Рішення № 11786736, 19.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2010Справа №2-33/4245-2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинка-Юг» (99040, м. Севастополь, вул. Коломійця, 11-Б)

до малого приватного підприємства «Таврія» (м. Бахчисарай, вул. Маяковського, 10)

про стягнення 5815.95 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Позивача: Іванова Ганна Володимирівна, представник, довіреність від 02.05.2010 р., ТОВ «Тульчинка-Юг»

Відповідача: не з’явився, про причин неявки суд не повідомив, МПП «Таврія».

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Тульчинка-Юг» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, малого приватного підприємства «Таврія», та просить суд стягнути 5815.95 грн., у тому числі 3169.31 грн. заборгованості за договором, 322.25 грн. пені, 2192.70 грн. індексу інфляції, 131.69 грн. – 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором купівлі-продажу від 01 січня 2009 року № 281 в частині несплати поставленого позивачем товару та обґрунтовані посиланнями на статті 610, 611, 655 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні, яке відбулося 19 жовтня 2010 року, представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 3169.31 грн., в частині стягнення пені, індексу інфляції, 3% річних в сумі 2978.00 грн. позивач надав заяву про відмову від позову (а.с. 39).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 48).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

           встановив:

01 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Тульчинка-Юг» (продавець) та малим приватним підприємством «Таврія» (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 281, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов’язався продати та передати у власність покупця товар, а покупець в свою чергу, зобов’язаний прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (а.с. 8-9).

Відповідно до пункту 5.1 договору ціна на одиницю товару оговорюється на кожну поставку окремо.

Пунктом 5.2 договору встановлені наступні умови оплати: оплата за товар проводиться не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Сума договору є договірною (пункт 5.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року (пункт 7.1 договору).

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача був поставлений товар, про що свідчать витратні накладні: № Т-0007816 від 07 жовтня 2008 року на суму 411.74 грн. (а.с. 31); № Т-0007746 від 03 жовтня 2008 року на суму 379.70 грн. (а.с. 32); № Т-0007551 від 30 вересня 2008 року на суму 906.96 грн. (а.с. 33); № Т-0007308 від 23 вересня 2008 року на суму 493.30 грн. (а.с. 34); № Т-0007135 від 17 вересня 2008 року на суму 506.92 грн. (а.с. 35); № Т-0007028 від 13 вересня 2008 року на суму 1265.15 грн. (а.с. 36).

Однак, як стверджує позивач, відповідачем, отриманий товар був оплачений частково на суму 3727.06 грн., у зв'язку з чим за відповідачем склалась заборгованість в розмірі 3169.30 грн., що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків, який підписаний сторонами (а.с. 10).

Несплата відповідачем заборгованості з’явилася підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинка-Юг» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини, які виникли у зв’язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі витратних накладних (а.с. 31-36) позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, який оплачений відповідачем був лише в сумі 3727.06 грн.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.3 договору передбачений обов’язок покупця прийняти товар в об’ємах замовлення; посвідчити поставку відповідальної особи з накладенням печатки покупця в супровідних документах.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його представника на витратних накладних, а також відтисками печаток (а.с. 31-36).

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар, взяв на себе зобов’язання щодо здійснення оплати його вартості, однак вони належним чином виконані не були.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати заборгованості відповідачем суду не представлено.

Крім того, листом від 20 вересня 2010 року, відповідач гарантував позивачеві оплату заборгованості в сумі 3169.32 грн. в строк до 25 грудня 2010 року рівними частинами 20 числа кожного місяця (а.с. 24).

Однак, зазначене відповідачем виконано не було.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з малого приватного підприємства «Таврія» заборгованості в сумі 3169.32 грн.

Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 322.25 грн. пені, 2192.70 грн. індексу інфляції, 131.69 грн. – 3% річних.

Однак, в судовому засіданні 19 жовтня 2010 року представником позивача була надана заява, відповідно до якої він відмовився від позову в цієї частини (а.с. 39).

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки такої процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Суд перевірив повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від частини позовних вимог (а.с. 13, 23), та приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 322.25 грн. пені, 2192.70 грн. індексу інфляції, 131.69 грн. – 3% річних.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 322.25 грн. пені, 2192.70 грн. індексу інфляції, 131.69 грн. – 3% річних підлягає припиненню на підставі пункті 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 21 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з малого приватного підприємства «Таврія» (м. Бахчисарай, вул. Маяковського, 10, р\р 26009301451878 КФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 384618, ЄДРПОУ 30800334) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинка-Юг» (м. Севастополь, вул. Коломійця, 11-Б, р\р 26006060124576 в СФ кб «Приватбанк», МФО 324935, ЄДРПОУ 34541410) 3169.31 грн. заборгованості, 61.04 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинка-Юг» від позову в частині вимог про стягнення з малого приватного підприємства «Таврія» 322.25 грн. пені, 2192.70 грн. індексу інфляції, 131.69 грн. – 3% річних.

5.          В частині вимог про стягнення з малого приватного підприємства «Таврія» 322.25 грн. пені, 2192.70 грн. індексу інфляції, 131.69 грн. – 3% річних – провадження у справі припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.