Рішення № 11787389, 13.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2010 р.           Справа 11/133-10

за позовом відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія

«Вінницяобленерго»в особі структурної одиниці «Ямпільські електричні

Мережі», м. Ямпіль

до Вінницького обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-

каналізаційного господарства «Вінницяводоканал»в особі

Ямпільського відокремленого підрозділу водопровідно-каналізаційного

господарства, м. Ямпіль

про стягнення 74031,02 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача: Н. Вовк за довіреністю;

від відповідача: І. Дубінська за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з ВОВКП «Вінницяводоканал»в особі Ямпільський ВП ВКГ на розрахунковий рахунок СО «Ямпільські ЕМ» - 74 031, 02 грн. заборгованості по сплаті за спожиту електроенергію.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24.05.2006р. між сторонами укладено договір № 127 про постачання електричної енергії за умовами якого позивач передає електроенергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної електричної енергії та здійнює інші платежі згідно з умовами даного договору. В порушення взятих на себе зобов’язань за договором, відповідач в період з травня 2008 року по серпень 2010 року договірні зобов’язання не виконує в повному обсязі, і станом на 01.09.2010 р. за останнім рахується заборгованість в 74031,02 грн..

Відповідач в поясненнях за № 3 від 24.09.2010р. вказує, що згідно виставлених рахунків за спожиту електричну енергію за договором № 127 від 24.05.2006р. підприємство не повністю оплачувало кошти, що призвело до заборгованості в сумі 74031,02 грн..

В листопаді - грудні місяці 2009р.на підставі п.52 ст.34 Закону України «Про державний бюджет на 2009рік» та Постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 22.06.2009р. по перерахуванню субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах за послуги з водопостачання та водовідведення для укладання договору про організацію взаєморозрахунків проводився взаємозалік на суму 74031,02 грн.. Договір укладався між наступними сторонами: Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області (сторона 1), Орган обласного фінансового управління (сторона 2), Головне управління житлово-комунального господарства, енергетики та зв'язку Вінницької облдержадміністрації (сторона 3), Ямпільський відокремлений підрозділ водопровідно-каналізаційного господарства Вінницького ОКВП ВКГ «Вінницяводоканал» (сторона 4), відкрите акціонергне товариство «Акціонерна компанія Вінницяобленерго»(сторона 5), ДП «Енергоринок» (сторона 6).

Ямпільський відокремлений підрозділ водопровідно-каналізаційного господарства Вінницького ОКВП ВКГ «Вінницяводоканал» підписані шість примірників договору подали до ВАТ «АК Вінницяобленерго» на погодження, після чого відповідачем всі шість примірників подано до Головного управління житлово-комунального господарства енергетики та зв'язку Вінницької облдержадміністрації.

Станом на 24.09.2010р. субвенції з державного бюджету по різниці в тарифах в сумі 74031,02 грн. до Ямпільського ВП ВКГ не повернено, взаємозалік на дану суму щодо погашення за спожиту ел.енергію теж невідомо на якій стадії.

Перевіривши доводи представника позивача та відповідача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

24 травня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Вінницяобленерго»в особі структурної одиниці «Ямпільські електричні мережі»(позивач, за договором Постачальник) та Вінницьким обласним комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяводоканал»в особі Ямпільського відокремленого підрозділу водопровідно-каналізаційного господарства (відповідач, за договором Споживач) укладено договір № 127 про постачання електричної енергії.

За умовами даного договору позивач зобов’язався передавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 720 кВт, а відповідач сплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до додатку № 3 вказаного договору, розрахунки за спожиту електроенергію за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами до 5 числа місяця слідуючого за розрахунковим. Звірення та завершення розрахунків проводиться Споживачем разом з Енергопостачальною організацією на основі показників приладів обліку електроенергії та графіка зняття показників лічильників у відповідності з додатком № 4 даного договору.

У відповідності до п.2.3.3. договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Порядок розрахунків»та №4 «Графік зняття показників засобів обліку електроенергії».

Розрахунок проводився відповідно до щомісячних рапортів-звітів Споживача.

Як стверджується матеріалами справи та поясненнями учасників процесу позивачем щомісячно надавались відповідачу рахунки на оплату за спожиту електроенергію. При цьому останній в період з травня 2008 року по серпень 2010 року оплачував їх не в повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 74031,02 грн., що поміж з тим підтверджено сторонами в обопільно підписаному акті звірки розрахунків від 13.10.2010р..

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за спожиту електричну енергію згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по постачанню електричної енергії відповідачу належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов’язку щодо повного розрахунку з позивачем за спожиту електричну енергію у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 74031,02 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на договір про організацію взаєморозрахунків не можуть братись судом до уваги, оскільки останнім не підтверджено наявності даного договору та його виконання.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на наведене вище, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Вінницького обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяводоканал»в особі Ямпільського відокремленого підрозділу водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Савіна, 9, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500, код 05391904) на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Вінницяобленерго»в особі структурної одиниці «Ямпільські електричні мережі»(вул. Леніна, 5, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500, код 25510268) 74031 (сімдесят чотири тисячі тридцять одну) грн. 02 коп. –боргу; 740 (сімсот сорок) грн. 31 коп. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.           Копію рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 15.10.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (24500, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Леніна, 5)