волинського інституту агропромислового виробництва, та часткову сплату заборгованості, керуючись п.6 ст.83 ГПК України, вважає за можливе розстрочити виконання рішення в частині стягнення 12587,45грн. на два місяці з щомісячною сплатою рівними частинами.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Волинського інституту агропромислового виробництва (Луцький район, с.Рокині, вул.Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 13368842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Крона плюс» (м.Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, код ЄДРПОУ 32492718, р/р26008100934001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) 12587грн.45коп. ( в тому числі 10685,32грн. заборгованості, 1360,99грн. пені, 331,24грн. інфляційних та 209,90грн. – 3% річних), а також 125грн.87коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнення заборгованості в розмірі 12587грн.45коп. розстрочити строком на два місяці з щомісячною сплатою рівними частинами.

Суддя