Рішення № 11786712, 20.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2010Справа №2-22/3497-2010 За позовом – КРП «Виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя», м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5

до відповідача – Підприємства «Ремонтно – будівельного управління № 1», м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 13

про спонукання укласти договір

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Марков Д.О., представник, дов від 19.01.2010 року

від відповідача – Костюков І.М., представник, дов від 16.07.2010 року

Обставини справи:

Позивач – КРП «ВП ВКГ м. Сімферополя» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Підприємства «Ремонтно – будівельного управління № 1», просить суд спонукати відповідача укласти договір № 781 від 25.05.2010 року на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію в редакції КРП «ВП ВКГ м. Сімферополя», викладеній в договорі, наданому суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони не дійшли згоди щодо умов спірного договору, у зв’язку з чим, в порядку ст. 181 Господарського кодексу України, спір було передано на вирішення суду.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач надав суду додаткові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 05.10.2010 року було оголошено перерву до 20.10.2010 року до 12 години 00 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

20.10.2010 року, після перерви, розгляд справи продовжено.

В судовому засіданні відповідач надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву. Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» 25.05.2010 року був вручений нарочно підприємству «Ремонтно-будівельне управління №1» проект договору № 781 від 25.05.2010 року на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію (у подальшому Договір) разом з супровідним листом позивача № 411 від 25.05.2010 року, що підтверджується підписом працівника відповідача про його отримання.

11.06.2010 року за вхідним номером 3345 до позивача від відповідача надійшов підписаний договір з протоколом розбіжностей від 09.06.2010 року до вищезазначеного договору.

Згідно протоколу розбіжностей сторонами залишились неврегульованими наступні умови договору.

Пункт 4.2.1.

В редакції Виробника: «Оплата Споживачем, який не є бюджетною організацією, проводиться шляхом внесення авансового платежу на розрахунковий рахунок «Виробника» у розмірі 75% від вартості спожитих послуг за попередній місяць (який був перед звітним). Авансовий платіж вноситься «Споживачем» до 15 числа звітного місяця. Авансовий платіж за перший місяць дії договору вноситься у фіксованій сумі і складає __грн. ___коп.

Остаточний розрахунок «Споживача» за послуги з водопостачання і водовідведення проводиться протягом 3 банківських днів з моменту отримання «Споживачем» виставленого «Виробником» рахунку за спожиті послуги».

В редакції Споживача: «Розрахунок за спожиті послуги «Споживач» здійснює щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків «Виробника».

Звітним вважається місяць, в якому безпосередньо опинялися послуги за даним договором.

Пункт 7.2.3. (друге речення).

В редакції Виробника: «При цьому планові обходи працівниками «Виробника» здійснюються в робочий час, коли в приміщеннях або на території «Споживача» є його працівники, службовці і/або власники без попереднього повідомлення «Споживача»; у такому разі працівники, посадові особи, що служать, і/або власники «Споживача» виступають як представник «Споживача» і здійснюють всі дії, пов'язані з виконання цього Договору, від імені «Споживача».

В редакції Споживача: «При цьому планові обходи працівниками «Виробника» здійснюються в робочий час, у присутності уповноваженого представника «Споживача» і за умови письмового повідомлення «Споживача про місце, дату і час проведення планової перевірки не менше чим за три робочих дня».

Пункт 8.3.

В редакції Виробника: «Споживач повинен виконувати всі рекомендації «Виробника», направлені на поліпшення якісного обліку води в його мережах. У разі відмови споживача виконати ці рекомендації його водокористування вважається безобліковим, і витрата води визначається згідно пункту 3.3. «Правил користування».

В редакції Споживача: «Споживач повинен виконувати всі рекомендації «Виробника», направлені на поліпшення якісного обліку води в його мережах.»

Пункт 10.3. п.п. в)

В редакції Виробника: «відмови Споживача в приєднанні до водопровідних і каналізаційних мереж і пристроїв субспоживачів, які мають дозвіл «Виробника» на приєднання»

В редакції Споживача: «відмови Споживача в приєднанні до водопровідних і каналізаційних мереж і пристроїв субспоживачів, які мають дозвіл «Виробника» на приєднання, видане на підставі згоди споживача на таке приєднання».

Пункт 11.3.

В редакції Виробника: «Строк позовної давності, потягом якого виробник має право звертатись з позовом до споживача до суду з питання виконання будь – яких умов даного договору, складає п’ять років».

В редакції Споживача: «Строк позовної давності, потягом якого виробник має право звертатись з позовом до споживача до суду з питання виконання будь – яких умов даного договору, складає три роки, за виключенням вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), для яких строк позовної давності встановлюється у один рік».

Пункт 4.2.1 договору приймається судом у редакції відповідача з огляду на те, що згідно п. 3.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені Наказом Мінжитлкомунгоспу України № 190 від 27.06.2008р., встановлено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються всіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Зазначений п. 3.7. Правил передбачає щомісячну оплату за надані послуги.

Але, суд не може погодитись із розумінням позивача вказаного пункту як такого, що оплата наданих послуг здійснюється не пізніше спливу останнього дня відповідного місяця у зв’язку з тим, що об’єктивним розумінням названої норми є не закінчення календарного місяця, а встановлення кінцевого строку звітного місяця, тобто визначення певної дати – останнього дня виконання зобов’язання з оплати наданих послуг.

Крім того, стосовно вимоги Позивача сплачувати авансовий внесок у розмірі 75% від вартості спожитих послуг за попередній місяць, суд звертає увагу на те, що обв’язку сплати авансу чинним законодавством не передбачено та, більш того, не може ставитись у залежність від фінансового стану постачальника послуг, тобто позивача.

Щодо пункту 7.2.3. (друге речення) суд приймає його в редакції позивача, з огляду на наступне.

Редакція відповідача не відповідає вимогам абзацу 8 ч. 2 ст. 22, абзацу 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918-ІП від 10.01.2002 р. (з наступними змінами та доповненнями), пп. 7.4, 7.8 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, які затверджені Наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002 року (надалі - Правила № 37).

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 23 Закону «Про питну воду та питне водопостачання» підприємства питного водопостачання (позивач) мають право здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, сприяти впровадженню засобів обліку та регулювання споживання питної води.

Також згідно абзацу 8 ч. 2 ст. 22 Закону «Про питну воду та питне водопостачання» закріплено, що споживачі питної води зобов'язані забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.

В свою чергу ст. 1 зазначеного закону встановлено, що споживач питної води - це юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

При цьому, відповідно до пп. 7.4, 7.8 Правил № 37 зазначено, що підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення Водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та експлуатаційного персоналу. Порядок та періодичність відбору контрольних проб визначається у місцевих Правилах приймання. З метою контролю якості стічних вод Підприємств Водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємств виконується уповноваженими представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента. У разі неявки уповноваженого представника Підприємства або при його відмові підписати акт останній підписується представниками Водоканалу із зазначенням прізвища представника абонента, який відмовився підписати акт.

Отже, спеціальний Закон «Про питну воду та питне водопостачання», Правила № 37 констатують право представників підприємств питного водопостачання проводити перевірку (контроль) технічного стану інженерного обладнання, споруд, мереж водопостачання, виявлення витоку води, контролю рівня споживання води, відбору проб та визначення допустимої концентрації забруднюючих речовин в стічній воді в присутності будь-якого представника відповідача (будь-якого його працівника). Зазначені нормативно-правові акти не встановлюють обов'язок водоканалу (позивача) підписувати акти, проводити певні перевірки (обстеження) в присутності саме уповноваженого представника Споживача за умови письмового повідомлення Споживача про проведення перевірки не менш як за 3 доби.

Щодо другого речення п. 8.3. Договору – згідно наданих суду пояснень Позивач погоджується з редакцією Відповідача, запропонованій ним в протоколі розбіжностей. Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне, пунктом 3.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України встановлено, що водокористування вважається без обліковим, якщо споживач самовільно приєднався до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Відповідно до п. 3.3. Правил у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. Та дією її повним перерізом протягом 24 годин на добу. Таким чином, згідно Правил, невиконання рекомендацій водоканалу з поліпшення якісного обліку води не є підставою для розрахунку витрат води за формулою п. 3.3. Правил.

Стосовно п.п. в) п. 10.3. договору суд приймає редакцію, запропоновану відповідачем, виходячи з наступного.

Відповідно п. 4.7. Правил № 190 приєднання мереж водопостачання та водовідведення субспоживачів до мереж споживачів здійснюється згідно з порядком, наведеним у пунктах 4.1-4.6 Правил № 190.

Однак, слід звернути увагу на те, що пунктом 4.8. Правил чітко визначено, що виробник узгоджує приєднання водопровідних вводів субспоживачів до водопровідних мереж споживачів за умови наявності згоди споживачів.

Відносно п. 11.3. Договору, то Позивач погоджується з редакцією Відповідача, запропонованій ним в протоколі розбіжностей.

Так, ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Пунктом 4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Затвердити пункт 7.2.3 (друге речення) договору № 781 від 25.05.2010 року на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію в редакції в редакції КРП «ВП ВКГ м. Сімферополя», а саме: «При цьому планові обходи працівниками «Виробника» здійснюються в робочий час, коли в приміщеннях або на території «Споживача» є його працівники, службовці і/або власники без попереднього повідомлення «Споживача»; у такому разі працівники, посадові особи, що служать, і/або власники «Споживача» виступають як представник «Споживача» і здійснюють всі дії, пов'язані з виконання цього Договору, від імені «Споживача».

3.          Затвердити пункти 4.2.1, 8.3., п.п. в) п. 10.3., п. 11.3. договору № 781 від 25.05.2010 року на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію в редакції, надані суду Підприємством «Ремонтно – будівельного управління № 1» (м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 13, ЄДРПОУ 03334925), а саме:

Пункт 4.2.1. «Розрахунок за спожиті послуги «Споживач» здійснює щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунків «Виробника».

Звітним вважається місяць, в якому безпосередньо опинялися послуги за даним договором.

Пункт 8.3. «Споживач повинен виконувати всі рекомендації «Виробника», направлені на поліпшення якісного обліку води в його мережах.»

Пункт 10.3. п.п. в) «Відмови Споживача в приєднанні до водопровідних і каналізаційних мереж і пристроїв субспоживачів, які мають дозвіл «Виробника» на приєднання, видане на підставі згоди споживача на таке приєднання».

Пункт 11.3. «Строк позовної давності, потягом якого виробник має право звертатись з позовом до споживача до суду з питання виконання будь – яких умов даного договору, складає три роки, за виключенням вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), для яких строк позовної давності встановлюється у один рік».

4.          Стягнути з Підприємства «Ремонтно – будівельного управління № 1» (м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 13, рахунок № 26004264925 в АТ «Райффайзен Банк аваль», м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 03334925) на користь КРП «Виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» (м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, рахунок № 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 20671506) 17,00 грн. державного мита.

5.          Стягнути з Підприємства «Ремонтно – будівельного управління № 1» (м. Сімферополь, вул. Дзюбанова, 13, рахунок № 26004264925 в АТ «Райффайзен Банк аваль», м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ 03334925) на користь КРП «Виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства м. Сімферополя» (м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, рахунок № 2600113192 в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 20671506) 47,20 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 20.10.2010 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.