Рішення № 11787228, 12.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 жовтня 2010 р.           Справа 11/142-10

за позовом публічного акціонерного товариства «Вінниччина –Авто», м. Вінниця

до відкритого акціонерного товариства «Вінницяпінобетон», м. Вінниця

про стягнення 6 997,83 грн. та звернення стягнення на майно

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - В. Момот за довіреністю б/н. від 08.09.2010р.;

від відповідача - Н. Невелюк за довіреністю б/н. від 08.10.2010р..

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Вінницяпінобетон»на користь публічного акціонерного товариства «Вінниччина-Авто» заборгованості в сумі 6997,83 грн. та звернення стягнення на майно відповідача, а саме транспортний засіб Chevrolet-Niva 21230 GLS, кузов X9L2123004004306, державний реєстраційний № АВ 9889 АА для задоволення позовних вимог шляхом продажу (публічних торів).

В процесі розгляду справи представник позивача подав заяву від 12.10.2010р. в якій відмовляється від позовних вимог щодо звернення стягнення на майно відповідача, а саме транспортний засіб Chevrolet-Niva 21230 GLS, кузов X9L2123004004306, державний реєстраційний № АВ 9889 АА. Просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 6997,83 грн..

Судом роз’яснено процесуальні наслідки його дій.

Оцінивши подані докази, суд приймає дану відмову як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому провадження у справі в цій частині слід припинити з покладенням судових витрат на позивача, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами укладено договір про виконання робіт з технічного ремонту належного відповідачеві автомобіля шляхом підписання наряду-замовлення. Відповідно до акту виконаних робіт позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на суму 6997,83 грн.. Гарантійним листом відповідач зобов’язався провести розрахунок за виконані роботи. Проте, станом на день звернення до суду не виконав своїх зобов’язань, на претензії щодо погашення заборгованості не відреагував.

Відповідач у відзиві зауважує, що позивачем не надано йому жодного доказу в підтвердження виконання робіт по ремонту автомобіля. У товариства відсутні будь-які докази на підставі яких останній мав би провести розрахунки з позивачем. Поміж з тим, відповідач просить суд зобов’язати позивача надати в судовому засіданні для ознайомлення оригінали всіх документів, на які останній посилається.

Зважаючи на наведене, суд зауважує, що ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обв’язки сторін, та зокрема встановлено, що сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії. Отже, відповідач не був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами справи та викладення своєї позиції щодо позовних вимог. До того ж слід зазначити, що обов’язок доказування вимог та заперечень, відповідно до положень ст. 33 цього Кодексу покладено на сторони. За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення наведеного клопотання.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позову з тих підстав, що у товариства відсутні оригінальні документи, які б свідчили про виконання ремонтних робіт. При цьому не заперечувала проти наявності заборгованості перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Вінниччина-Авто»(позивач) надав відкритому акціонерному товариству «Вінницяпінобетон»(відповідач) послуги по ремонту автомобіля Chevrolet-Niva 21230 GLS, кузов X9L2123004004306, державний реєстраційний № АВ 9889 АА на загальну суму 16997,84 грн., що підтверджується:

- замовленням-нарядом № ЗН-0003415 від 20.03.2008р.

- актом виконаних робіт № ЗА-0004015 від 04.04.2008р.

- актом передання-прийняття дорожньо-транспортного засобу (ДТЗ) № ЗН-0003415

- довіреністю серії ЯНМ № 182476 від 20.03.2008р..

Як свідчать виписка банку від 24.04.2008р. та платіжне доручення № 56 від 24.04.2008р. відповідач провів розрахунки на суму 10 000 грн..

Таким чином, неоплаченими залишились послуги на суму 6997,84 грн..

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк виконання зобов‘язання сторонами не визначено, позивач в порядку ст. 530 ЦК України звертався до відповідача з претензіями № 428 від 04.07.2008р., № 399 від 24.09.2009р. про сплату даної заборгованості, які останнім залишені без відповіді та задоволення.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу в розмірі 6997,83 грн..

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на наведене вище, позов підлягає частковому з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

При розгляді справи судом з‘ясовано, що при зверенні до суду позивачем платіжним дорученням № 1477 від 14.09.2010р. зайво сплачено 37 грн. 00 коп. державного мита, а тому мито у вказаному розмірі підлягає поверненню відповідно до ст. 8 Декрету України «Про державне мито».

Керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково .

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Вінницяпінобетон»( 21050, м. Вінниця, вул. Архітектора Артинова, 53/1, код 00901393) на користь публічного акціонерного товариства «Вінниччина-Авто»(21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 172, код 03112811) 6997 (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто сім) грн. 83 коп. боргу; 102 (сто дві) грн. - витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині звернення стягнення на майно відповідача, а саме транспортний засіб Chevrolet-Niva 21230 GLS, кузов X9L2123004004306, державний реєстраційний № АВ 9889 АА припинити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Повернути публічному акціонерному товариству «Вінниччина-Авто»(21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 172, код 03112811) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 37 (тридцять сім) грн. перераховане за платіжним дорученням № 1477 від 14.09.2010р. (платіжне доручення № 1477 від 14.09.2010р. знаходиться в матеріалах справи № 11/142-10).

6.          Один примірник рішення направити позивачу.

Повне рішення складено 14.10.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 172)