Рішення № 11787344, 13.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 жовтня 2010 р.           Справа 11/129-10

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»,

м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька корпорація

«Сільгосптехніка», м. Вінниця

про стягнення 170801,51 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - В. Рой за довіреністю ;

від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»заборгованості за кредитним договором № 02-2004/25 від 26.07.2004 р. в загальному розмірі 170801,51грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що 26.07.2004 р. між ВАТ АБ «Приватінвест», та ТОВ «Серго-Поділля»укладено кредитний договір № 02-2004/25, за умовами якого Банк надав ТОВ «Серго-Поділля»довгостроковий кредит у сумі 350000 грн. під 18 % річних, а ТОВ «Серго-Поділля»зобов'язався повернути кредит до 25 грудня 2006 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором ТОВ «Серго-Поділля»станом на 19.08.2010 р. за останнім рахується заборгованість в розмірі 170801,51 грн..

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 26.07.2004 р. укладено договір поруки № 3 між ВАТ АБ «Приватінвест» і Вінницькою корпорацією «Облагроремтехпостач» пізніше перейменованого на товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка», згідно з яким останній поручився перед ВАТ АБ «Приватінвест» за виконання зобов'язання Позичальником за кредитним договором № 02-2004/25.

25.09.2005 р. між ВАТ АБ «Приватінвест» та ПАТ КБ «ПриватБанк»укладено договір № 09/05-579 відступлення прав вимоги, відповідно до якого здійснилося відступлення ВАТ АБ «Приватінвест» ПАТ КБ «ПриватБанк»у повному обсязі права до боржника, що випливають з договору № 02-2004/25 від 26.07.2004 р..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах від 06.09.2010р. та 23.09.2010р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених в позові, витребуваних документів не виконав. Явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив. Конверти з ухвалами про призначення слухань повернуті до суду відділенням поштового зв’язку з написом наступного змісту: «За зазначеною адресою не проживає». З метою повідомлення відповідача про розгляд справи, суд ухвалою від 23.09.2010р. зобов’язав позивача встановити фактичне місце знаходження відповідача та повідомити його про час та місце розгляду справи. На виконання вимог суду представником позивача надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців згідно якого, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»є вул. Соборна, 15-А у м. Вінниці. Вказана адреса зазначена в позовній заяві та за нею судом направлялись процесуальні документи.

За таких обставин, суд вважає, що вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи в суді та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

До того ж суд зауважує, що у пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

26 липня 2004 року між відкритим акціонерним товариством Акціонерним банком «Приватінвест», (надалі Приватінвест) та товариством з обмеженою відповідальністю «Серго-Поділля»(надалі Позичальник) укладено кредитний договір № 02-2004/25.

Відповідно до п. 1.1, 1.3., кредитного договору № 02-2004/25, Приватінвест зобов'язався надати Позичальнику довгостроковий кредит у сумі 350 000 грн. під 18 % річних, а Позичальник зобов'язався повернути кредит до 25 грудня 2006 року.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору при порушенні Позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2,2.3, 2.2.4, 2.4.1. даного договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі: 36 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 26.07.2004 р. між Приватінваст і Вінницькою корпорацією «Облагроремтехпостач»10.06.2005р. укладено договір поруки № 3, згідно з яким Вінницька корпорація «Облагроремтехпостач» поручилась перед Приватінвестом за виконання зобов'язання Позичальником за кредитним договором № 02-2004/25.

Відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»створено шляхом реорганізації у формі перетворення Вінницької корпорації «Сільгосптехніка», яка в свою чергу створена на основі зміни назви Вінницької корпорації «Облагроремтехпостач».

25 вересня 2005 року між Приватінвест та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір № 09/05-579 відступлення прав вимоги, відповідно до якого здійснилося відступлення Приватінвестом (Кредитором) ПАТ КБ «ПриватБанк» у повному обсязі права до боржника, що випливають з договору № 02-2004/25 від 26.07.2004 р., укладеного між Приватінвестом та ТОВ «Серго-Поділля».

За цим договором здійснилося відступлення Приватінвестом (Кредитором) ПАТ КБ «ПриватБанк»прав вимоги на отримання на свою користь від Позичальника платежів по кредиту, відсоткам, комісіям, винагородам, іншим платежів, неустойки (штрафу, пені), які існують у Кредитора відповідно до умов Договору на дату укладення цього договору згідно з Розрахунком, здійснюється також відступлення кредитором прав вимоги на отримання на свою користь від Позичальника платежів по кредиту, відсоткам за його користування, комісіям, винагородам, іншим платежам, неустойки (штрафу, пені), права на отримання яких від ТОВ «Серго-Поділля»виникає після укладення цього договору, до повного виконання зобов'язань Позичальником, та інших прав у повному обсязі.

Як стверджується матеріалами справи, в порушення умов договору Позичальник зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав.

Станом на 19.08.2010 року Позичальник має заборгованість в загальному розмірі 170801,51 грн., з них:

- 60898,65 грн. - заборгованість за кредитом;

- 82272,01 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 27630,85 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Наведене стверджується:

- Кредитним договором № 02-2004/25 від 26.04.2004р.;

- договором поруки № 3 від 10.06.2005р.;

- договором відступлення прав вимоги № 09/05-579 від 23.09.2005р.;

- розрахунком ціни позову;

- іншими матеріалами справи.

Дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) глави 71 (позика, кредит, банківський вклад) ЦК України.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 2 ст. 554 цього Кодексу визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентам за користування кредитом підлягають задоволенню у сумах, відповідно, 60898,65 грн. боргу з повернення кредиту, 82272,01 грн. боргу зі сплати процентів.

Позивачем, за неналежне виконання зобов’язань за кредитним договором пред'явлено до стягнення з відповідача 27630,85 грн. пені за порушення строків повернення кредиту.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору при порушенні Позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2., 4.3. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3., 2.2.З., 2.3.2. даного договору Позичальник виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором підлягають задоволенню в межах завявлених позивачем позовних вимог у сумі 27630,85 грн.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька корпорація «Сільгосптехніка»(вул. Соборна, 15-а, м. Вінниця, 21050, код 31909696) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 60 898 ( шістдесят тисяч вісімсот дев’яносто вісім) грн. 65 коп. –заборгованості за кредитним договором; 82272 (вісімдесят дві тисячі двісті сімдесят дві) грн. 01 коп. –заборгованості по процентам за користування кредитом; 27 630 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять) грн. 85 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 1 708 (одну тисячу сімсот вісім) грн. 02 коп. - витрат зі сплати державного мита та 236 (твісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.10.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 52)

3- відповідачу - (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15-а)